На підставі проведеного аналізу лютеранство постає як закономірний наслідок тривалих суперечок у християнській теології, синтезуючись з деякими радикальними, світськими філософськими теоріями. Розроблено періодизацію процесу генези християнства за критерієм модернізаційних змін та обгрунтовано, що лютеранство є першим і показовим конфесійним виявом християнства доби модерну. Показано, що під впливом лютеранських ідейних засад у християнстві формується нова антропологічна концепція, суттєво змінюється етична складова духовного життя європейського соціуму, яким усвідомлюється необхідність і практичне значення освітнього процесу та наукового знання, що є більш адекватним тогочасним запитам людини Нового часу. Наголошено на відображенні генези християнської богословської думки в процесі суттєвої модернізації духовної традиції. Доведено, що розповсюдження лютеранського віросповідання в Європі розпочинає модерністські тенденції в різних галузях художньої культури, трансформації якої виявляють логічний взаємозв'язок між релігієтвірним і культуротвірним процесами.

  Скачати повний текст

Уперше зразки лютеранської траурної погребальної музики розглянуто у вітчизняному музиконавстві як самостійний художній музично-історичний феномен. Розглянуто аспект лютеранської специфіки цієї музики у взаємодії з конкретною конфесіональною традицією. Наведено ідею культурологічного усвідомлення "Німецького реквіему" як реалізації християнської ідеї "смерті - підсумка" життєвого шляху людини за надсобово-хоральним принципом її музичного втілення. Виявлено глибинні зв'язки типології "Німецького реквієму" з драматургією епіко-оповідального типу, а також з духом корпоративності німецької лютеранської общини та богослужбового акту. Уперше у вітчизняному музикознавстві у зазначеному контексті жанрової типології проаналізовано твори Г.Шютца, І.С.Баха, Р.Шумана, І.Брамса, Г.Ейслера, П.Хіндеміта, Е.Денісова.

  Скачати повний текст

Вивчено розвиток Церкви та школи у середньовічному Брауншвейзі й охарактеризовано євангелічний рух у цьому місті, а також погляди та діяльність Йоганна Бугенхагена. Проаналізовано зміст Брауншвейзького церковного статуту 1528 р. і значення цього документу, визначено основні напрямки та результати розвитку Євангелічної Церкви та школи у Брауншвейзі у період пізньої Реформації. Доведено, що на різних етапах Реформації позиції міської влади міста змінювалися під впливом виступів бюргерства та курсу територіальної герцогської влади й євангелічних князів. Визначено, що регіональна модель церковної та шкільної освіти, що була вперше відображена у Брауншвейзькому статуті 1528 р., надалі реалізувалася у цьому місті та його окрузі, а також інших євангелічних територіях.

  Скачати повний текст