Досліджено семіотичну проблему співвідношення вербального та паравербального кодів людської комунікації. Вивчено вербальне означення кінеми, що трактується як протознак. У семантичній структурі вербалізованої кінеми виділено три обов'язкових вузли, що входять в означуване вербалізованої кінеми: "що рухається", "як рухається" та "для чого рухається". Зазначено, що вербалізовані кінеми, зареєстровані в словниках, є конституентами мовного лексико-семантичного поля (ЛСП) "жестикуляція", мовленнєві позначення кінем, тобто знакових жестів, утворюють мовленнєві ЛСП "жестикуляція". Показано, що ядерно-периферійна будова поля у мові підпорядковується семантичному принципу гіперо-гіпонімічних відношень між його конституентами, а у мовленні - принципу комунікативної активності, попиту номінованих жестів.

  Скачати повний текст

Проаналізовано мовні чинники створення комічного ефекту у романах письменників, що належать до школи "чорного гумору", диференційовано лігвостилістичні засоби комічного відображення дійсності у конвенційній та неконвенційній прозі. Досліджено реалізацію іронії, гротеску, пародіювання, пародоксу, мовної гри та інших засобів комізму на різних рівнях текстових фрагментів. Зауважено, що оскільки основними референтами висміювання "чорних гумористів" часто є негативні емоційно-психологічні та фізіологічні відчуття та стани людини, такі як страх, втома, кволість, відчай, смерть, найвищу абсолютну частотність уживання мають лексичні одиниці негативної конотації, що позначають зазначені відчуття та стани. Цю лексику об'єднано у лексико-семантичні поля та фрейми, у межах яких висвітлено їх стилістичне функціонування, прагматику та дискурсну актуалізацію. На підставі проведеного дослідження здійснено поглиблене трактування теорії комічного, що є наявним у романах "чорного гумору".

  Скачати повний текст

Проведено дослідження семантики найменувань частин тіла (НЧТ) в англійській, німецькій, українській та російській мовах. Встановлено високий рівень полісемічності та частотності вживання аналізованих одиниць, виявлено спільність їх походження та велике соціо-когнітивне значення для людини. Здійснено комплексне вивчення семантичного потенціалу НЧТ на синхронічному та діахронічному рівнях, у стандартній літературній мові, у слензі та у галузі термінології. Встановлено кореляції між полісемією та лексичною стійкістю лексем, їх частотністю, розвитком первинних і вторинних значень, виявлено певні особливості когнітивних процесів у різних народів. Визначено типи походження та розповсюдження НЧТ, а також семантичних змін під час утворення прямих та переносних значень НЧТ. Досліджено рівень полісемічності НЧТ у стандартній мові, слензі та галузі термінології.

  Скачати повний текст

На основі синтезуючого вивчення полісемії у різних часових аспектах з позиції мовця (концепція лексико-семантичного варіювання) та слухача (концепція невизначеності) запропоновано голістичне розуміння полісемії як складного мовносіткового процесу, що має певні кореляції зі структурами головного мозку та світом природних явищ. За даних умов полісемію розглянуто крізь призму експериментальних та кількісних досліджень у синхронії, що дозволяє переосмислити звичні семантичні процеси, пов'язані з полісемією. Вивчення полісемії за допомогою апроксимативно-квантитивних методик в діахронії як результату семантичної зміни та в панхронії як певної регулярності даного процесу допомагає визначити змінні, необхідні для створення неокласичної теорії мови.

  Скачати повний текст

На матеріалі сучаних слов'янських і германських мов (української, російської, англійської, німецької) проведено загальнотеоретичний і типологічний аналіз функціонально-семантичного поля (ФСП) демінутивності. Визначено критерії виділення ядерних/неядерних площин ФСП демінутивності у слов'янських і германських мовах. Визначено структуру концентрично-кільцевої організації ФСП демінутивності та наповненість її кіл. Виявлено особливості парадигматичної структури ФСП демінутивності, встановлено ієрархію синтетичних та аналітичних засобів утворення демінутивно-ступеневих іменникових, прикметникових, займенникових, числівникових, дієслівних, прислівникових і вигукових форм у досліджуваних мовах. Особливу увагу приділено вивченню функціонально-стилістичних особливостей демінутивних одиниць у слов'янських і германських мовах.

  Скачати повний текст