Висвітлено питання комплексного та всестороннього опису словотвірної синонімії в мікросистемі спільнокореневих похідних іменників. Словотвірна синонімнія є наслідком взаємодії лексичного та словотвірного рівнів явище синонімії грунтується на опозиції "взаємодія - протидія", яка базується на принципах тотожності та розбіжності у плані вираження та змісту. Лексичні та словотвірні одиниці взаємодіють у межах парадигматичних відношень, що грунтуються на принципі семантичної та формальної розбіжностей між ними. Синтагматичні зв'язки реалізуються між лексичними та словотвірними морфемами у явищах валентності та сполучуваності. Принципами спільності та розбіжності визначено основні складники словотвірної синонімії: синонімія - поняття мовного явища, лінгвістичної універсалії; синонімічність - лексико-семантична категорія, яка позначає властивість, стан лексичних одиниць; синонімізація - процес смислового інтегрування мовних одниниць; синонім - конкретна мовна одиниця; синонімічні відношення - системні відношення між лексичними одиницями, які збігаються за лексичним значенням і розрізнюються за формальними ознаками. Розроблено структурно-семантичні інтегральні та диференційні критерії синонімічності, які грунтуються на принципах спільності та розбіжностей, виявляють синонімічність похідних, виділяють спільнокореневі похідні синоніми з числа інших спільнокореневих парадигматичних одиниць, зумовлюють процеси синонімізації, пояснюють типи та характер синонімнічних відношень і дозволяють розглядати ці лексичні одиниці як сукупність лексичних, структурних і словотвірних характеристик і як наслідок функціональної взаємодії дериваційних та лексико-семантичних категорій. Спільнокореневі похідні синоніми, створені на межі двох рівнів - лексичного та словотвірного, набувають загальних рис системи мови і специфічних ознак лексичного та словотвірного рівнів, що зумовлює їх подвійний міжрівневий структурно-семантичний характер. Ці лексичні одиниці описано, класифіковано за особливостями їх структури та семантики, визначено їх мовний статус і лінгвістичний потенціал, встановлено перспективні напрями дослідження спільнокореневих лексичних одиниць.

  Скачати повний текст

Розглянуто контекстуальні синоніми-іменники сучасної німецької мови як засоби забезпечення комунікативної ефективності висловлення. Вперше обгрунтовано визначення контекстуальної синонімії з урахуванням її прагматичної спрямованості. Здійснено системне дослідження особливостей компонентів значень контекстуальних синонімів-іменників сучасної німецької мови та прагматичної спрямованості кожного з них. Уперше визначено залежність їх прагматичної марковності від комунікативного наміру мовця. Інтерпретовано взаємозв'язок внутрішніх і зовнішніх прагматичних чинників виникнення синонімів у контексті.

  Скачати повний текст

Вивчено фонетичні, морфологічні та структурні особливості адаптації німецьких топонімів у російській мові XVIII ст. Розглянуто значну кількість фонетичних варіантів адаптації іншомовних онімів у мові-реципієнті. Визначено залежність варіантності німецької топонімної лексики в російській мові від різних факторів, зокрема, усного та письмового джерел їх запозичення, впливу фонетики мовної системи та діалектних особливостей німецької мови. Описано графічну, фонетичну та фонографічну моделі засвоєння німецьких топонімів на фонетичному мовному рівні. Досліджено процес морфологічної адаптації німецьких топонімів, проаналізовано фактори їх граматичного оформлення: характер фонетичної передачі фіналей німецьких онімів та закони топонімної системи російської мови, що виявлялися у пристосуванні німецьких географічних назв до норм граматики мови-реципієнта. Відзначено особливість структурної адаптації німецьких топонімів у російській мові XVIII ст. в збереженні своєрідності іншомовних топонімів і топоформантів, підпорядкуванні німецьких географічних назв (складних та складених) топонімній системі мови-реципієнта, що відображалося в їх структурному переоформленні та семантичній передачі. Розкрито вплив типологічної конвергентності німецького та російського топоніміконів на структурне освоєння іншомовних онімів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Висвітлено способи утворення фразем і їх лексикографічну інтерпретацію. Розглянуто зміни компонентного складу німецьких фразеологізмів-дериватів, чинники та наслідки таких змін. Визначено основні принципи лексикографування фразеологізмів-дериватів сучасної німецької мови та лексикографічні параметри їх опису. Встановлено, що німецькі фразеологізми-деривати виникають на базі наявної фразеології, змінюються під впливом лінгвальних і ектралінгвальних факторів, можуть слугувати базою для виникнення інших фразеологізмів-дериватів, що знаходить своє відбиття у німецькій лексикографії.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний семантико-статистичний аналіз прикметників оцінки сучасної німецької мови за такими параметрами: лексична та семантична сполучуваність, парадигматичні відношення, смислова структура слова. Описано частотні характеристики лексико-семантичної групи, до складу якої входять прикметники оцінки. Подано загальну характеристику сполучуваності прикметників із іменниками на рівні підкласу та окремого слова, а також виявлено синтагматичні зв'язки досліджуваних прикметників. На основі сполучувальних властивостей з'ясовано парадигматичні відношення між прикметниками та розглянуто ступінь їх "синонімічності"/"антонімічності". Визначено особливості ієрархічних відношень між ЛСВ у смислових структурах полісемантичних прикметників.

  Скачати повний текст

За допомогою квантитативного аналізу вивчено розподіл частоти вживання іменника, дієслова, прикметника, прислівника та особового займенника у сучасній німецькій художній прозі. Установлено, що найбільшою частотою вживання характеризуються іменники (35 %) та дієслова (27 %), що збігається з результатами аналогічних досліджень у інших мовах. Здійснено класифікацію та аналіз лексико-семантичного підкласу (ЛСП) слів, досліджено частоти їх реалізації, визначено переважання у вживанні того чи іншого ЛСП слів у певному авторському стилі. Обгрунтовано схожість між авторськими стилями за розподілом частот уживання ЛСП слів, подібність між окремими творами одного й того ж автора та лексико-семантичну стабільність авторського стилю. За результатами лексико-семантичного аналізу художніх творів установлено, що добір мовних засобів, частота їх вживання залежать насамперед від творчої індивідуальності художника-літератора. Зазначено щодо доцільності дослідження та порівняння виявлених закономірностей у вживанні ЛСП слів на матеріалі інших мов.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено національно-мовну специфіку фразеологізмів зі значенням побажання в німецькій та українській мовах. З урахуванням останніх досягнень контрастивної фразеології, лінгвокультурології та семіотики здійснено зіставний аналіз даних одиниць в аспекті вивчення їх конотативної модальності, фраземотвірного потенціалу денотативного компонента та національно-культурної маркованості. Зіставно-типологічнй аналіз фразеологізмів зі значенням побажання німецької та української мов проведено на базі предметно-тематичної класифікації денотативного компонента, який визнано їх структурно-організуючим елементом. Встановлено характер залежності вмотивування семантики побажання (прокльону) в німецькій та українській мовах від денотативної семи компонента "природна/побутова реалія". Розкрито причини, які обумовлюють збіг і розбіжності у фразеологічній семантиці в зіставлюваних мовах. Методом порівняльного аналізу встановлено рівень фраземотвірного потенціалу денотативного компонента в семантичному полі "побажання" в німецькій та українській мовах. Німецькі та українські побажання проаналізовано в аспеті кореляції їх внутрішньої форми з біномом "добро - зло". Встановлено національну символіку його конституентів-корелятів, виявлено специфіку репрезентації імпліцитних смислів полісемантичних опозицій у побажаннях німецької й української мов.

  Скачати повний текст

Комплесно досліджено німецькі прізвища Закарпаття. До наукового обігу введено та проаналізовано 1520 німецьких прізвищ не досліджуваного раніше антропонімічного матеріалу. Відзначено, що прізвищевий фактичний матеріал є першою спробою укладення повного списку німецьких прізвищ Закарпаття. Нетрадиційним є підхід до аналізу німецьких антропонімів у порівнянні до їх трактування в німецькій ономастичній літературі, зокрема пояснення допрізвищевої семантики твірних основ прізвищ, їх лексико-семантичної класифікації на категорії особових і неособових назв та їх поділу в межах цих категорій. У монографічних дослідженнях провідних німецьких ономастів (А.Баха, Й.-К.Брехенмахера, Г.Бауера, М.Горнунг, М.Готтшальда, В.Зайбіке, К.Кунце, В.Флейшера, Е.Шварца) німецькі прізвища проаналізовано переважно за мотивами номінації, що базується, здебільшого, на метафоризації та метонімізації. Досліджено вплив кількох офіційних мов на графічні варіанти німецьких прізвищ Закарпаття.

  Скачати повний текст

Досліджено пейоративну лексику в сучасній німецькій мові на позначення людини. Розкрито її комплексний характер як мовного і мовленнєвого явища. Визначено структуру лексичного значення пейоративів. Внаслідок компонентного аналізу доведено, що в конотативний аспект лексичного значення слова (ЛЗС) входить лише емотивний компонент, що є підставою вважати терміни "конотативний аспект ЛЗС" та "емотивний аспект ЛЗС" синонімами. Відзначено, що оцінні та емотивні семи не завжди існують у структурі лексичного значення пейоративних одиниць одночасно. Виділено дві групи пейоративів - оцінні пейоративи й афективи. Змодельовано лексико-семантичне та функціонально-семантичне поля пейоративів. Встановлено, що пейоративна лексика не обмежується лише зафіксованою в словниках. Досліджено, що в мовленні у ролі лайливого слова може виступати будь-який іменник. Висвітлено абсолютну та релятивну лексику. Доведено, що "лайливе слово" - не синонім терміна "пейоратив", а можлива роль пейоратива в мовленнєвому акті "лайка". Проаналізовано мовленнєвий акт "лайка" як найяскравіший тип вербальної агресії та комунікативну ситуацію "сварка".

  Скачати повний текст

Досліджено шляхи та механізми утворення та модифікації інтенсивності ознаки "інтелектуальні властивості людини" у фразеологічних одиницях сучасної німецької мови. У зв'язку з різним ступенем маркованості даної ознаки простежено способи її вербального відображення у процесі формування цілісного фразеологічного значення. Здійснено комплексний аналіз ступеневого ранжування інтенсивності досліджуваної ознаки в аспекті діалектичної взаємодії її кількісних і якісних параметрів. Доведено, що філософський закон про перехід кількості в якість є базою становлення та зміни інтенсивності ознаки "інтелектуальні здібності людини" (ІЗЛ), що реалізується у фразеологічних одиницях (ФО) в результаті дії лінгвальних і екстралінгвальних чинників. Встановлено, що категорія інтенсивності є явищем якісно-кількісного порядку, в якому кількісні зміни відображаються на шкалі градуальності у межах якісно нового виміру інтенсивності. Розглянуто кількісний і якісний різновиди інтенсивності ознаки ІЗЛ. На підставі результатів аналізу її фразеотематичного поля окреслено шляхи і способи становлення та трансформації інтенсивності за перевинного та вторинного фразеотворення. Виявлено, що у межах першого процесу мають чинність лексико-семантичні, фонетичні та лексико-граматичні засоби, а у межах другого - субституція, розширення та звуження компонентного складу ФО, контамінація. Доведено суттєву залежність первинного та вторинного фразеотворення від емоційного стану мовця.

  Скачати повний текст

Вперше вивчено фразеологічні одиниці (ФО), що вербалізують соціально-економічну сферу сучасної німецької мови. Здійснено комплексне вивчення фразеологічних одиниць на позначення соціально-економічних реалій (ФОСЕР) з урахуванням їх національно-культурної специфіки, де економічний компонент розглянуто як детермінант етнокультурної інформації. Вперше в Україні здійснено класифікацію досліджуваних ФО за тематико-ідеографічним принципом. Виявлено специфіку формування цілісного значення ФОСЕР у ході первинного фразеотворчого процесу, показано роль слова-компонента та його семантичний внесок у формування семантики досліджуваних ФО.

  Скачати повний текст

За допомогою компонентного аналізу виявлено спільні та розбіжні семантичні ознаки у назвах птахів української та німецької мов. Зазначено, що у ході зіставлення слів за параметром їх семантичної маркованості важливим є урахування компонента семантичної структури семеми - відтінку значення. Встановлено розбіжності між семантичним обсягом і змістом предметно-логічного компонента лексичних значень слів. На підставі результатів аналізу типів семантичних відношень лексичних одиниць виявлено їх різноманітну картину, особливо у випадках часткового збігу. За засобом і джерелом номінації визначено відповідники з коренями ідентичного та різноманітного значення, проведено аналіз внутрішньої форми слів. Серед словотвірних способів у ході зіставлення виявлено найхарактерніші для кожної мови. Дослідження формування метафоричних значень слів проведено у двох напрямках: аналіз переносних значень, що називають певні предмети, явища дійсності та оцінних значень слів. Зіставлення прислів'їв із назвами птахів розкрило образне світобачення у даних мовах, а дослідження семантики назв птахів - специфіку мовних картин світу українців і німців.

  Скачати повний текст

Уточнено статус і характер метафори в німецькій мові; досліджено її відношення до метонімії та символу, а також особливості функціонування в технологічній та художній літературі, пресі та мистецтвознавстві. Аналіз номінативних типів метафоричних одиниць здійснено на основі їх зовнішньої структури, семантики, джерела походження та функції у мові. Згідно з номінативним аспектом виділено групи метафоричних одиниць. Наголошено на тенденції до стягнення форм біблійно-християнських одиниць, утворених шляхом метафоризації.За характером метафоризації розглянуто різні групи метафоричних біблійно-християнських одиниць: антономазійні, фітонімічні, зоонімічні, соматичні, символічні. Метафоричні фразеологічні та параміологічні одиниці розподілено за семантичними групами.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проведено лексико-семантичний аналіз фразеологічного фонду німецької мови, розглянуто особливості вживання лексичних одиниць у складі фразеологізмів і вільно в тексті, досліджено сполучуваність слів та їх лексико-семантичні підкласи з використанням статистичних методів. Створено нову класифікацію фразеологічних одиниць з урахуванням ступеня зв'язку між компонентами лексичних біномів, який визначається з застосуванням критерію chi² і коефіцєнта взаємної спряженості K. Запропоновано поділ фразеології як науки, що вивчає лексичні біноми зі встановленим стабільним (фразеологічним) зв'язком, на лексичну та семантичну. Їх одиницями є відповідно біноми типу "слово" + "слово" (лексична фразеологія), "слово" + "лексико-семантичний підклас" та "лексико-семантичний підклас" + "лексико-семантичний підклас" (семантична фразеологія), це дає змогу їх використання під час укладання частотних (в тому числі фразеологічних) словників.

  Скачати повний текст

Виявлено, що національно-культурна своєрідність семантики фразеологічних одиниць з колористичним компонентом (ФОКК) німецької мови визначається специфікою національної культури, релігії, історичного досвіду німецького народу, які відображаються у значенні фразеологізмів. Актуалізація національно-культурної специфіки колористичних компонентів ФО здійснюється через асоціативні зв'язки (за схожістю, суміжністю, контрастом і причинно-наслідковим зв'язком), які виникають з певним найменуванням кольору й узуалізуються. Культурологічний компонент семантики ФОКК відображається у певних ономасіологічних категоріях, а саме: "світ + спостереження", "світ + діяльність", "світ + усвідомлення", "світ + ставлення".

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено лексико-семантичну групу(ЛСГ) дієслів переміщення в сучасній німецькій мові в парадигматичному (квантитативному, словотвірному, фоносемантичному) та синтагматичному аспектах. Визначено середню кількість значень дієслів переміщення в сучасній німецькій мові. Встановлено зв'язок полісемічності з частотою дієслів переміщення у словниках та тип їх розподілу за словником Duden. Проведено інвентаризацію ЛСГ дієслів переміщення та досліджено їх парадигматичні та синтагматичні характеристики за допомогою формальних і неформальних методів. Описано дистрибутивні формули дієслів переміщення та сполучувальні властивості найбільш частотних з них. Встановлено словотвірні особливості дієслів переміщення та їх дериваційну продуктивність. Розкрито фонетичне значення дієслів переміщення в сучасній німецькій мові.

  Скачати повний текст