Проаналізовано роль, основні напрямки, форми, методи та зміст дипломатії Святого Престолу від початку становлення постбіполярної системи міжнародних відносин до кінця понтифікату Іонна Павла II. Уточнено понятійно-категоріальний апарат теми дослідження, зокрема, розкрито зміст понять "дипломатія", "Святий Престол", "Ватикан", "Католицька церква" та "сучасна система міжнародних відносин". Обгрунтовано твердження, що самостійним і незалежним суб'єктом дипломатії є Святий Престол, а не Ватикан. Розглянуто сучасну католицьку концепцію світового порядку як основу дій дипломатії Святого Престолу. Охарактеризовано джерела стосовно даної проблематики, запропоновано їх класифікацію. Висвітлено засади функціонування та формування дипломатичної служби Святого Престолу. Визначено основні напрямки дипломатичної діяльності Святого Престолу у сучасній системі міжнародних відносин. З'ясовано характер й особливості двосторонньої дипломатії Апостольської столиці, досліджено діяльність Святого Престолу (Ватикану) в системі багатосторонньої дипломатії, а також миротворчу діяльність папства. Розкрито зміст і динаміку розвитку відносин між Святим Престолом та Україною, проаналізовано проблемні питання даної взаємодії.

  Скачати повний текст

Проаналізовно особливості Східної політики Ватикану на прикладі розвитку дипломатичних відносин Святого Престолу з Росією та СРСР, визначено їх головну проблематику, а також розглянуто еволюцію уніоністичної доктрини Католицької Церкви, з'ясовано місце та роль Греко-Католицької церкви, зокрема, її глави - митрополита Галицького Андрея Шептицького у поширенні католицизму в Росії. Встановлено взаємозв'язок зовнішньополітичних завдань державних інститутів влади та напрямів релігійної політики, що супроводжувалися використанням відповідних засобів для їх реалізації.

  Скачати повний текст