Вперше встановлено своєрідність часової організації психіки суб'єкта-керівника. Особливості його опосередкованого відношення до часу досліджено за чотирма основними параметрами: часовою перспективою, суб'єктивною швидкістю плину часу, особливим ставленням до часу як до суб'єктивної реальності та цінності, а також з урахуванням вміння практично розпоряджатись часом (планувати, розподіляти, використовувати). Проаналізовано механізми безпосереднього переживання часу керівниками (психічну метрику та топологію часу). Проведено локалізацію та визначено місце суб'єктів-керівників на шкалі суцільного спектра "t-типів". Виявлено вплив часової організації психіки на рівень успішності суб'єкта у керівній діяльності. Доведено, що якості "психологічного профілю" керівника відповідно узгоджені з часовою організацію його психіки, визначено оптимальний рівень їх прояву. Встановлено відмінності у прийнятті рішень керівниками з урахуванням чинника опосередкованого відношення до часу. Визначено оптимальний для менеджерів рівень мотивації досягнень і показано його зв'язок з часовими властивостями їх психіки.

  Скачати повний текст