Дисертацію присвячено аналізу проблеми виправдання людини як провідної теми в філософії М.Бердяєва. Простежено витоки творчості основних попередників антроподицеї філософа. Проаналізовано еволюцію мислителя в поглядах на людину, проблему зла та теодицеї в творчості М.Бердяєва. Встановлено, що виправдання людини, на думку філософа, відбувається в її творчості і через творчість, але філософ розглядає кожний творчий акт як шлях до наближення кінця цього світу. Тим самим М.Бердяєв проводить есхатологізацію творчості в історії. Отже, завдяки творчості людина виступає продовжувачем справи Божого творіння.

  Скачати повний текст

Досліджено екзистенційно-персоналістичну концепцію М.О.Бердяєва. Обгрунтовано положення про те, що вчення філософа щодо особистості людини виявляється тим засадним підгрунтям і базисним принципом усього його філософування, що виступає іманентною основою філософських побудов і в якості системоутворюючого фактору "збирає" розрізнені на перший погляд аспекти його філософії. Досліджено джерела (історико-філософські, літературні) та духовні витоки персоналізму Бердяєва. Доведено, що персоналізм як світоглядна позиція формується вже у ранніх працях філософа. Простежено генезис та еволюцію концепції впродовж усього його життя. Розглянуто у зазначеному контексті трансформацію проблеми свободи особистості та шляхи самореалізації людини як особистості: пізнання, любов, творчість.

  Скачати повний текст

Проаналізовано лінгвокогнітивні характеристики символу у філосфському дискурсі М.Бердяєва. Доведено, що цілісне уявлення про символ у контексті когнітивної лінгвістики розширює можливості дослідження зв'язків мови та свідомості. Ситематизовано ознаки філософського дискурсу, до наукового обігу введено поняття "універсальний екзистенційно-смисловий символікон", "символічний рівень мовної особистості", "екзистенційно-гносеологічна компетенція". За допомогою комп'ютерних програм створено частотний словник мови М.Бердяєва, мапи текстів, які виявляють ритм і коефіцієнти сполучуваності символів. Описано смислову динаміку символу у дискурсі М.Бердяєва, конкретизовано лінгвокогнітивні механізми символічної діалектики (антитези, циклу, афоризму, ритму).

  Скачати повний текст

Вперше проаналізовано філософську концепцію подолання відчуження людини від суспільства у творчості М.О.Бердяєва - засновника персоналізму та екзистенціалізму. Показано, що основними шляхами подолання відчуження людини від суспільства є особистісна реалізація та духовне вдосконалення особистості. Проаналізовано концепцію нової релігійної свідомості М.О.Бердяєва як принципової основи оновленої форми існування суспільства, що має велике значення на сучасному етапі становлення української національної ідеї. Проведено дослідження синтези екзистенціалізму та персоналізму у вченні М.О.Бердяєва про Боголюдину. Доведено, що дана теорія може позитивно впливати на розвиток самосвідомості сучасного українського соціуму та бути засобом подолання зовнішніх і внутрішніх суспільних проблем. Розкрито сутність бердяєвської концепції свободи як основного принципу сутнісної ознаки людської особистості, яка реалізується в ідеї первинності особистісного начала по відношенню до соціально-комунікаційного у людському бутті та обумовлює формування нових духовних потреб, ціннісних орієнтацій та очікувань особистості. Вперше бердяєвську концепцію творчості як шляху подолання відчуження людини від суспільства використано в процесі дослідження сучасного стану соціальних інститутів за умов глобальних релігійних і політичних криз та духовної синтези, спрямованої на їх подолання.

  Скачати повний текст