Проведено комплексне дослідження засобів вираження функціонально-семантичної категорії футуральності в німецькій та українській мовах. Проаналізовано взаємозв'язок і взаємовплив мовних одниниць різних рівнів, здатних виражати футуральну семантику, їх роль у реалізації акціональних і модальних значень. Виявлено спільні та відмінні риси функціонування та взаємодії засобів вираження футуральності різних рівнів у двох мовах, встановлено їх частотні характеристики. Зазначено, що німецьку конструкцію werden+Infinitiv I/II кваліфіковано граматичним омонімом: темпоральною формою та модальною констукцією. Форми МЧ в українській мові визначено амодальними.

  Скачати повний текст

Вперше вивчено фразеологічні одиниці (ФО), що вербалізують соціально-економічну сферу сучасної німецької мови. Здійснено комплексне вивчення фразеологічних одиниць на позначення соціально-економічних реалій (ФОСЕР) з урахуванням їх національно-культурної специфіки, де економічний компонент розглянуто як детермінант етнокультурної інформації. Вперше в Україні здійснено класифікацію досліджуваних ФО за тематико-ідеографічним принципом. Виявлено специфіку формування цілісного значення ФОСЕР у ході первинного фразеотворчого процесу, показано роль слова-компонента та його семантичний внесок у формування семантики досліджуваних ФО.

  Скачати повний текст

Проведено комплексний аналіз шляхів утворення та видозміни німецьких фразеологічних одиниць з топонімічним компонентом з використанням лінгвокультурологічного підходу. Досліджено семантичну структуру топонімів і розкрито семантичні трансфомації, які зумовлюють зміну ідентифікуючої функції топонімів на характеризуючу. Встановлено провідну роль топонімічних компонентів передачі культурнозначущої інформації та пов'язаних з топонімом конотацій у процесі створення фразеологічних одиниць. Визначено та розкрито механізми фразеологічної деривації з урахуванням культурологічного компонента значення фразеологічних одиниць.

  Скачати повний текст

Вивчено структурно-семантичний і функціональний аспекти німецьких фразеологічних одиниць (ФО) з ономастичним компонентом з урахуванням національно-культурної специфіки носіїв мови. Запропоновано комплексний підхід до розгляду досліджуваних фразеологізмів. Уточнено специфіку значення власних назв. З'ясовано денотативну співвіднесеність значень ФО зі значенням онімів як самостійних лексичних одиниць. Виявлено механізми переосмислення фразеологізованих онімів. Досліджено системні відношення у сфері німецьких ФО з ономастичним компонентом. Описано стрктурно-граматичні типи та моделі цих мовних знаків. Установлено провідну роль онімів у формуванні фразеологічного значення та висвітлено їх семантичні особливості у складі ФО. Розглянуто мовленнєві модифікації досліджених одиниць.

  Скачати повний текст

Вивчено семантико-структурний аспект фразеологічних одиниць з кінесичним компонентом (ФОК) та їх функціонування у сучасній німецькій мові з урахуванням національно-культурної специфіки носіїв мови. Здійснено системний аналіз одиниць вторинної номінації з кінесичним компонентом. З'ясовано мовні та позамовні чинники динамічних процесів у сфері досліджуваних одиниць та розкрито їх вплив на розвиток семантичної структури ФО. Установлено найтиповіші способи фразеотворення ФОК. Визначено семантичні відношення досліджуваних мовних одиниць. Проаналізовано структурні та семантичні типи ФОК. Виявлено типи структурного та семантичного варіювання ФОК.

  Скачати повний текст

Уперше здійснено комплексний аналіз фразеологічних інновацій (ФІ) та відмежовано їх від фразеологічних одиниць, проведено ідеографічну та семантичну характеристики. Показано провідну роль ФІ у процесі передачі національно-культурної інформації та інформації, що пов'язана безпосередньо з суспільно-політичними, економічними явищами, які відбувалися в Німеччині після 1989 р. Наведено узагальнену когнітивну модель ФІ та виявлено її основні концепти на основі ФІ. Досліджено функціонування ФІ як репрезентантів певних концептів у газетному дискурсі та визначено їх текстотвірні функції.

  Скачати повний текст

Досліджено національно-мовну специфіку фразеологізмів зі значенням побажання в німецькій та українській мовах. З урахуванням останніх досягнень контрастивної фразеології, лінгвокультурології та семіотики здійснено зіставний аналіз даних одиниць в аспекті вивчення їх конотативної модальності, фраземотвірного потенціалу денотативного компонента та національно-культурної маркованості. Зіставно-типологічнй аналіз фразеологізмів зі значенням побажання німецької та української мов проведено на базі предметно-тематичної класифікації денотативного компонента, який визнано їх структурно-організуючим елементом. Встановлено характер залежності вмотивування семантики побажання (прокльону) в німецькій та українській мовах від денотативної семи компонента "природна/побутова реалія". Розкрито причини, які обумовлюють збіг і розбіжності у фразеологічній семантиці в зіставлюваних мовах. Методом порівняльного аналізу встановлено рівень фраземотвірного потенціалу денотативного компонента в семантичному полі "побажання" в німецькій та українській мовах. Німецькі та українські побажання проаналізовано в аспеті кореляції їх внутрішньої форми з біномом "добро - зло". Встановлено національну символіку його конституентів-корелятів, виявлено специфіку репрезентації імпліцитних смислів полісемантичних опозицій у побажаннях німецької й української мов.

  Скачати повний текст

Досліджено усталені словосполучення у аспекті фразеології. Їх класифіковано за типами: структурно-семантичним, структурно-синтаксичним, структурно-морфологічним. Відповідно до кожного типу класифікації встановлено основні функціональні ознаки певних видів словосполучень. На матеріалі законодавчих текстів і рішень судів визначено характерні особливості німецького інституційного юридичного тексту. Встановлено лінгвокультурологічну значущість прецедентних текстів, концептів і метафор. Проаналізовано комунікативно-прагматичні компоненти текстів, законів і судових рішень. Розглянуто усталені словосполучення в аспекті належності їх до певних класів іллокутивних мовленнєвих актів. Визначено взаємозв'язки між ними. Доведено, що певні усталені словосполучення можуть відповідати різним мовленнєвим актам.

  Скачати повний текст

Вперше у науковий обіг сучасної етнофразеології введено термін "весільна обрядова фразема". Розроблено типологію весільних обрядових фразем в українській і німецькій мовах за циклічністю весільних обрядів обох етнокультур. Виділено спільні структурні типи весільних обрядових фразем дошлюбного, передвесільного, власне весільного та післявесільного циклів. Охарактеризовано семантичні типи всередині дошлюбного циклу: весільні обрядові фраземи на позначення дошлюбних стосунків молоді, зовнішності та внутрішнього світу майбутнього подружжя, а також із семною структурою "вибирати пару для одруження". Зроблено семантичну реконструкцію понятійного поля "весілля" з її ядерно-периферійною організацією в українській і німецькій мовах з урахуванням логіко-семіотичної опозиції концептів Красиве/не-Красиве, Праця/Ледарство, Доля/не-Доля, Щастя/не-Щастя.

  Скачати повний текст

Визначено закономірності системної організації термінології соціальної ринкової економіки як підсистеми спеціальної лексики сучасної німецької мови та виявлено її специфіку. Наведено тематичну класифікацію термінів зазначеної сфери. Установлено шляхи виникнення й ідентифіковано способи номінації понять соціальної ринкової економіки (семантичну деривацію, словотвірну номінацію, синтагмо-синтаксичне термінотворення) та їх продуктивність у сучасній німецькій мові. Розкрито особливості процесу запозичення іншомовного лексичного матеріалу у зазначеній термінології. Розглянуто функціональний аспект лексико-семантичної парадигми термінології соціальної ринкової економіки у сучасній німецькій мові.

  Скачати повний текст

Вивчено фразеологічні модифікації (ФМ) як оказіональні явища на рівні мовлення та їх функції у німецькому газетному тексті. Визначено ФМ як один із засобів інтенціонального нормативного вживання фразеології та відмежовано ФМ від суміжних мовних явищ. На матеріалах сучасної німецької друкованої преси проаналізовано моделі модифікування фразеологізмів за рахунок зміни формата (структурні ФМ) або шляхом специфічної інтеграції у контексті (контекстуальні ФМ). Простежено зміщення семантики ФМ і здійснено типологію структурних модифікацій за семантичним критерієм, за яким можна виділити такі типи: ФМ із повним збереженням денотативного значення; зі збереженням частини денотативного значення; з деактивацією денотативного значення. ФМ представлено як засіб фразеологічної деривації, визначено їх роль у збагаченні мовного лексикону та простежено шляхи узуалізації новоутворених одиниць. Проаналізовано функції ФМ у плані текстотворення, тобто їх значення для тематичного структурного тексту, забезпечення зв'язності, компресії інформації тощо. Описано прагматичний потенціал модифікацій у констеляції "продуцент - реципієнт" як ефективний засіб впливу на читача, який дозволяє фокусувати його увагу, заохочувати до прочитання статті, екпресивно виражати авторську оцінку.

  Скачати повний текст

Досліджено структурні, семантичні та функціональні особливості власних назв сучасної німецької мови. Власну мову розглянуто як білатеральний мовний знак, проаналізовано його формальний і понятійний аспекти. Детально розглянуто семантику власної назви, у якій виділено загальне та конкретне значення. На підставі аналізу значення власної назви досліджено її функціональні особливості у мові та мовленні, а також процеси апелятивації власних назв у сучасній німецькій мові. Вивчено специфіку орфографії власних назв як одного з вагомих аспектів їх інформативності та досліджено способи переходу німецьких власних назв до української мови, серед яких найпоширенішим є практична транскрипція, оскільки її застосування дозволяє враховувати фонетичні та орфографічні особливості лексичної одиниці.

  Скачати повний текст

Досліджено, що дієслова не утворюють особливої групи у німецькому префіксальному дієслівному словотворі, а належать до дієслів з відокремлюваними та невідокремлюваними складниками. Встановлено й обгрунтовано шляхи переходу вільних/зв'язаних морфем у словотворенні. Виявлено й описано структурні моделі досліджуваних дієслів. Розкрито закономірності мотивації їх лексичного значення через лексичне значення складників. Залежно від ступеня мотивованості виділено чотири типи композитів: справжні, синтаксичні, формальні та псевдокомпозити. Доведено, що зазначені дієслова є сегментами лексико-семантичних полів локативності, темпоральності, квантитативності та компаративності. Визначено частковий взаємозв'язок між лексичним значенням дієслів та їх подільністю/неподільністю у мовленні.

  Скачати повний текст

Проведено аналіз конотативних компонентів фразеологічних одиниць (ФО) німецької мови в їх системних відносинах з метою визначення ролі конотативних співзначень у семантиці фразеологізмів, шляхів та чинників їх виникнення, впливу конотації на реалізацію парадигматичних відносин у фразеології, виявлення особливостей сполучуваності конотатів ФО та мовних засобів їх вираження. Із застосуванням узуалізації ФО виділено три базових типи конотатів: оцінно-експресивний, функціонально-стилістичний та історико-культурний. Виявлено, що характер конотації у ФО залежить від внутрішньої форми ФО, історично обумовлених стереотипних уявлень, а також особливостей концептуальної метафори. Відзначено, що вивчення парадигматичних відносин у фразеології з конотативних позицій показує залежність фразеологічної синонімії, антонімії, полісемії, омонімії та варіантності від наявності та характеру сполучуваності спільних та диференційних конотатів. На підставі результатів дослідження взаємодії конотатів виділено особливості їх сполучуваності (обов'язкову, повну, неповну та нульову), а також визначити основні засоби мовного вираження, окремі конотовані лексеми-конституенти ФО, а також переосмислення ФО в цілому на основі семантичного зсуву - метафори, метонімії та їх різновидів.

  Скачати повний текст

Проаналізовано стан вивчення проблеми сполучуваності прикметників на позначення портретної характеристики людини у лінгвістичній науці за результатами аналізу вибірки прикметників з 39-ти творів сучасних німецьких, швейцарських та австрійських авторів. Розглянуто питання черговості та послідовності сполучуваності прикметників у реченні. На підставі вивчення класифікацій прикметників провідних науковців та сучасних німецьких граматик і одержаного з художньої німецькомовної прози фактичного матеріалу запропоновано класифікацію прикметників щодо позначення зовнішності людини, яка складається з дев'ятнадцяти семантичних груп. Здійснено семантичний аналіз кожної групи прикметників. Розглянуто семантичні відтінки найчастотніших прикметників та виявлено їх суттєві та несуттєві зв'язки. Установлено, що 60 % усіх зареєстрованих слововживань становлять підкласи прикметників [Farbe], [Aussehen], [Zustand], [Temporal] та [Dimension]. З'ясовано, що понад 30 % ад'єктивів (10 підкласів) мають частоту в межах між 100 та 210-ма, всього 6,5 % - від 20 до 100. За допомогою статистичних методів досліджено синтагматичні та парадигматичні відношення прикметників. Проаналізовано авторські стилі німецькомовних письменників, установлено їх подібність чи розходження.

  Скачати повний текст

Досліджено словотвірний потенціал іменників у терміносистемі рослинництва сучасної німецької мови з використанням структурного, семантичного та когнітивного підходів. Вивчено закономірності творення похідних основ іменників і прикметників, визначено словотвірні моделі та словотвірні значення. Встановлено, що найвищий ступінь словотвірного потенціалу основи кореневих іменників виявляють у процесі творення основ складних термінів. З'ясовано, що тенденцію до повної реалізації словотвірного потенціалу виявляють основи іменників - термінів рослинництва сучасної німецької мови, семантика яких є найбільш значущою у практичній діяльності фахівців даної галузі. Когнітивний аспект словотвірного потенціалу досліджено за допомогою словотвірних концептів - абстрактних інформаційних структур, репрезентованих пропозиційними схемами, які мотивують словотвірні моделі.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Зазначено, що зіставний аналіз результатів семантичної та лексичної сполучуваності дає змогу виділити три спільні, найбільш типові групи синтагматичних партнерів прикметників кольору: іменників на позначення зовнішності людини одягу та взуття, а також флори. На парадигматичному рівні встановлено, що проаналізована мікросистема проявляє себе як угрупування мовних елементів зі спільним денотатом, які різняться між собою відношеннями несумісності. Спостережено, що парадигматичні відношення між досліджуваними словами вказують на властивість прикметників кольору в словосполученнях не заміщувати, а доповнювати один одного. Через те в їх дистрибуційних характеристиках (у порівнянні з іншими досліджуваними словами) зафіксовано більше спільних ознак, аніж відмінних, тобто всі досліджені прикметники кольору становлять тісну лексико-семантичну мікроструктуру, члени якої поєднані між собою різними за силою та характером зв'язками та виявляють позитивну кореляцію.що займають центр мікросистеми. Виявлено, що центральна позиція вказаних прикметників у мікросистемі кольору зумовлена їх мовною функцією та роллю у відображенні об'єктивної реальності.

  Скачати повний текст

Висвітлено питання комплексного та всестороннього опису словотвірної синонімії в мікросистемі спільнокореневих похідних іменників. Словотвірна синонімнія є наслідком взаємодії лексичного та словотвірного рівнів явище синонімії грунтується на опозиції "взаємодія - протидія", яка базується на принципах тотожності та розбіжності у плані вираження та змісту. Лексичні та словотвірні одиниці взаємодіють у межах парадигматичних відношень, що грунтуються на принципі семантичної та формальної розбіжностей між ними. Синтагматичні зв'язки реалізуються між лексичними та словотвірними морфемами у явищах валентності та сполучуваності. Принципами спільності та розбіжності визначено основні складники словотвірної синонімії: синонімія - поняття мовного явища, лінгвістичної універсалії; синонімічність - лексико-семантична категорія, яка позначає властивість, стан лексичних одиниць; синонімізація - процес смислового інтегрування мовних одниниць; синонім - конкретна мовна одиниця; синонімічні відношення - системні відношення між лексичними одиницями, які збігаються за лексичним значенням і розрізнюються за формальними ознаками. Розроблено структурно-семантичні інтегральні та диференційні критерії синонімічності, які грунтуються на принципах спільності та розбіжностей, виявляють синонімічність похідних, виділяють спільнокореневі похідні синоніми з числа інших спільнокореневих парадигматичних одиниць, зумовлюють процеси синонімізації, пояснюють типи та характер синонімнічних відношень і дозволяють розглядати ці лексичні одиниці як сукупність лексичних, структурних і словотвірних характеристик і як наслідок функціональної взаємодії дериваційних та лексико-семантичних категорій. Спільнокореневі похідні синоніми, створені на межі двох рівнів - лексичного та словотвірного, набувають загальних рис системи мови і специфічних ознак лексичного та словотвірного рівнів, що зумовлює їх подвійний міжрівневий структурно-семантичний характер. Ці лексичні одиниці описано, класифіковано за особливостями їх структури та семантики, визначено їх мовний статус і лінгвістичний потенціал, встановлено перспективні напрями дослідження спільнокореневих лексичних одиниць.

  Скачати повний текст

Запропоновано комплексний аналіз шляхів і механізмів утворення одиниць вторинної номінації з компонентом "кольороназва". З'ясовано основу семантичного трансформування кольороназв, подано структурну та семантичну класифікацію. Виявлено культурно-національну специфіку досліджуваних одиниць. Визначено та розкрито номінативні, синтаксичні й прагматичні функції одиниць вторинної номінації з компонентом "кольороназва". Проведено аналіз синтаксичних функцій, виявлено вплив зазначеної функції та позиції в структурі висловлення на актуалізацію значень полісемантичних одиниць вторинної номінації з компонентом "кольороназва". Досліджено прагматичні функції одиниць вторинної номінації у текстах, висвітлено їх взаємозв'язок.

  Скачати повний текст