Вивчено системно-структурні та комунікативно-функціональні особливості дієслів з експліцитною та імпліцитною семою порівняння в аспекті міжкатегорійного взаємозв'язку, міжпольової/міжмікропольової міграції, взаємовідношення категорійних значень та імпліцитних смислів. Виявлено, що залежно від дискурсивно-синтаксичних функцій предикації/модифікації/референції дієслова порівняння є предикативними центрами категоріальних ситуацій або мають статус категоріально-семантичних елементів і вживаються у категоріальних ситуаціях з внутрішньотекстовою, міжтекстовою та асоціативною референцією. Дієслова порівняння проаналізовано в контексті кореляції їх логіко-семантичної та синтаксичної валентностей, виявлено умови вираження суб'єкта порівняння. Конкретизовано структуру функціонально-семантичного поля порівняння, згідно з якою створено класифікацію дієслів порівняння.

  Скачати повний текст

Висвітлено питання комплексного та всестороннього опису словотвірної синонімії в мікросистемі спільнокореневих похідних іменників. Словотвірна синонімнія є наслідком взаємодії лексичного та словотвірного рівнів явище синонімії грунтується на опозиції "взаємодія - протидія", яка базується на принципах тотожності та розбіжності у плані вираження та змісту. Лексичні та словотвірні одиниці взаємодіють у межах парадигматичних відношень, що грунтуються на принципі семантичної та формальної розбіжностей між ними. Синтагматичні зв'язки реалізуються між лексичними та словотвірними морфемами у явищах валентності та сполучуваності. Принципами спільності та розбіжності визначено основні складники словотвірної синонімії: синонімія - поняття мовного явища, лінгвістичної універсалії; синонімічність - лексико-семантична категорія, яка позначає властивість, стан лексичних одиниць; синонімізація - процес смислового інтегрування мовних одниниць; синонім - конкретна мовна одиниця; синонімічні відношення - системні відношення між лексичними одиницями, які збігаються за лексичним значенням і розрізнюються за формальними ознаками. Розроблено структурно-семантичні інтегральні та диференційні критерії синонімічності, які грунтуються на принципах спільності та розбіжностей, виявляють синонімічність похідних, виділяють спільнокореневі похідні синоніми з числа інших спільнокореневих парадигматичних одиниць, зумовлюють процеси синонімізації, пояснюють типи та характер синонімнічних відношень і дозволяють розглядати ці лексичні одиниці як сукупність лексичних, структурних і словотвірних характеристик і як наслідок функціональної взаємодії дериваційних та лексико-семантичних категорій. Спільнокореневі похідні синоніми, створені на межі двох рівнів - лексичного та словотвірного, набувають загальних рис системи мови і специфічних ознак лексичного та словотвірного рівнів, що зумовлює їх подвійний міжрівневий структурно-семантичний характер. Ці лексичні одиниці описано, класифіковано за особливостями їх структури та семантики, визначено їх мовний статус і лінгвістичний потенціал, встановлено перспективні напрями дослідження спільнокореневих лексичних одиниць.

  Скачати повний текст

Здійснений комплексний аналіз дієслів мовлення сучасної німецької мови за такими параметрами: семантична характеристика, стилістичний статус, лексична та семантична сполучуваність. Виявлено: взаємозалежність між стилістичним статусом дієслів та ступенем їх семантичної близькості; залежність між типом структури значення та кількістю таких значень у мові; відповідність між ієрархією семантичних компонентів та ієрархічною структурою лексико-семантичних груп (ЛСГ). Встановлені: семантичні ознаки, що характеризують досліджувану ЛСГ в парадигматичному плані, та набір синтагматичних компонентів, що характеризують дану ЛСГ.

  Скачати повний текст

Розглянуто контекстуальні синоніми-іменники сучасної німецької мови як засоби забезпечення комунікативної ефективності висловлення. Вперше обгрунтовано визначення контекстуальної синонімії з урахуванням її прагматичної спрямованості. Здійснено системне дослідження особливостей компонентів значень контекстуальних синонімів-іменників сучасної німецької мови та прагматичної спрямованості кожного з них. Уперше визначено залежність їх прагматичної марковності від комунікативного наміру мовця. Інтерпретовано взаємозв'язок внутрішніх і зовнішніх прагматичних чинників виникнення синонімів у контексті.

  Скачати повний текст

Виділено та вивчено фактори, які мають вплив на синонімію іменника в сучасній німецькій мові на підставі суцільної вибірки з трьох різнотипних синонімічних німецьких словників. Досліджено залежність між ступенем синонімічності слова (кількістю синонімів, що припадають на одне слово) та його семантичним статусом, а також між кількістю синонімів і належністю іменника до одного з трьох морфологічних підкласів (чоловічого, жіночого, середнього родів). Вивчено залежність між кількістю синонімів і стилістичним статусом слова. Наведено відомості про співвідношення кількості синонімів німецького іменника та частоти його вживання у тексті, а також числа значень іменника та кількості його синонімів.

  Скачати повний текст

З'ясовано, що полісемія відіменникових дериватів - природне та розповсюджене явище в німецькій мові, яке сприяє збагаченню словникового складу шляхом збільшення смислового обсягу слів. Визначено, що полісемічні префіксальні відіменникові дієслова німецької мови є складними, багатокомпонентними лексичними одиницями, які вирізняються своїм лексичним і словотвірним значенням. Розкрито шляхи утворення досліджуваних дериватів та умови реалізації їх семантичного потенціалу в мовленні. Виділено вісім семантичних класів аналізованих дієслів і складено інвентар семантичних аргументів - глибинних мотиваторів утворення нових значень полісемантів. Окреслено набір фреймових ситуацій, актуалізованих відіменниковими префіксальними дієсловами сучасної німецької мови, що мотивовані семантичними аргументами предикатно-актантної рамки.

  Скачати повний текст

Вперше здійснено комплексний, багатоаспектний аналіз синтагматичних та парадигматичних властивостей прислівників у сполученні з дієсловами в сучасній німецькій мові на матеріалі художньої прози та публіцистики. Всебічно розкрито специфіку взаємодії сполучувальних одиниць на семантичному, лексичному та граматичному рівнях у текстах художнього та публіцистичного стилів. Доведено наявність парадигматичних зв'язків між прислівниками з протилежним значенням. Досліджено взаємовплив семантичних ознак у моделях сполучень [слово] + [слово] та [слово] + [підклас слів]. Показано вплив семантики часових форм на сполучуваність прислівників з дієсловами.

  Скачати повний текст

Розглянуто афіксальні віддієслівні іменники на позначення дії крізь призму взаємодії структурних, словотвірних і семантичних чинників, яке сприяє поглибленню рівня розробки семантико-орієнтованої дериватології. Надано структурно-семантичну характеристику твірної бази, афіксів і похідних віддієслівних іменників на позначення дії. Висвітлено питання внутрішньої валентності, парадигматичних і синтагматичних зв'язків похідних іменників семантичної категорії дії. Розкрито механізм встановлення семантичних відношень між похідними іменниками на позначення дії. Проаналізовано семантичну структуру та функції афіксів віддієслівних іменників на позначення дії. Виділено типи й ознаки словотвірного значення віддієслівних іменників на позначення дії, яке входить до складу лексичного значення. Описано механізми формування лексичного значення.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний аналіз похідних дієслів з невідокремлюваними дієслівними префіксами (НДП) be-, ent-, er-, ver-, zer-. Розглянуто їх структуру, семантику та комунікативні функції у тексті. Охарактеризовано специфіку номінації похідним словом, його вмотивованість твірною основою. Досліджено особливості формування значення НДП, висвітлено його діахронний розвиток. Розглянуто морфологічну, синтаксичну та семантичну функції НДП. Обгрунтовано багатоаспектність і складність проблеми визначення статусу НДП у системі німецького словотвору. Проаналізовано закономірності формування похідних дієслів у процесі поєднання НДП з дієслівними, іменниковими та прикметниковими твірними основами. Досліджено валентну структуру похідних дієслів з невідокремлюваними префіксами. Розглянуто становлення валентності її розширення, редукцію та заміну структурних позицій актантів для віддієслівних дериватів і формування валентної структури для відіменникових і відприкметникових похідних дієслів. Семантично прокласифіковано похідні дієслова з невідокремлюваними префіксами. Розроблено синтаксичну модель для кожної семантичної групи. Виявлено, що значення префіксального дієслова у сучасній німецькій мові вирізняється своєю семантичною структурою. Цю структуру досліджено шляхом послідовного співвіднесення значень твірної основи та похідного слова. За результатами текстового аналізу встановлено функції похідних одиниць з НДП у ньому, участь дериватів у реалізації інтратекстових зв'язків, вплив контексту на семантику та функціонування словотвірних одиниць.

  Скачати повний текст

Розглянуто градуальні частки як експліцитні/імпліцитні градуатори на основі їх лексичного значення, валентності та шкалярно-модифікуючої функції. З застосуванням понять екзистенційної та шкалярної імплікатур проаналізовано їх семантико-прагматичне значення, зумовлене комунікативно-функціональним призначенням. Показано, що дискурсивно-прагматичне значення градуальних часток виявляється на рівні конверсаційних імплікатур та прагматичних пресупозицій. З'ясовано, що як дискурсивні маркери градуальні частки виконують когезійну функцію та служать індикаторами когерентності тексту/дискурсу. Обгрунтовано значення шкалярно-модифікуючої функції, яка виражається їх впливом на морфологічні характеристики своїх ко-конституентів. Показано, що градуальні частки надають семантичній категорії градуювання прагматичних характеристик.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання розвитку семантики і форм слів, які позначають 'час' у давньо-, середньо-, ранньо- і нововерхньонімецькій мові. Об'єктом семантичного аналізу обрано словоформи: Zeit 'час', Tag 'день', Nacht 'ніч', Woche 'тиждень', Monat 'місяць', Jahr 'рік', розглянуто їх синоніми. За допомогою порівняльно-історичного методу, методу лінгвістичної реконструкції та ймовірнісно-статистичного аналізу визначено характеристики функціонування даних мовних одиниць у різні періоди розвитку німецької мови. Аналіз виконано на матеріалі давньо-, середньо- та ранньоверхньонімецьких текстів (відповідно 200 тис., 280 тис. і 300 тис. словживань) та даних міфологічних, тлумачних, етимологічних, перекладних двомовних і частотних словників німецької мови. Визначено динаміку зміни форм і значень лексем, які позначають 'час'.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено прикметникові утворення з пасивним значенням у сучасній німецькій мові, які постають некатегоріальним засобом вираження категоріального значення пасиву. Відзначено, що внаслідок згортання модально-пасивної предикації у смислову структуру похідних проявляється взаємодія лексичного і граматичного у мікроструктурах слова та функціонально-семантичного поля пасиву. Визначено віддієслівні деривати з модально-пасивною латентною предикацією за допомогою лексикографічних джерел. Проаналізовано функціональні особливості похідних лексем, які акумулюють комплекс значень різних мовних рівнів, місце прикметникових утворень в лексико-граматичній системі сучасної німецької мови завдяки здатності ущільнювати семантичну інформацію, модифікувати її та використовувати у комунікативному процесі.

  Скачати повний текст

Вивчено словотвірну та семантичну структуру еліптичних іменників у сучасній німецькій мові, утворених від субстантивних композитів. Визначено довжину та глибину твірних субстантивних композитів і похідних еліптичних іменників. Описано словотвірні моделі, за якими утворюються різні типи еліптичних іменників. Виявлено частотність уживання складних та усічених іменників, досліджено їх функціонування в публіцистичних та наукових текстах. Здійснено семантичну класифікацію еліптичних іменників і встановлено ступінь продуктивності їх семантичних груп і підгруп.

  Скачати повний текст

Розкрито особливості семантики прийменників сучасної німецької мови на підставі результатів дослідження їх синтагматичних і парадигматичних властивостей у текстах художнього, публіцистичного та наукового стилів. За допомогою статистичних прийомів здійснено детальний комплексний аналіз основних параметрів, що характеризують самі прийменники сучасної німецької мови та їх взаємозв'язки з іменниками у художньому, публіцистичному та науковому стилях сучасної німецької мови. На підставі аналізу великої кількості фактичного матеріалу (вибірка кожного з трьох стилів містить близько 5 200 словосполучень) виділено, проаналізовано й описано найбільш частотні сполучення прийменників з іменниками у трьох функціональних стилях. Установлено умови та фактори, які уможливлюють, обмежують реалізацію сполучуваних потенцій прийменників у різних функціональних стилях. Досліджено парадигматичні зв'язки між прийменниками та логіко-семантичних груп прийменників у кожному функціональному стилі на підставі їх синтагматичних відношень. Здійснено порівняння особливостей синтагматичних і парадигматичних зв'язків прийменників у текстах різних стилів. Зазначено, що вивчення функціональних особливостей прийменників сприятиме розвитку теорії комунікації.

  Скачати повний текст

Вперше транслокальні прислівники та преверби з доцентровою скерованістю дії розглянуто як окрему систему транслокального деіксису. Встановлено категоріальний статус транслокальних прислівників і превербів, обгрунтовано семантичні та синтаксичні особливості транслокальних прислівників у межах лексико-граматичного класу прислівників та транслокальних превербів як словотвірних елементів. Доведено, що складені дієслова моделі "транслокальний преверб + дієслово" внаслідок відносної семантичної та синтаксичної самостійності превербів перебувають на межі синтаксису та словотвору. Проведено детальний аналіз семантичної структури транслокальних прислівників. На широкому мовному матеріалі визначено парадигматичні ряди складних дієслів та доведено, що модель "транслокальний преверб + дієслово" загалом дуже продуктивна. Проаналізовано семантичну структуру складених дієслів і словотвірних значень превербів. Встановлено, що транслокальні прислівники у межах речення виконують синтаксичні функції субституту предиката, адвербіального або адномінального уточнення. Доведено, що характерне для транслокального преверба порушення дієслівної рамки зумовлене комунікативним членуванням та синтаксичною будовою речення.

  Скачати повний текст

Досліджено прикметники щодо позначення розміру у сучасній німецькій мові. Проведено інвентаризацію лексико-семантичних груп (ЛГС), визначено їх структуру - ядро, основний слад, периферію. На підставі дистрибутивно-статистичного аналізу досліджено синтагматичні зв'язки прикметників. Завдяки дистрибутивно-статистичному аналізу досліджено лексичну сполучуваність прикметників щодо позначення розміру моделі "досліджуване слово-прикметник + підклас слів-іменників" і в моделі "досліджуване слово-прикметник + слово-іменник". За результатами дослідження встановлено набори стандартних синтагматичних партнерів прикметників. Проаналізовано парадигматичні відношення між елементами ЛСГ прикметників розміру на підставі сематичних і синтагматичних ознак слова, визначених за допомогою словника та з урахуванням сполучувальних властивостей кожного прикметника на рівні семантичних підкласів іменників.

  Скачати повний текст

Установлено частоту вживання складних іменників у трьох функціональних стилях (художньому, публіцистичному та науковому). Визначено високопродуктивні моделі для досліджених іменників у різних стилях та проаналізовано подібність між функціональними стилями залежно від вживання цих моделей. Досліджено словотвірну активність компонентів трьох найчастотніших структурних моделей і встановлено фактори, що на неї впливають. Здійснено аналіз лексико-семантичного складу для трьох найчастотніших моделей складних іменників. Виявлено їх найчастотніші лексико-семантичні підкласи та шляхи досягнення їх високої частоти вживання. Визначено семантичні моделі з найсильнішим стабільним зв'язком між компонентами. Вживання лексико-семантичних підкласів іменників-детермінатів у різних структурних моделях описано у порівняльному аспекті.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне дослідження лексико-семантичної групи (ЛСГ) прикметників зі значенням "старанний, працьовитий" у межах виділеної індуктивним шляхом концептосистеми "старанність, працьовитість". З використанням статистичних методик опрацювання результатів дослідження, методики контекстуального аналізу, спрямованого на виявлення номінативних одиниць щодо позначення "старанності, працьовитості", методики компонентного аналізу за умов інвентаризації прикметників виявлено та проаналізовано різночастиномовні лексичні одиниці на позначення концептосистеми "старанність, працьовитість" у текстах художньої літератури Німеччини XIV - XX ст. Розглянуто вплив морально-ідеологічних настанов суспільства на вербалізацію концептосистеми у різні періоди розвитку соціуму. На підставі кількісних параметрів прикметників (за творами художньої літератури Німеччини XX ст. та текстів) газетної публіцистики (1997 - 2003 рр.) виявлено синтагматичні зв'язки прикметників і досліджено лексичну, семантичну та синтаксичну сполучуваність дослідженої ЛСГ. Установлено прагматичні відношення між словами даної мікросистеми. Розглянуто епідигматичні характеристики прикметників зі значенням "старанний, працьовитий" з застосуванням комплексів.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність поняття ситуації розташування й охарактеризовано її компоненти. Проаналізовано семантичний, морфологічний і синтаксичний рівні дистрибуції дієслів розташування з семантикою приєдання та включення. На підставі одержаних результатів виявлено семантичний потенціал досліджуваних одиниць. Наведено системний опис семантики дієслів розташування в англійській, німецькій та українській мовах. Здійснено класифікацію зазначених лексичних одиниць за наявністю описових і відносних сем.

  Скачати повний текст