Визначено методологічні засади соціально-філософського аналізу мусульманського світогляду в аспекті повсякденного буття особистості. Проаналізовано наукові дослідження феномену арабо-мусульманського світогляду особистості у суспільствознавчій думці. З'ясовано основні поняття, що характеризують мусульманський світогляд особистості в арабському суспільстві та процес його генези. Вивчено зміст, цінності, особливості світогляду мусульманина як передумови реалізації ним особистісного проекту життя, висвітлено межі його світоглядної свободи. З'ясовано чинники формування світогляду особистості мусульманина у сучасному арабському світі. Виявлено тенденції розвитку його світоглядної парадигми у контексті соціально-культурних змін у сучасному арабському світі.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу історичних витоків ваххабізму доведено, що ця релігійно-політична течія сприйняла ідеологічні установки секти хариджитів (VIII ст.) і погляди наступника їх ідей Ібн Таймії (XIV ст.), які були розвинуті й узагальнені засновником ваххабізму Ібн Абд аль-Ваххабом у XVIII ст. Розкрито концептуальні відмінності ісламу та ваххабізму у віросповідній і обрядовій сферах, доведено, що, незважаючи на використання однакового термінологічного комплексу, вони є протилежними ідеологічними системами. На підставі вивчення структури, діяльності та методів ідеологічної роботи прибічників радикально-екстремістських організацій, доведено, що такі сучасні організації будують свою роботу у режимі повної таємничості. Їх особливістю є наявність у складі однієї організації легальних і нелегальних підрозділів, в яких проводять релігійну, культурну, політичну та благодійницьку діяльність, залучають нових прибічників, а також проводять терористичну діяльність, беруть участь у бойових діях у "гарячих точках". Детально вивчено рух ваххабістів у сучасній Росії, що дозволило виділити й описати три основні періоди їх діяльності: друга половина 1980-х - 1995 рр. - онайомчий, за якого відбувалася систематична поява іноземних місіонерів у Росії та формування перших осередків прибічників ваххабізму; 1995 - 1999 р. - інституціалізації й активної діяльності представників радикально-екстремістських організацій; з 1999 р. до наших днів - час поступового спаду легальної діяльності представників радикально-екстремістських організацій і переходу ваххабітів до нелегальної діяльності.

  Скачати повний текст

Проаналізовано суть сучасного ваххабізму, його трансформації внаслідок зміни геополітичної ситуації у світі, насамперед на теренах північного Кавказу, у південних регіонах Росії та на півдні України. Визначено роль і місце цього віровчення у новітніх релігійних процесах. Ваххабізм розглянуто як одну з релігійних течій сунітського ісламу, яка набула радикальних рис у другій половині XX - на початку XXI ст. Грунтовно досліджено твори засновника цього руху Мухаммеда Ібн Абд аль-Ваххаба та його послідовників, які основним завданням їх вчення вважали необхідність знайти правильний шлях духовного розвитку правовірних мусульман. Проаналізовано історичну спадщину первинних рухів в ісламі: хариджитів, салафітів, суфіїв, ідеологічна основа яких була використана ваххабітами у ході формування власної ідеології. Зроблено висновок, що соціально-економічна ситуація на Аравійському півострові та боротьба арабів проти Османської імперії об'єктивно сприяли виникненню цього руху. Висвітлено сучасний стан ваххабізму та його поширення у різних мусульманських країнах та державах світу.

  Скачати повний текст

Проаналізовано сутність, еволюцію, специфіку, форми релігійних протиріч у мусульманській уммі Криму, обгрунтовано методологічні підходи щодо їх вивчення. Досліджено онтологічні та феноменологічні аспекти генезису внутрішньоісламських протиріч, визначено спектр їх реальних і потенційних наслідків, охарактеризовано інституційні прояви даних протиріч на терені АР Крим. Визначено умови та засоби відродження традиційної для Криму толерантної моделі ісламу та шляхи вироблення стратегії внутрішньоісламського консенсусу.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження джихаду як важливої складової концептів війни та миру в ісламі. Проблему співвідношення війни та миру в релігії ісламу вирішено на основі детального аналізу оригінальних текстів представників різних релігійних напрямів, а також праць сучасних дослідників. З'ясовано, що найважливішим у ісламі є заборона будь-яких примусів, зокрема залучення до релігії, а також будь-яких гасел, які закликають до війни. Існування даного підходу виявлено в Корані та Сунні. Джихад розглянуто як "великий джихад" і "малий джихад". До складу великого джихаду включено такі види: "джихад серця", "джихад язика (слова)", "джихад руки", малий джихад включає "джихад меча". Розкрито сутність поняття "джихад" як зусилля перед Богом щодо захисту власної віри, що не передбачає розповсюдження та насильницьке нав'язування власної віри. Встановлено, що поняття "джихад" також використовується для опису власної боротьби з пристрастями, як необхідність очищення душі для того, щоб стати справжнім мусульманином. Зроблено висовок, що людина як єдина у світі духовна істота є центральною постаттю в ісламі, саме вона прагне до миру, мирного співжиття з іншими людьми, власного щастя та щастя своїх нащадків.

  Скачати повний текст

Досліджено сутність ісламського фундаменталізму, основні положення його ідеології, зокрема ті, що стосуються міжнародних відносин, та специфіку її інтерпретації представниками радикального напряму. Проаналізовано розвиток фундаменталістських ідей в ісламі та причини їх виникнення. Розглянуто особливості та міжнародне значення реалізації фундаменталістської ідеології в мусульманських країнах і в діяльності ісламських фундаменталістських організацій. Встановлено, що ідеологія ісламського фундаменталізму характеризується зовнішньою спрямованістю та концептуальною цілісністю, різниться лише її інтерпретація представниками поміркованого та радикального напрямів. Практична реалізація фундаменталізму стикається зі значними труднощами та не призводить до негайного вирішення проблем і має яскраво виражений міжнародний характер.

  Скачати повний текст

Здійснено релігієзнавче дослідження ісламу в Східній Україні. Розглянуто його суть та історичні модифікації. На підставі аналізу літературних і архівних джерел визначено соціально-економічні та політичні передумови, обставини поширення ісламу в Східній Україні, а також його історичні трансформації, формування інститутів ісламу в регіоні, виявлено специфічні риси процесу поширення даної релігії в регіоні та формування регіонального центру ісламу в Україні. Виявлено чотири основні етапи процесу його поширення в дослідженому регіоні, а саме: до середини XIX ст., наприкінці XIX - початку XX ст., 1920 - 1980 рр., з 1990 р. З'ясовано особливості формування інститутів ісламу в Східній Україні на кожному етапі, залежність цього процесу від міграції етносів, що сповідують іслам, з різних регіонів, а також із закордону колишніх Російської імперії та СРСР та залежність від політики державної влади в регіоні у різні історичні періоди. Установлено, що процес інтеграції мусульман Східної України в соціо-культурний простір України розпочався наприкінці XIX ст. і залежав від трансформації українського суспільства. У сучасній Україні даний процес зумовлений етнічною належністю мусульман, часом їх мешкання на території України, а також збереженням та дотримуванням мусульманами регіону своїх традицій і сприйняттям світоглядного плюралізму суспільства України.

  Скачати повний текст

Досліджено взаємозв'язок між ісламським фундаменталізмом та ісламським екстремізмом, проаналізовано коранічні підстави релігійно-ідеологічної основи та практики ісламського екстремістського руху. Поєднано теоретичні та практичні аспекти аналізу, які зумовлені необхідністю створення системи запобіжних заходів щодо поширення небезпеки та загроз державному ладу та територіальній цілісності України.

  Скачати повний текст

Досліджено зародження багаїзму та його еволюції від реформаторської ідеології до універсального морально-етичного вчення та впливового суспільно-релігійного руху. На базі вивчення та аналізу чисельних джерел і робіт вітчизняних і зарубіжних авторів подано цілісну картину виникнення багаїзму на фоні соціально-політичної та економічної нестабільності в Ірані. Проведено порівняльний аналіз релігійного культу багаїзму та шиїзму, з надр якого він вийшов, доведено їх безпосередній зв'язок, а також простежено за розповсюдженням даної течії та роглянуто діяльність общин багаї в Україні. На підставі дослідження документів і періодичних видань багаї визначено участь міжнародної спільноти багаї в різних організаціях і проектах у всьму світі та виявлено місце багаїзму в історії, культурі та в системі інших релігій.

  Скачати повний текст

Зазначено, що релігійно мотивовані дії мусульманських релігійно мотивованих терористів перестали бути регіональною проблемою арабських країн і представляють собою загрозу безпеці усього світового товариства. Особливу тривогу викликають суїцидні теракти фідаїв - ісламських терористів-смертників, саме тому особливу увагу приділено аналізу їх ідеології. Наголошено, що дії арабських екстремістів не можна ототожнювати з мусульманською релігією, яка засуджує насильство та терор. Розглянуто соціально-економічні чинники, які сприяють розвитку релігійно мотивованого тероризму в ісламських країнах. Запропоновано термін "фідаїзм" на позначення дій ісламських радикалів. Проаналізовано діяльнясть ісламських терористів-смертників в арабських країнах і на Північному Кавказі, узагальнено наявний досвід боротьби проти фідаїзму.

  Скачати повний текст

Вивчено шиїтську концепцію релігійної влади на ранній стадії її формування. Досліджено розділ "Книга богословських доказів" шиїтської збірки переказів "Компендіум з богословської науки", яку уклав ал-Куліні (X ст.). Показано, що твір був головним джерелом інформації для пізніших догматичних праць та являє собою одну з основоположних ланок у ланцюгу розвитку релігійно-політичної літератури шиїтів. Запропоновано найдавніший виклад теорії релігійної влади в шиїзмі на початковій стадії її формування. Зазначено, що перекази, записані ал-Куліні, є узагальненням ідеологічної спадщини дванадцяти імамів. На підставі аналізу змісту твору висвітлено процес розвитку концепції релігійної влади дванадцятників періоду зникнення останнього імама (X ст.). Значну увагу приділено переказам, що висвітлюють шиїтське розуміння історії ісламу та конкретні факти стосовно тогочасних полеміко-догматичних суперечок. Зроблено висновок, що інформація, яку містить джерело, дає змогу визначити початок процесу перетворення шиїзму як політичного угруповання на релігійно-догматичну спільноту.

  Скачати повний текст

Досліджено формування філософсько-антропологічної доктрини у суфізмі, у провідній містичній течії ісламу та її вплив на культурні феномени ісламської традиції. Представлено перспективу осягнення людського буття в контексті символічного світовідношення. Проаналізовано основні положення суфійської антропології та їх зв'язок з усталеними інститутами ісламської культурної традиції на прикладі культури Ірану. Обгрунтовано тезу про амбівалентність людського буття, що поєднує в собі символічність і креативність.

  Скачати повний текст

Розглянуто роль месіанських уявлень, яку вони відіграють у процесах духовного засвоєння суспільної трансформації, оновлення засад людського буття в світі. Здійснено пошук категорій спільності, ліній збігу основних уявлень про фундаментальну побудову релігійної свідомості - приходу Месії. Зроблено висновок, що месіанство є категорією релігійної свідомості в монотеїстичних релігіях, за допомогою якої вона рефлексує невідповідність історично посталих форм суспільного життя його новим духовно-практичним засадам. Висунуто тезу, що завдяки існуванню цієї категорії суспільна свідомість (однією з форм якої є релігія) здатна осягнути необхідність входження в нову систему уявлень, остаточного відокремлення від минулого, але зі збереженням минулого досвіду освоєння світу.

  Скачати повний текст

Проведено соціокультурний аналіз сучасної міфотворчості мусульманських еліт, що здійснюється в контексті соціальної дії. Розглянуто головні наукові підходи до вивчення даного феномена з часів античності (в межах різних шкіл і теорій міфу), а також концепції, в яких знайшли розкриття значущі моменти міфотворчості в контексті ісламської соціальної дійсності постколоніального періоду. Соціальну міфотворчість розглянуто як спосіб легітимації та збереження влади мусульманськими елітами за рахунок створення когнітивних і поведінкових стереотипів підпорядкування для подальшого утвердження у свідомості широких мас. З'ясовано умови, що сприяють активізації соціальної міфотворчості, й особливості її функціонування в ісламському середовищі. Охарактеризовано основні механізми соціальної мотивації народних мас ісламськими елітами. Для аналізу міфологічних текстів запропоновано принципову схему соціальної міфотворчості. Наведено періодизацію процесу модернізації в ісламському світі та його основні соціокультурні парадигми.

  Скачати повний текст

Здійснено цілісний аналіз мусульманського права як філософсько-релігієзнавчого феномену. Запропоновано його визначення як сукупності внутрішньо узгоджених, взаємопов'язаних, соціально-однорідних релігійно-правових засобів, за допомогою яких здійснюється морально-регулятивний, організаційний і стабілізувальний вплив на соціальні відносини й поведінку людей шляхом ісламізації правової практики. На підставі розгляду філософсько-раціоналізованих і містичних підходів щодо фікху та шаріату з'ясовано, що виникнення арабо-ісламської філософії як раціоналістичного спрямування думки обумовлено ідейними рухами у богослов'ї та фіхту та пов'язано з питаннями відповідальності людини за свої вчинки, свободи її волі, передвизначеності й детермінованості усього того, що відбувається, а також питаннями про втручання Бога у мирські справи. З'ясовано, що реалізація ранніми релігійно-правовими школами методів вирішення духовно-правових питань відбувається шляхом ісламізації раціональних прийомів їх вирішення як початково передбачених Кораном і сунною, наслідком якої є релігійна легітимізація норм мусульманського права, виведених на базі раціональних логічних методів. Наведено результати дослідження визначного раннього ісламського релігійно-правового документа малікітського мазхабу - твору Маліка ібн Анаса "Муватта". Розкрито філософсько-релігієзнавчий зміст мусульманського права в контексті сучасного цивілізаційного процесу, аспектами якого є узгодження мазхабів або повна відмова від них.

  Скачати повний текст

Здійснено релігієзнавчий аналіз основних положень християнства й ісламу щодо війни та миру. Розкрито генезис і трансформацію концептів "війна" і "мир" у їх розвитку від першоджерел християнства та мусульманства - Книг Старого та Нового Завіту, Корану, Сунни, праць християнських і мусульманських мислителів - до сучасного трактування. Досліджено тенденції й особливості еволюції поняття "війна" у контексті християнської традиції. Розкрито суперечність християнської доктрини "справедливої війни", проаналізовано явище пацифізму. Досліджено багатоаспектну комплексну модель релігійно-філософського поняття "мир" у християнстві, розкрито його структуру, в якій розрізняється зовнішній і внутрішній мир. Розкрито комплексність поняття "джихад" у першоджерелах ісламу, а також його еволюцію та розвиток. Визначено типи джихаду, етичні постулати, обмеження й умови для його проголошення. Зауважено, що специфіка мусульманського концепту "мир" полягає в тому, що справжній мир на землі неможливий, поки на землі не запанує іслам. Здійснено логіко-семантичний, зіставний і компаративний аналіз концепцій війни та миру у християнській та мусульманській традиціях, досліджено витоки, тенденції та течії ісламського фундаменталізму.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми ісламського фундаменталізму й екстремізму, а також питання діяльності різних фундаменталістських організацій і рухів. Проаналізовано діяльність найвпливовіших ісламських фундаменталістських рухів та організацій - "Асоціації Братів-мусульман", Руху ісламського опору "Хамас", Партії звільнення "Хізб-ут-Тахрір", виявлено особливості їх впливу на політичний процес у різних країнах близькосхідного реіону, визначено характер їх взаємин із фундаменталістськими організаціями інших країн. Розкрито сучасний стан ісламського фундаменталізму як об'єктивного суспільно-політичного явища. Проведено аналіз його історичних коренів і причин виникнення. Розглянуто позицію ісламських партій і рухів щодо Заходу, який безпосередньо відповідає за різні військово-політичні кризи в політичному житті країн Близького Сходу. За цих умов одним із найважливіших чинників, що безпосередньо впливає на світовий політичний процес, є ісламський фундаменталізм. Його крайні складові - екстремізм і тероризм - несуть у собі реальну загрозу світовому порядку. Є всі підстави вважати, що різні антитерористичні операції, які спрямовані на злам міжнародних структур радикального ісламського руху, є реальною загрозою миру, матимуть місце в доступному для огляду майбутньому.

  Скачати повний текст

Здійснено філософсько-релігієзнавчий компаративний аналіз соціальних доктрин ісламу та Римо-католицької церкви. Зроблено спробу здійснити повне та системне дослідження мусульманської та католицької соціальних доктрин шляхом з'ясування та порівняння їх ідентифікаційних складових. Соціальна доктрина Римо-католицької церкви є сукупністю вчень і роздумів у суспільній сфері періоду кінця XIX ст. до сьогодення. Стосовно мусульманської соціальної доктрини, не зважаючи на розбіжності в ісламських суспільних концепціях, їх доктринальні принципи є єдиними. Зазначено щодо доцільності вивчення експлікації концептуальних передумов католицизму й ісламу та їх соціальних доктрин. Акцентовано увагу на властивій їм моральній спрямованості. Зроблено висновок, що суспільна сфера може стати важливим і плідним простором для міжрелігійного діалогу та співпраці ісламу та Римо-католицької церкви.

  Скачати повний текст

На підставі комплексного вивчення ісламських релігійних джерел, правової літератури та історичних документів традиційних і модерністських поглядів мусульман на сімейно-шлюбні відносини з'ясовано сутність сімейних етично-правових норм ісламу у контексті цивілізаційного підходу, а також визначено причини їх трансформації та модернізації. Проаналізовано віроповчальні та богословські джерела мусульман про сім'ю та сімейно-шлюбні відносини. Розглянуто релігійні уявлення про місце чоловіка та жінки у суспільстві та особливості взаємин між ними, зокрема у сфері сімейно-шлюбних відносин. Проведено порівняльне дослідження основних положень Корану про сім'ю та відповідних релігійних уявлень арабських племен доісламського періоду. Розкрито сутність релігійно-моральної та соціально-правової природи мусульманської сім'ї. Простежено еволюційні зміни у процесі становлення та формування сімейно-шлюбних відносин в ісламі. Проаналізовано характер і форми прояву мусульманських уявлень про сім'ю та сімейно-шлюбні відносини за сучасних умов у регіонах традиційного поширення ісламу та активної еміграції мусульман. Показано вплив світових процесів глобалізації на сімейно-шлюбні відносини в ісламі.

  Скачати повний текст

Проведено розрізнення термінів "іслам", "ісламська культура", "мусульманська культура". Визначено особливості терміновикористання, за допомогою якого є можливим коректний аналіз феноменів ісламської та мусульманської культур. Доведено необхідність урахування полісемії ісламських термінів. Визначено проблеми використання термінів і концепцій, генеза та розвиток яких відбувалися в контексті іншої культурної системи. Проаналізовано основні культурні кліше, які викривають сприйняття ісламу, розглянуто феномен шаріату як визначальний системо-творчий елемент ісламської культури. Розглянуто особливості реалізації ісламської компоненти мусульманських культур у комунікаційних процесах.

  Скачати повний текст