Розглянуто питання визначення дидактичних принципів формування та використання навчально-методичного комплекту (НМК) з хімії для основної школи. Проаналізовано стан досліджуваної проблеми у педагогіці та методиці навчання хімії з 1920 рр. до сучасного періоду. Теоретично обгрунтовано й експериментально апробовано методичні засади розробки та впровадження в практику навчально-методичного комплекту з урахуванням вимог щодо оцінювання навчальних досягнень учнів за 12-бальною шкалою. Розроблено концепцію НМК і систему навчальних завдань. Експериментально доведено доцільність ієрархічного викладу різнорівневого дидактичного матеріалу для визначення ступеня засвоєння знань учнів, поетапного формування вмінь і навичок роботи з навчальною інформацією. З метою інтенсифікації та індивідуалізації навчального процесу НМК розроблено в двох підсистемах: дидактичний комплект учня та методичний - учителя. Доведено, що використання запропонованого НМК позитивно впливає на якість навчання. В експериментальних класах простежено тенденцію домінування репродуктивно-продуктивного та продуктивного засвоєння знань і зменшення кількості учнів, які навчаються репродуктивно. У контрольних класах суттєвих змін не виявлено. Відзначено, що практичне використання НМК створює сприятливі умови для індивідуалізації навчання.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано проблему корекції хімічних знань учнів основної школи засобами моніторингу навчальних досягнень. Визначено методичні засади моніторингу навчальних досягнень з хімії учнів основної школи, структурно-процесуальні особливості моніторингу як центральний компонент моделі корекції хімічних знань учнів основної школи. Розроблено й апробовано дидактично-методичний матеріал (завдання дидактичного інструментарію, корекційні картки, рекомендації для вчителів), модель корекції хімічних знань учнів основної школи.

  Скачати повний текст

Проаналізовано стан проблеми створення системи розрахункових задач і вправ для учнів класів хіміко-біологічного профілю та методичної системи її використання у процесі навчання хімії. Теоретично обгрунтовано та практично перевірено методичні засади розробки та впровадження до навчального процесу учнів даних класів системи задач і вправ, що сприяє покращенню навчальних досягнень учнів завдяки формуванню вмінь логічно розмірковувати, порівнювати, висловлювати припущення, доводити та заперечувати, узагальнювати, встановлювати нові взаємозв'язки між знаннями, переносити знання та вміння в нові ситуації. Розроблено методичні рекомендації для вчителів, евристичні приписи для учнів, навчальні посібники, дидактичні матеріали, збірники задач, матеріали для проведення експрес-опитування та тематичного оцінювання, організації домашніх контрольних робіт. Експериментальним шляхом доведено, що впровадження розробленої методичної системи навчання учнів розв'язувати задачі та вправи дошкільної практики підвищує рівень навчальних досягнень учнів і сприяє розвитку логічних інтелектуальних умінь.

  Скачати повний текст

Розроблено концепцію моніторингу результатів навчання учнів хімії у загальноосвітніх навчальних закладах. Охарактеризовано основні компоненти моделі моніторингу оцінки успішності школярів з хімії, якими є: концептуальний, мотиваційно-змістовий, процесуальний, результативно-оцінний та регулювальний. Запропоновано логіко-структурну схему організації моніторингу результатів навчання хімії, яка складається з чотирьох основних блоків: спостереження, діагностики, прогнозування й управління. Розроблено методику контролю, оцінки, корекції, удосконалення та виявлення провідних тенденцій у динаміці якісних змін у системі хімічної освіти. Запропоновано засоби проведення моніторингу навчальних досягнень учнів з хімії. Створено технологію здійснення внутрішнього (індивідуального, локального) та зовнішнього моніторингу хімічної освіти й багаторівневу систему контролю її якості. Експериментально доведено, що впровадження розробленої моделі, логіко-структурної схеми та методичних заходів моніторингу результатів навчання хімії сприяє підвищенню рівня навчальних досягнень школярів та ефективному управлінню навчально-виховним процесом.

  Скачати повний текст

З метою розв'язання задачі з формування творчих здібностей ліцеїстів на базі модульного принципу розроблено систему хімічних задач, яка містить вісім модулів. Задачі розподілено за спільними ознаками, а саме: з використанням поняття "масова частка", з використанням поняття "кількість речовин", з використанням газових законів, задачі для розрахунків за рівняннями хімічних реакцій, задачі стосовно сумішей твердих і газоподібних речовин, задачі з використанням поняття про закономірності перебігу хімічних реакцій, комбінованого типу, експериментальні задачі. Встановлено наявність зв'язку між типами задач у модулі, а також - між модулями. Розроблено технологію застосування системи задач з хімії як засобу формування творчих здібностей ліцеїстів, яка передбачає з'ясування мети, компонент, критеріїв, рівнів сформованості творчих здібностей, педагогічних підходів, форм і засобів, етапів, результату та педагогічних умов (достатньої мотивації навчання, забезпечення пізнавального інтересу, організацію самостійної пізнавальної діяльності, впровадження диференціації та індивідуалізації навчального процесу). За результатами проведених досліджень підтверджено вірогідність розробленої гіпотези.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Наведено методику узагальнення та систематизації знань учнів X класів хіміко-біологічного профілю з органічної хімії, яка є методичною системою. Зазначено, що мета, зміст, засоби, організаційні форми навчання та форми контролю та діагностики - складові запропонованої системи. Теоретично обгрунтовано доцільність використання: певних фактів, понять, законів, закономірностей, теоретичних положень, правил, алгоритмів дій, висновків як елементів змісту; адаптованої для курсу хімії загальної методики формування інтелектуальних умінь як способу; алгоритмізованого, проблемного, пошукового, дослідницького методів; таблиць, алгоритмів, планів, тренувальних завдань, хімічного експерименту як засобів; парного узагальнювального уроку, зокрема лекції - семінару, а також семінару, практичної роботи як організаційних форм навчання; контрольних робіт, контрольних зрізів, усного опитування, анкетування як форм контролю та діагностики.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення історико-педагогічної літератури, навчальних планів, програм з хімії, методичних інструкцій, матеріалів педагогічної преси здійснено системний аналіз формування змісту шкільного курсу хімії в Україні впродовж 1860-х - початку 1960-х рр. виявлено чинники його розвитку. У межах трьох періодів: I - 1860 - 1991 рр., II - 1920-ті - 1932 р., III - 1933 р. - початок 1960-х рр. Визначено основні тенденції та особливості формування змісту шкільного курсу хімії - від розрізнених відомостей про речовини та хімічні явища, одержані учнями у процесі навчання курсу природознавства та фізики, та накопичення достатнього потенціалу наукових і методичних знань, необхідних для базової підготовки учнів загальноосвітньої школи за стабільною програмою. На підставі історико-педагогічного аналізу підручникотворення з хімії з'ясовано провідну роль підручників і навчальних посібників у реалізації змісту шкільного курсу хімії у 1860-х - на початку 1960-х рр. До наукового обігу введено маловідомі факти про діяльність українських методистів і педагогів С.І.Синегуба, М.М.Володкевича, Є.С.Хотинського, О.І.Астахова, С.Я.Раскіна, О.М.Руська, Г.М.Ніколаєвої щодо формування змісту шкільного курсу хімії.

  Скачати повний текст

Розроблено методичну систему формування прогностичних умінь в учнів основної школи у процесі вивчення хімії, охарактеризовано її складові ("блоки діяльності учня та вчителя", які пов'язані між собою суб'єкт-об'єктними відносинами). Визначено дидактичні умови, спрямовані на формування в учнів уміння прогнозувати у процесі вивчення хімії, якими є формування провідних типів навчальних прогнозів, використання прогностичних завадань, задач-малюнків, творчих завдань і хімічного експерименту, дослідницьких, проблемних методів та інтерактивних технологій, впровадження уроків-досліджень і практичних робіт з прогнозування, реалізація системного, діяльнісного, проблемного, особистісно орієнтованого дидактичних підходів, обов'язкове проходження етапів формування прогностичних умінь, методична підготовка вчителя до організації прогностичної діяльності. Встановлено рівні сформованості прогностичних умінь у школярів. Розроблено класифікацію прогностичних завдань для засвоєння шкільного курсу хімії учнями з різним рівнем навчальних досягнень. Теоретично обгрунтовано й експериментально доведено, що забезпечення даних дидактичних умов у процесі вивчення хімії сприяє ефективному використанню запропонованої методичної системи формування прогностичних умінь і реалізації системного підходу щодо організації прогностичної діяльності учнів.

  Скачати повний текст

Наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми на підставі створення факультативного курсу "Хімія навколо нас" для учнів IV - VI класів загальноосвітніх навчальних закладів та методики формування пропедевтичних знань з хімії про речовини, їх властивості та перетворення. Відзначено, що організаційні форми (уроки, екскурсії), методи (хімічний експеримент, самостійна робота, ігри), засоби (Інтернет, телекомунікації, медіаосвіта, аудіовізуальні, хімічний експеримент) є складовими методичної основи пропедевтики хімічних знань учнів IX - XII класів. Розроблено модель процесу формування пропедевтичних хімічних знань учнів IV - VI класів, яка передбачає врахування взаємозв'язаних компонент, а саме: соціального замовлення, принципів організації та навчання на факультативних заняттях, зміст, форми, методи та засоби навчання. Запропонована методика грунтується на двох групах принципів дидактики, а саме: першої - науковості, доступності, наочності, зв'язку навчання з життям, розвивального навчання; другої - елективності; природовідповідності; трансляції емоцій. Вони є безпосередньою умовою забезпечення навчання, розвитку та виховання учнів.

  Скачати повний текст