Розкрито аналітику сприйняття літературного тексту в українському естетичному дискурсі крізь призму рецептивної естетики, аналітичної та герменевтичної традицій у дослідженні тексту. Розглянуто естетично-літературознавчі орієнтири на перетині української, західноєвропейської та російської естетичної думки. Доведено, що на теренах України розвивається міждисциплінарний підхід щодо вивчення процесу сприйняття літературного тексту. Встановлено, що до нього долучено літературознавці, психологи, критики, зумовлюючи певний синтез філософських, естетичних, літературознавчих і психологічних напрацювань у дослідженні проблеми рецепції текстів. Здійснено аналіз тексту як об'єкта читацького сприйняття у нерозривному зв'язку з твором, книгою та використанням "протоестетичних" категорій читання, тлумачення, розуміння у контексті філософії "діалогу", співтворчості, критики.

  Скачати повний текст

З'ясовано, що процес формування здібностей до літературної творчості обумовлений структурою взаємозв'язаних етноекологічних чинників, які можна розкласьти на компоненти - часо-просторові характеристики навколишнього середовища; наявністю етноекологічного фуркаційного чинника (інваріант імпринтингу/імпресингу), що впливає на мобільність когнітивних та емоційних структур творчої особистості. Розроблено програму тренінгу для формування емпатії та творчого вербального мислення як структурних компонентів літературних здібностей учнів.

  Скачати повний текст

Проаналізовано закономірності формування літературної творчої уяви студентів ВНЗ за умов навчальної діяльності. Простежено зв'язок такої уяви з психічними процесами - сприйманням, мисленням, пізнанням, емоціями та відчуттями. Охарактеризовано специфіку функціонування літературної уяви як спроби самоствердження молоді у творчій діяльності. З'ясовано роль мистецьких цінностей як умови становлення творчої особистості. Проведено психологічний теоретико-методологічний аналіз проблеми формування творчої літературної уяви студентів ВНЗ, розроблено діагностичну систему для визначення її особливостей і динаміки. Запропоновано програму тренінгу розвитку творчої уяви й активізації творчого потенціалу.

  Скачати повний текст

Проаналізовано стан вивчення проблеми літературної творчості за умов сучасного мультипарадигмального етапу розвитку психологічної науки, обгрунтовано вивчення літературної творчості з позицій системного підходу та системно-стратегічної концепції творчої діяльності. Визначено можливість застосування новітньої теорії тексту та теорії динамічних систем під час психологічного аналізу процесу породження вербально-художнього тексту. Досліджено вікові відмінності та мотиваційні особливості особистості в юнацькому віці, здійснено біографічне експериментальне дослідження процесу літературної творчості авторів вербально-художнього тексту минулого. Охарактеризовано дисипативні й атрактивні процеси в онтогенезі творчої особистості та виявлено їх вікову кореляцію, визначено індивідуальну специфіку літературної творчості через аналіз хронотопів. Проведено порівняльний аналіз літературної творчості, образотворчої діяльності та математичної творчості, виявлено споріднені типи загальної художньо-просторової обдарованості. Проведено експериментальне дослідження особливостей літературної творчості в юності авторів вербально-художнього тексту сучасності, впроваджено комплексну програму розвитку літературно обдарованих особистостей в юнацькому віці. Доведено, що рівень розвитку літературних здібностей як підструктури особистості, здатної до літературної творчості, залежить від впливу збагаченого соціокультурного середовища.

  Скачати повний текст

Визначено поняття "ефективність" як соціальну характеристику, що включає особистісні, суспільні, національні, етичні та інші аспекти, а також поняття "ефект" - як об'єктивну властивість будь-якої взаємодії. Теоретично проаналізовано поняття "мораль", "моральність" з позиції діяльнісного підходу до свідомості (як предмет загальної психології). Переглянуто існуючі раніше парадигми комунікативного процесу та перенесення акценту з "суб'єкт-об'єктних" на "суб'єкт-суб'єктні", де одержувача інформації (реципієнта) вже наділяли активною позицією, що впливає на сам процес породження та передачі інформації. Теоретично обгрунтовано зміну абревіатури ЗМІ (засоби масової інформації) на ЗМК (засоби масової комунікації). Теоретично та експериментально досліджено психосемантику неповнолітніх правопорушників, що дозволяє розкрити ряд принципових особливостей, які в процесі судочинства можуть відігравати вирішальне значення для класифікації конкретної протиправної дії в межах Карного кодексу.

  Скачати повний текст