Дисертацію присвячено розкриттю процесу становлення ідей рецептивної естетики і поетики в творчості Івана Франка, типологічної суголосності його естетично-поетикальної концепції з науковими пропозиціями тодішніх вчених з інших країн, окреслено міру її об'єктивної присутності в сучасній філологічній науці. Аналізується рецептивна поетика малодосліджених художніх творів І.Франка, зокрема, сугестивність ліричної поезії (збірка "Semper tiro"), рецептивна стратегія поетики малої епічної прози (оповідання "Місія", "Чума"), естетика впливу поетики Франкової повісті "Великий шум" на читачів та текст п'єси "Украдене щастя" крізь призму рецептивної естетики і поетики.

  Скачати повний текст

Розглядається процес становлення художнього сприйняття, виявлено його внутрішню динаміку як діалогічний взаємоперехід різних типів культур. Художню рецепцію досліджено з точки зору руху адресата від міфологічної до художньої домінанти сприйняття. Цей процес проаналізовано у зв'язку з особливостями жанрової програми рецепції народної казки, яка діалогічно забезпечує можливість переходу адресата. Казка в цьому відношенні вперше подається як діалогічний жанр, який трансформує міфологічні значення в художню структуру; детально проаналізовано формотворчу роль слова в здійсненні цього процесу. Розглянуто основні закономірності і специфіку ритмічної організації казки. Ритмічні і структурні складники програми сприйняття казки вперше подані в безпосередній втіленості їх у феноменально-перехідному характері рецепції казки. Цей взаємозв'язок розглядається в ході аналізу еволюції сприймаючої свідомості дитини: від вторинної міфологізації казки до формування домінанти сприйняття. Діалогічний досвід такої установчої діяльності виявляється актуалізованою основю рецепції художніх творів.

  Скачати повний текст

Досліджено питання формування в учнів старших класів навичок діалогічного читання тексту, які є провідними чинниками, що впливать на результативність читацької діяльності. Визначено структуру та психологічні механізми діалогічного читання. Виявлено психологічні характеристики тексту, що зумовлюють активну взаємодію з ним читача. Обгрунтовано критерії сформованості комунікативної читацької компетентності, яка є однією з складових загальної читацької компетентності. Виявлено комплекс психолого-педагогічних умов, що забезпечують формування прийомів діалогічного читання в процесі вивчення творів художньої літератури. Розроблено та апробовано програму їх закріплення.

  Скачати повний текст

Узагальнено вітчизняні та зарубіжні теоретичні розробки понять "читач", "сприйняття", "інтерпретація" та їх взаємозв'язок з поняттями "автор" і "текст". Грунтуючись на теорії рецептивної естетики та її основних поняттях, зокрема, "імпліцитний читач", "експліцитний читач", "рецепція", "горизонт сподівань" тощо, презентовано моделі читачів та рецептивні настанови модернізму та соцреалізму, виходячи з їх філософсько-естетичних засад, особливостей художніх текстів та з урахуванням національної суспільно-культурної ситуації читання. Праналізовано імпліцитну та експліцитну модель читачів, рецепцію емпіричних читачів, вплив соціально-історичних умов на процес формування читацьких смаків, що дозволяє у новому ракурсі побачити характер змін та особливості розвитку української літератури. Показано жанрову, тематичну, сюжетно-композиційну, наративну та мовну новизну модерністських текстів, які імпліцитно орієнтовані на мислячого читача, здатного рефлексувати над прочитаним, декодувати зміст та отримувати насолоду від читання. Представлено також видозміни образу читача від раннього модернізму до авангардної рецептивної стратегії, котра підтверджує налаштованість митців провокувати публіку, руйнувати усталений "горизонт сподівань", нав'язувати читачам власні правила гри на території тексту. Висвітлено значення критики та українських періодичних видань першої половини XX ст. у процесі становлення "горизонту сподівань" українських читачів. Зазначено, що зіставлення імпліцитної читацької моделі у модернізмі та соцреалізмі вказує на відмінність рецептивних стратегій вказаних літературних напрямів. Зроблено висновок про вагому роль поняття "читач" у структурі художнього твору та у формуванні літературних напрямів.

  Скачати повний текст