Проаналізовано сучасний стан проблеми розвитку мислення молодших школярів. Розглянуто теоретичні положення, запропоновані різними вченими стосовно особливостей розвитку мислення учнів за різних умов навчання. Визначено концептуальні засади вивчення розвитку мислення учнів початкових класів за умов інтегрованого підходу у навчально-виховному процесі. Проведено експериментальні дослідження розвитку мислення молодших школярів за умов традиційного навчання. Виявлено показники розвитку мислення, що мають недостатній рівень розвиненості і не забезпечують подальшого ефективного засвоєння учнями навчального матеріалу. На прикладі навчального предмета "Довкілля" підтверджено, що інтегрований підхід до організації навчальної діяльності молодших школярів сприяє оптимізації навчально-виховного процесу, а також актуалізації та розвитку мислення учнів початкових класів, розвитку вербального мислення й удосконаленню невербального, прискореному переходу наочно-образного мислення до словесно-логічного, розвитку мисленнєвих операцій школярів, поліпшенню показників розвитку мислення та їх рівнів розвиненості. Запропоновано шляхи його вдосконалення у молодших школярів за умов інтегрованого навчання.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив сімейного ставлення на розвиток пізнавального інтересу у молодших школярів. Визначено сутність понять пізнавального інтересу та стилю сімейного виховання. Поглиблено наукові уявлення про сім'ю та стосунки батьків і дітей. Розроблено діагностичний інструментарій для дослідження батьківського ставлення та пізнавального інтересу. Доведено взаємозв'язок між стилем сімейного виховання та пізнавальним інтересом молодшого школяра. Розроблено та впроваджено програму сприяння активізації пізнавального інтересу молодших школярів. Виявлено психологічні чинники (сімейне виховання, пізнавальна активність, рівень шкільної тривожності), що впливають на динаміку становлення пізнавального інтересу молодших школярів.

  Скачати повний текст

Досліджено розвиток творчого потенціалу молодших школярів з застосуванням засобів образної символіки. Розглянуто різні підходи до визначення суті понять "творчий потенціал", "інтелектуальний потенціал", "трудовий потенціал", "образна символіка", "розвиток творчої особистості", "творча здібність", "творча обдарованість", а також їх співвідношення. Поняття "творчий потенціал молодшого школяра" у психологічному аспекті розглянуто як синтетичну якість дитини молодшого шкільного віку, що характеризує її можливості ставити та виконувати нові завдання у сфері навчальної діяльності. Розглянуто творчий потенціал у взаємозв'язку зі здатністю учнів самостійно ставити та вирішувати у певному вигляді значущі проблеми. Його можна представити як сукупність різних можливостей, потенціалів, а саме: перетворювально-предметного (навичок, уміння), пізнавального (інтелектуальних здібностей), аксіологічного (ціннісних орієнтацій), комунікативного (морально-психологічних якостей), художнього (естетичних здібностей). Проаналізовано й систематизовано зазначені поняття, що уможливило на практичному рівні розгляд образної символіки як визначального чинника на етапі розвитку творчого потенціалу в дітей молошого шкільного віку. На підставі результатів експериментального дослідження встановлено, що розуміння, використання та сприймання дітьми образної символіки впливає на підвищення ефективності начльної діяльності молодших школярів. Розроблено й апробовано спеціальну програму розвитку творчого потенціалу засобами образної символіки для психорозвивальної роботи з молодшими школярами.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена вивченню вікових та індивідуальних психосоматичних особливостей розумового розвитку дітей. Обгрунтовано новий напрям психологічної науки "психосоматика норми" та поняття "психосоматичні особливості норми". Наведені результати лонгітюдного порівняльного дослідження вікових та індивідуальних психосоматичних особливостей у формуванні розумових здібностей дітей, що нормально розвиваються, та із затримкою психічного розвитку. У процесі вивчення структури і динаміки інтелекту та когнітивно-стильових ознак, нейродинамічннх якостей ВНД, нейропсихологічних характеристик довільної рухової дії встановлено, що діти порівнюваних груп суттєво відрізняються за сенсорно-перцептивними, сенсомоторними показниками цього комплексу психосоматичних особливостей. З'ясовано інтегральну дію психосоматичних показників на формування і прояв розумових здібностей як багаторівневих сенсорно-перцептивних і сенсомоторних феноменів в ієрархічній структурі ментального розвитку індивіда. Результати дослідження мають практичну значущість для оптимізації навчального процесу, формування у школярів розумових здібностей.

  Скачати повний текст

Уперше розроблено дидактичну модель формування логічної культури учнів основної школи, встановлено критерії визначення рівнів її сформованості. Досліджено комплексний склад логічної культури, проаналізовано її взаємозв'язок з розвитком учнів. З використанням розробленої моделі обгрунтовано дидактичні засади, що забезпечують ефективність формування логічної культури учнів, якими є врахування вікових особливостей мислення школярів, оптимальне логічне структурування змісту навчального матеріалу, застосування спеціальних логіко-пізнавальних завдань і задач, організація навчально-пізнавальної діяльності учнів щодо засвоєння й оперування логічними формами, умовиводами, операціями, застосування засобів стимулювання бажання оволодівати логічною культурою. Удосконалено прийоми, методи та форми цілеспрямованого формування логічної культури учнів під час вивчення предметів природничо-математичного циклу.

  Скачати повний текст

Розроблено модель навчально-виховного процесу з фізики з використанням тестів для діагностики та розвитку креативного мислення учнів старших класів ЗНЗ. Удосконалено вимоги щодо складання тестів з фізики, запропоновано класифікацію тестів, що грунтується не на формі побудови тестових завдань, а на особливостях їх формулювання та побудови тесту в цілому. Розроблено комп'ютерну програму для діагностики та розвитку креативного мислення учнів старших класів ЗНЗ. Доведено, що під час роботи з комп'ютерною програмою тестування в її учасників формується позитивне ставлення до тесту й адекватна самооцінка рівня власних навчальних досягнень, що покращує процес пізнання та підвищує рівень мотивації до вивчення фізики.

  Скачати повний текст

Досліджено формування символічного образу у художньо-графічній діяльності підлітків і представлено його як творчий процес символізації. Символізація як спосіб перетворення абстрактних понять, ідей в образ полягає у подвійному кодуванні, яке охоплює пошук образного аналога-репрезентанта та побудову його графічної форми. Установлено загальні закономірності процесу символізації у даній діяльності підлітків і створено класифікацію символічних образів. Виявлено багатофункціональність образу уявлення у процесі символізації, а також з'ясовано механізм формування символічного образу - мисленнєві дії аналогізування, які діють у процесі символізації. Здатність підлітків до пошуку аналогів можна розвивати, зокрема на базі адаптованої методики КАРУС на уроках образотворчого мистецтва, у позакласній і гуртковій роботі.

  Скачати повний текст

Визначено критерії спортивного відбору дітей і підлітків за показниками розвитку психомоторних здібностей. За результатами проведеного експериментального дослідження встановлено особливості онтогенетичного розвитку певних психомоторних здібностей, а саме: до просторової орієнтації, сприйняття та диференціації часу, до сприйняття та диференціації силових параметрів рухів і відчуття їх ритму. Визначено нормативи оцінювання розвитку психомоторних здібностей дітей віком 7 - 14-ти років за 7, 9 і 12-бальними сигмальними шкалами. Оцінено порогові значення фенотипічного прояву психомоторних здібностей і психомоторної обдарованості, що можуть бути використані в системі спортивного відбору. Досліджено асоціативні взаємозв'язки між показниками психомоторики та дерматогліфікою рук хлопців. Визначено дерматогліфічні маркери пальців і долонь рук, рекомендовані для використання у системі генетичного прогнозу. Визначено показники рівня розвитку психомоторних здібностей у спортсменів високого класу (чоловіків ігрових і швидкісно-силових видів спорту та жінок ігрових видів).

  Скачати повний текст

Досліджено особливості розвитку мисленнєвих операцій в учнів віком 6 - 16 років. Розроблено й упроваджено систему корекції даних операцій в учнів з їх низьким рівнем сформованості. Проведено теоретико-методологічне обгрунтування понять "мисленнєві операції", а також "механізми мислення". Експериментально розкрито особливості функціонування зазначених операцій в учнів різного віку та статі. Запропоновано цілеспрямовану систему корекції відхилень даних операцій в учнів, яка враховує їх вікові та індивідуальні особливості. Встановлено, що розвиток і корекція мисленнєвих операцій залежать від індивідуальних особливостей їх прояву і співвідношення, а також використання взаємодоповнювальних корекційних вправ і завдань, що мають цільову спрямованість.

  Скачати повний текст

Проведено теоретико-експериментальне дослідження проблеми формування інтелектуальної мобільності старшокласників у навчальному процесі загальноосвітньої школи. Розкрито сутність поняття "інтелектуальна мобільність старшокласника". Теоретично обгрунтовано способи формування інтелектуальної мобільності старшокласників (активні методи навчання, що вимагають інтелектуальної напруги, швидкого застосування інформації (знань) для оперативного прийняття рішення, комп'ютерна підтримка навчального процесу, зокрема, на етапі виконання старшокласниками завдань, що передбачають пошук нових способів їх розв'язання з використанням методів і механізмів евристичної праці). Уточнено критерії та показники рівнів сформованості інтелектуальної мобільності старшокласників: когнітивний, операційний, особистісний, рефлексивний. Експериментально підтверджено ефективність запропонованих способів розвитку інтелектуальної мобільності старшокласників.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему впливу когнітивного стилю залежності від поля (поленезалежності - полезалежності) на спільну учбову діяльність учнів старших класів. Висвітлено психологічні особливості малої групи як сукупного суб'єкта спільної учбової діяльності, основні її ознаки і види, встановлено відмінності від інших видів спільної діяльності (виробничої, навчальної), а також від індивідуальної учбової діяльності та психолого-педагогічні фактори її ефективності. Уточнено особливості когнітивного стилю як складника стильової сфери особистості, статус і основні його види (параметри), співвідношення між ним і пізнавальною стратегією, а також здібностями. Досліджено вплив когнітивного стилю залежності від поля на такі феномени спільної учбової діяльності: прийняття групових рішень, конфліктну поведінку учнів і психологічний клімат у групі. Виявлено вплив даного когнітивного стилю на вказані феномени, відзначено опосередкованість його дії за допомогою інших індивідуально-психологічних особливостей учнів, а також характеру взаємин між ними, враховуючи ті, що склалися ще до їх включення у спільну учбову діяльність.

  Скачати повний текст

Визначено зміст поняття екологічного мислення, а також умови його формування, якими є спостереження та спостережливість. Визначено параметри та критерії сформованості екологічного мислення в молодших школярів, встановлено залежність рівня екологічного мислення від сформованої здібності до спостереження та спостережливості. Винайдено концептуальну модель формування екологічного мислення, яку впроваджено до практики шкільного навчання. Відзначено, що з використанням комплексної методики екологічного навчання та виховання досягнуто достатній рівень наочно-образного екологічного мислення, уміння спостерігати та спостережливості в молодших школярів.

  Скачати повний текст

Розкрито суть поняття "пізнавальні здібності", виявлено "обдарований", "високий", "помірний", "помірно-знижений" інтегровані типи та дев'ять синтезів поєднань компонентів у середині кожного дошкільного віку. Виявлено, що пізнавальні здібності дітей старшого дошкільного віку є інтегрованим типом здібностей, які є аналогом загальних здібностей та проявом рівня творчих можливостей дитини (творчий компонент або креативність), рівня пізнавального розвитку (інтелектуальний компонент), її пізнавальної активності, зацікавленості на научуваності (поведінково-результативний компонент). Обгрунтовано засади психолого-педагогічного забезпечення оптимізації розвитку пізнавальних здібностей у старших дошкільників. Розроблено й апробовано розвивально-психокорекційну програму розвитку пізнавальних здібностей засобами ігрових психотехнік у старших дошкільників.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості розвитку позитивного мислення (ПМ) старшокласників, його сутність, вікові та психологічні прояви. Проаналізовано науково-теоретичні концепції та підходи до розкриття даної проблеми у закордонній та вітчизняній психології. Визначено структуру ПМ, зокрема, когнітивний, емоційно-оцінний, поведінковий компоненти, рівні розвитку (високий, середній, низький) та критерії діагностування (інтелект, рефлексивність, прогнозувальна здатність, оптимізм, самоставлення, тип емоційної реакції, мотивація успіху, установка на поведінкову активність). Встановлено, що суб'єктивне ставлення до навколишньої реальності найбільшою мірою обумовлює рівень розвитку ПМ. Розроблено формувальну програму у системі шкільної освіти для розвитку ПМ у ранньому юнацькому віці у контексті створення психолого-педагогічних умов, спрямованих на активізацію структурних компонентів ПМ та зміцнення їх взаємозв'язків. Доведено ефективність даної програми та позитивний вплив на особистісне зростання старшокласників.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості процесу формування наочно-образного мислення у дітей з затримкою психічного розвитку молодшого шкільного віку, розроблено й апробовано методики його корекції засобами конструкторської діяльності. Визначено психологічний зміст наочно-образного мислення, проаналізовано передумови, механізми та динаміку його розвитку. Охарактеризовано етапи становлення наочних видів мислення в онтогенезі. Розкрито корекційну роль навчальних занять з конструювання у становленні пізнавальної діяльності дітей з порушеннями психофізичного розвитку. Визначено рівні сформованості наочно-образного мислення у молодших школярів з даною патологією, виявлено якісні особливості його недостатнього розвитку. Експериментально підтверджено ефективність спеціальної методики поетапного формування наочно-образного мислення засобами конструкторської діяльності у дітей молодшого шкільного віку з затримкою психічного розвитку.

  Скачати повний текст

Уточнено зміст поняття "пізнавальна активність" у межах дошкільного віку. Встановлено критерії та показники діагностування рівнів розвитку пізнавальної активності у молодших і старших дошкільників. Розроблено комплексну діагностичну процедуру дослідження особливостей прояву пізнавальної активності у дітей даного віку. Експериментально визначено вплив різних стилів спілкування вихователів з дітьми на розвиток їх пізнавальної активності. З'ясовано, що саме демократичний стиль спілкуваня обумовлює найбільш оптимальний шлях розвитку пізнавальної активності молодших і старших дошкільників. Розроблено та апробовано методику формування пізнавальної активності старших дошкільників, в основу якої покладено особистісно-орієнтовану модель взаємодії вихователя з дітьми. Визначено засоби формування комунікативних вмінь вихователів та розвитку здатності активізувати пізнавальну активність дітей-дошкільників. Виявлено, що робота з дидактичним матеріалом та ігротерапія найбільш ефективно впливають на розвиток пізнавальної активності старших дошкільників.

  Скачати повний текст

Розроблено концептуальну модель формування суб'єктних якостей у школярів на уроках світової літератури за умов гуманізації середньої освіти. Показано, що педагогічні впливи вчителя на підлітків сприяють їх розвитку як суб'єктів пізнавальної діяльності через заохочення суб'єкт-суб'єктної взаємодії партнерів за спілкуванням, постановку творчих завдань і моделювання проблемних ситуацій, створення рефлексивного мистецького середовища, стимулювання пізнавальної активності у процесі організації навчальних дискусій. Психологічними умовами даного розвитку підлітка є активізація, завдяки відповідним діям вчителя, мислення школярів, розвиток у них критичного ставлення до своєї точки зору, думок інших учнів і вчителя, здатності розуміти висловлювання партнерів за спілкуванням, обгрунтовувати власні судження, задавати питання, формулювати сумніви, вносити нові ідеї та пропозиції, виправляти, у разі необхідності, висловлювання інших учнів під час розв'язання проблемних ситуацій і розв'язання творчих завдань, використовуючи те, що є в них прийнятним, а також формування вміння оцінювати дії партнерів за комунікацією, відображати позиції партнерів за діалогом через призму проблемної ситуації, схематизувати ці дії у разі неможливості розв'язання проблеми, толерантно ставитися до альтернативних думок і суджень інших суб'єктів пізнавальної діяльності.

  Скачати повний текст

Здійснено теоретичне й експериментальне дослідження впливу емоційних чинників на процес розв'язання мисленнєвих задач молодшими школярами. Розкрито суть і специфіку цього процесу. Досліджено особливості емоційної сфери та виявлено якісно-кількісні параметри емоційних проявів учнів з різною успішністю. Встановлено критерії оцінювання рівня емоційної регуляції навчально-пізнавальної діяльності, а також розроблено систему занять з метою корекції порушень в інтелектуальному розвитку. Виявлено емоційні чинники, які найбільшою мірою впливають на мисленнєву діяльність учнів з різною успішністю та описано характер їх впливу на розв'язання учнями мисленнєвих задач. Розроблено, обгрунтовано й апробовано класифікацію емоційно-чуттєвих проявів, властивих дитині та запропоновано систему методичних процедур з метою оптимізації процесу розв'язання мисленнєвих задач молодшими школярами.

  Скачати повний текст

На підставі результатів проведеного аналізу теоретико-методологічних аспектів проблеми розвитку творчої уяви молодших школярів конкретизовано психологічний зміст категорії "суб'єктність", виявлено особливості процесу становлення суб'єктності учнів молодшого шкільного віку, розглянуто роль творчої уяви у цьому процесі. Емпірично з'ясовано, що суб'єктність даних школярів є складним системним утворенням, яке містить мотиваційно-смисловий, регуляційний, емоційно-рефлексивний і пізнавальний (зокрема імажинативний) компоненти. Показано, що творча уява у структурі суб'єктності учнів реалізує ціле- та смислотвірну, модулювальну, перетворювально-евристичну, регулювальну функції. Запропоновано методику розвитку творчої уяви молодших школярів у структурі їх суб'єктності, яку було апробовано та впроваджено до навчально-виховного процесу певних загальноосвітніх шкіл.

  Скачати повний текст

Розглянуто психологічні особливості творчої соціалізації старшокласників за умов трансформації суспільства. На основі аналізу провідних теоретичних підходів до розуміння процесу соціалізації та розвитку творчого мислення старшокласників виокремлено їх основні складові соціалізації та творчого мислення старшокласників. Розроблено теоретичну модель як інструмент дослідження психологічних особливостей творчої соціалізації старшокласників. Виявлено рівні розвитку соціалізації та творчого мислення у старшокласників. Встановлено взаємозв'язок між показниками складових соціалізації та творчого мислення у старшокласників з певними їх соціально-демографічними характеристиками (вік, стать) та типом навчального закладу, у якому вони навчаються. Виділено типи та визначено психологічні особливості творчої соціалізації старшокласників. Розроблено технологію оптимізації творчої соціалізації старшокласників у суспільстві, наведено результати її експериментального впровадження.

  Скачати повний текст