Спостереження комети Веста було використано для одержання розподілу поверхневої яскравості пилового хвоста. Викладено методики поверхневої фотометрії та врахування редукцій фотометрії. Виконано модельні розрахунки розподілу поверхневої яскравості. Результати розрахунків співставлено з розподілом поверхневої яскравості, одержаним по результатам поверхневої фотометрії. Знайдено основні характеристики сукупності кометних пилових часток у хвості комети Веста. Пилоутворення ядер комети під час активних процесів перевищує звичайне в 10 разів. Кращі результати моделювання одержано для анізотропної моделі викиду пилу. Досліджено, що процес підвищеного виділення пилу тривав близько 8 годин.

  Скачати повний текст

Досліджено фізичні умови у плазмових хвостах комет 1P/Галея, 67P/Чурюмова - Герасименко, C/1970 N1 (Абе) C/1982 M1 (Остин), відповідно, для 5, 2, 24 та 15ти моментів спостережень, розвиток фізичних параметрів у знов утворених після відриву плазмових хвостах комет, залежність зміни фізичних параметрів хвостів від фізичних умов у сонячному вітрі та рівня сонячної активності. З використанням даних спостережень та дифузійної моделі розроблено алгоритм для розрахунків модельних кривих поверхневої яскравості плазмових хвостів комет з заданою точністю. Побудовано фотометричні профілі (поздовжні та поперечні) та відповідні теоретичні криві плазмових хвостів вказаних комет для кожного моменту спостереження. Зміну індукції магнітного поля у плазмовому хвості комети, що знов утворився після відриву, представлено у вигляді перехідного процесу експоненціального зростання з певним часом релаксації (1 доба). Виявлено існування впливу сонячних спалахів та інших проявів сонячної активності на фізичні умови у плазмових хвостах комет.

  Скачати повний текст