На підставі аналізу питомих наспівів регіону Західнопольської ентографічної області - Верхньоприп'ятської низовини, яка вважається одним з найактивніших осередків формування слов'янської спільноти, реконструйовано автентичну народнопісенну традицію, згідно з якою у сформованій за локальним принципом жанровій сітці містяться чисельні загальновідомі, але своєрідно пристосовані та деякі рідкісні місцеві мелотипи. За цього розглянуто кожен з найрозвиненіших обрядових пісенних циклів, приурочених до календарних (зими, весни, літа), сезоно-трудових (жнив, польових і збиральницьких лісових робіт) і родинних (весіль) обставин. За результатами мелогеографічних дослідів на верхньоприп'ятській території визначено три ієрархічно підпорядковані територіально-діалектологічні одиниці меншого рівня (наддіалект/район, діалект/округ, субдіалект/околиця). Музичні дані засвідчують впливовий статус верхньоприт'ятського басейну за тривалого етапу етногенези слов'янства, у чому активну роль відіграв консервативний осередок в епіцентрі низовини.

  Скачати повний текст