Комплексно досліджено політику Другої Речі Посполитої стосовно християнських конфесій у контексті відновлення її державності (1018 - 1926 рр.). Висвітлено загальні стратегічні цілі Польської держави у релігійній сфері. Розглянуто характерні вектори та специфіку розвитку відносин Польської держави з окремими християнськими конфесіями - римо-католицьким костьолом, греко-католицькою, православною та протестанськими церквами. Вивчено технології практичної реалізації цілей держави у релігійній політиці. Розкрито характер використання досвіду відносин з церквами, які до 1918 р. підпорядковувалися конфесійному законодавсту Росії, Німеччини й Австро-Угорщини (частина земель цих країн увійшла до складу відродженої Польщі). Проаналізовано тактичні засоби та методи державної політики у Другій Речі Посполитій стосовно окремих конфесій. З'ясовано тенденції та умови їх розвитку.

  Скачати повний текст

Проаналізовано проблему сенсу життя в польському неотомізмі. Висвітлено особливості тлумачення особистості та цілі людського життя в томістській традиції філосування, що є унікальним синтезом античної думки та християнської теології. Зазначено, що польський неотомізм є продовженням вічної філософії (метафізичної традиції філософування). Розкрито смислову наповненість таких понять як "суб'єктивність", "особистість", "самореалізація", показано їх співвіднесеність з поняттями "сутність", "людська природа", "внутрішній світ". Зазначено про унікальність людського "я", його онтичну структуру, що передбачає свободу, самопанування й автодетермінізм. Останнім позначено специфічний феномен духовної свободи людської особистості, самозалежність Я від самого себе. Вказано на подвійний характер людського Я - іманентність Я власним вчинкам і водночас його трансцендентний духовний характер. Обгрунтовано ідею спрямованості життя людини на кінцеву ціль, що тлумачиться в польському неотомізмі як вище благо, блаженство, Абсолют. Зазначено, що в процесі духовного та морального самовдосконалення особистість повинна очиститися від пристрастей, досягти стану святості, тобто безпристрастності, і уподібнитися до Бога, вийти на новий рівень екзистенції. Акцентовано, що своїми власними зусиллями людина не може досягнути досконалості, адже їй потрібно отримати дари Святого духа.

  Скачати повний текст