Проведено цілісне дослідження художньої спадщини Ю.Липи щодо особливостей застосування інтертекстуальності як літературного прийому, детермінованого авторською стратегією. Творчий доробок митця проаналізовано у контексті вивчення української національної культурної традиції. Розглянуто контактний та типологічний аспекти головних складових і структурну специфіку текстових масивів як знакових систем. Здійснено інтертекстуальний і текстуальний аналіз протекстуального (публіцистичних, історіософських, геополітичних праць) і метатекстуального (художніх творів) доробку Ю.Липи. На основі єдності ряду аспектів мисленнєвого простору митця виявлено автоінтертекстуальність його текстових масивів, виражену на рівні проектування прото- та метатекстів. Показано, що новели, повісті та оповідання з "Нотатників", роман "Козаки в Московії", три збірки поезій ("Світлість", "Суворість", "Вірую") акумулють у собі основні геополітичні ідеї найбільш відомих історіософських і публіцистичних праць Ю.Липи ("Призначення країни", "Чорноморська доктрина", "Розподіл Росії", "Бій за українську літературу"). Зроблено висновок про інтертекстуальність прозової та поетичної спадщини Ю.Липи на підставі вивчення цитат, алюзій, ремінісценцій, що відкривають діалогічні зв'язки з широким культурним колом і є свідченням ерудиції автора, енциклопедичного характеру його знань.

  Скачати повний текст

У дисертації досліджується феномен історіософічної концепції Б.Лепкого, особливості її художнього втілення в історичній пенталогії "Мазепа". Проводиться філологічний аналіз твору з застосуванням порівняльно-історичного і герменевтичного методів та реалізацією феноменологічного і системно-функціонального підходів, завдяки чому з'ясовуються основні історіософські погляди письменника, його самобутність і новаторство в ідейно-естетичній реалізації історіософічної концепції та її стильових компонентів, відбивається художня ідеософія автора. Вирішується проблема співвідношення в епопеї історичної і художньої правди; висвітлюється взаємозв'язок теологічного і антропологічного факторів історії; розглядається ідейно-естетичне функціонування концептуальної тріади "народ - держава - особистість". У роботі формулюється історіософський модус письменника-полігістора. На основі своєрідного аналітико-синтетичного дослідження проблеми особливостей художньої історіософії Б.Лепкого робиться висновок: історіософічна концепція пенталогії "Мазепа" являє собою "антропологічну метафізику історії", її художня реалізація тісно пов'язана з символіко-реалістичною стильовою манерою прозаїка, яка має елементи неоромантизму та імпресіонізму.

  Скачати повний текст

Визначено екстра- та інтралінгвальні чинники формування Б.Лепкого як мовної особистості. Здійснено структурно-семантичну характеристику стилістично маркованої лексики, зокрема, виявлено значення та способи використання книжних (історизмів, архаїзмів, старослов'янізмів) та усно-розмовних джерел, співвідношення між ними. На підставі кількісного аналізу встановлено відсоток розмовних, рідковживаних, діалектних лексем від загальної кількості усно-розмовних слів, зафіксованих у історичній прозі письменника. Досліджено функціонування фонетичних, морфологічних, словотвірних, комбінованих варіантів слів та некодифікованої в сучасних словниках лексики. Установлено, що варіантність - структурна ознака лексики історичної прози Б.Лепкого та характерна ознака індивідуально-авторської мовотворчості. Відзначено, що лексика історичної прози відтворює епоху письменника, живу діалектну стихію, часовий зріз писемної української практики, надає матеріал для зіставлення з сучасним словником літературної мови.

  Скачати повний текст

Уперше в українському літературознавстві зроблено спробу здійснити порівняльно-типологічне прочитання малої прози Б.Лепкого у контексті кращих творів провідних західноукраїнських новелістів кінця XIX - початку XX ст. Проаналізовано критичну рецепцію малої прози. З'ясовано проблематику й основні мотиви новелістики письменника. Висвітлено своєрідність модифікації жанрів новели й оповідання у творчості Б.Лепкого аналізованого періоду, а також новаторство митця, який еклектично поєднавши народнопісенні, реалістичні, романтичні та модерні естетичні засоби, створив оригінальну художню систему.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено аналізові художньої своєрідності пенталогії Б.Лепкого "Мазепа". На основі дослідження жанрових, композиційних та хронотопічних особливостей твору зроблено спробу осягнути внутрішню організацію його художньої структури. Встановлено: "Мазепа" є історичним повістєвим циклом, що має ще й деякі ознаки епопеї, роману та белетристичної хроніки; у композиції авторський внутрішній кут зору переважає над зовнішнім, відповідно автор-герой превалює над автором-розповідачем, а Б.Лепкий дотримується ліро-епічної манери викладу; художній хронотип твору складає цілісну систему, у якій взаїмодіють найрізноманітніші часопростори.

  Скачати повний текст

У дисертації досліджується поетика малої прози Б.Лепкого: жанрова природа, структура рівнів оповіді, художній вияв категорій часу і простору, характер образності, стильова своєрідність. Дисертант розглядає порушені проблеми під кутом зору складної еволюції письменника: від неонародництва - до модернізму. Новелістика Б.Лепкого увібрала в себе досвід вітчизняної класики, водночас є новим словом у мистецтві XX століття. Еклектично поєднавши народнопісенні, реалістичні, романтичні, модерні естетичні засоби, письменнику вдалося витворити оригінальну художню систему. Матеріали дисертації можуть бути використані при створенні нової, науково-об'єктивної концепції розвитку історії української літератури, у викладанні вузівських лекційних курсів, спецсемінарів, написанні дипломних, курсових робіт.

  Скачати повний текст

Досліджено образ Мазепи у контексті європейської культури, грунтуючись на синтезі та взаємодії різних видів мистецтва (зокрема літератури та музики). Здійснено зіставлення неоднозначних і суперечливих поглядів щодо тлумачення особистості українського гетьмана. З'ясовано історичні, соціальні, національні обставини виникнення конкретного мистецького твору, а також специфіку характеротвірних засобів певного виду мистецтва. Феномен буття І.Мазепи у літературно-музичному контактному просторі базується на концепції діалогу та семіосфери, зокрема на одному з постулатів: необхідною передумовою діалогу є асиметрія, яка виявляється у різниці семіотичних структур його учасників. Побудовано музичну концепцію творчості Б.Лепкого з врахуванням джерела музичності художньої мови письменника. Виявлено синтетичні способи досягнення літературним твором музичного ефекту.

  Скачати повний текст