Скачати повний текст

Розроблено методи синтезу нових лігандів хелатно-місткового типу на основі 1H-піразолу з електроноакцепторними групами, досліджено їх комплексоутворення з йонами 3d-металів, встановлено склад і визначено константи утворення комплексів. Розроблено методики синтезу біоміметичних моделей металоензимів, за якими синтезовано 11 нових координаційних сполук. Методом рентгеноструктурного аналізу встановлено будову 10-ти нових сполук. Визначено взаємозв'язок між будовою та магнітною поведінкою утворених комплексів. Одержано каталізатори реакцій гідролізу біологічно важливих субстратів пестицидів на основі поліядерних комплексів. Визначено кінетичні параметри реакції гідролізу параоксону та 2-(оксипропіл)-n-нітрофеніл фосфату за присутності синтезованих цинквмісних модельних систем. Вперше досліджено процеси інгібіювання фосфатазної активності лужної фосфатази піразолвмісними лігандами.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено дослідженню фазових рівноваг, кристалічних структур інтерметалічних сполук та їх фізичних властивостей. Побудовано ізотермічні перерізи діаграм стану при 870 К для потрійних систем {Tb, Ho, Yb, Lu}-Cu-Al та Dy-Ag-Al, встановлені межі твердих розчинів на основі бінарних сполук та областей гомогенності тернарних сполук. Вперше досліджено кристалічну структуру 4-х бінарних та 48-ми тернарних інтерметалідів, які належать до 15-ти структурних типів. Виявлено чотири нових структурних типи. Досліджено валентний стан атомів Ітербію та температурну залежність питомого електроопору для двох інтерметалічних сполук. Проаналізовано закономірності взаємодії компонентів у системах Ln-Cu-Al та Dy-Ag-Al.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проведено дослідження хімічних реакцій фторидів рідкісноземельних елементів (РЗЕ) (La, Pr, Nd, Gd, Dy, Yb), цирконію та хрому з металами, що входять до складу сполук паливно-сольових композицій (Na, Zr), керованих прискорювачем ядерних реакторів, а також конструкційних матеріалів (Ni, Fe, Mo, Cr). Встановлено, що цирконій і натрій у сплаві зі свинцем відновлюють фториди РЗЕ, хрому та цикрконію до елементарного стану. Відмічено, що ступінь відновлення фторидів РЗЕ цирконієм практично не залежить від їх порядкового номера та вмісту відновника у вихідній суміші.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

переважна локалізація іонів РЗЕ у позиції Sr (1) кристалічної структури, а барію - у позиції Sr (2). Визначено напрямки зміни міжатомних відстаней у структурі досліджених твердих розчинів. Показано, що вони визначаються розмірами та зарядами структурних одиниць, що заміщуються. За методом термогравіметрії вивчено зміну вмісту води в гідроксованадаті стронцію, а також його твердих розчинів залежно від температури.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Зроблено висновки щодо практичного застосування синтезованих сполук.

  Скачати повний текст

Розроблено твердофазні реагенти на основі кремнеземів, функціоналізованих четвертинними амонієвими солями аліфатичної та гетероциклічної природи, придатних для сорбційного концентрування окиснених і відновлених форм гетерополікислот (ГПК) фосфору та силіцію, з метою наступного твердофазно-спектрофотометричного та тест-визначення P, Si, Sb, а також деяких окисників та відновників, зокрема, гідразину, аскорбінової кислоти, адреналіну, дофаміну та йодату. Досліджено й оптимізовано умови вилучення ГПК з водного розчину з використанням модифікованих четвертинних амонієвих солей кремнеземів та вивчено природу міжфазної взаємодії з використанням методів ультрафіолетової/Вид-, інфрачервоної спектроскопії, спектроскопії дифузного відбиття та твердофазної спектрофотометрії. Доведено участь активних груп поверхні кремнезему у закріпленні ГПК. Установлено, що іммобілізація ГПК на кремнеземній матриці у формі іонного асоціату супроводжується стабілізацією реагенту, що сприяє поліпшенню метрологічних храктеристик методик визначення елементів, які утворюють ГПК. Показано, що іммобілізовані на кремнеземі у формі іонних асоціатів ГПК є ефективними гетерофазними редокс-реагентами для визначення окисників та відновників. Розроблено методики сорбційно-спектрофотометричного та тест-визначення мікрокількостей P, Sb, Si, гідразину, аскорбінової кислоти, адреналіну, дофаміну та йодату. Метрологічні характеристики методик перевірено за умов аналізу модельних розчинів і апробовано під час проведення аналізу реальних зразків.

  Скачати повний текст

Визначено закономірності зміни реакційної здатності оксидних систем на основі ряду елементів III і IV груп залежно від типу та сили кислотних центрів поверхні. Проведено систематичне дослідження будови, термічної стійкості та реакційної здатності гідроксильного покриву пірогенних кремнезему, діоксиду титану, титанато- та алюмокремнеземів, їх поверхневої кислотності, особливостей кінетики та механізмів ряду хімічних реакцій. Досліджено особливості парофазної олігомеризації епоксидних і вінілових мономерів за участю кислотних центрів високодисперсних оксидів. Розроблено способи одержання цеолітів ZSM-5, ZSM-11 і TS-1, TS-2 на основі синтетичних високодисперсних алюмо- та титанвмісних кремнеземів. Синтезовано ряд нових кристалічних галогенвмісних алюмоборатів, охарактеризовано їх кислотність та активність в тестових каталітичних реакціях.

  Скачати повний текст

Уперше синтезовано 23 нових комплекси "м'яких" (Cu(I), Hg(II), Cd(II), Ag(I), Pd(II), Pt(II)) і "суміжних" (Co(II), Ni(II), Cu(II), Zn(II) кислот Льюіса з поліфункціональними лігандами на основі ізотритіондитіолів. З використанням фізико-хімічних методів дослідження та теоретичних розрахунків запропоновано вірогідні структури нових комплексів. Для семи сполук за методом РСА встановлено молекулярну та кристалічну структури. Виявлено нові координаційні можливості нових лігандів. Зроблено висновок, що наявність вільного атома Нітрогену або некоординованого атома тіокарбонільного Сульфату дає змогу застосовувати нові комплекси як вхідні будівельні блоки для моделювання супрамолекулярних сполук. Вивчено спектри ESI. Запропоновано механізми неординарних реакцій та складено схеми утворення кінцевих і проміжних продуктів. Структуру та деякі властивості нових комплексів вивчено за допомогою різноманітних (класичних і новітніх) фізичних методів дослідження.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено комплексоутворення галогенідів фосфору та силіцію з азото-, кисне- та сіркодонорними лігандами різної дентатності. Встановлено вплив природи центрального атома, дентатності та топології лігандів на склад і будову продуктів комплексоутворення. У разі взаємодії галогенідів фосфору з киснедонорними монодентатними лігандами (амідів, сечовини, амінофосфатів) відбувається обмін атома кисню у ліганді на галоген з утворенням продуктів типу реактива Вільсмеєра - Хаака. Тетрахлоро- та тетрабромосилани на відміну від галогенідів фосфору у разі взаємодії з диметилформамідом та гесаметилфосфортриамідом утворюють комплекси постійного складу. Вперше одержано водорозчинні та гідролітично стійкі іонні комплекси силіцію на основі поліамідних лігандів (амідів щавлевої, малонової, бурштинової, нітрилотриоцтової кислот). Установлено, що найбільш стабільні комплекси утворюють аміди малонової кислоти. Вивчено розчини, які містять рівноважні суміші комплексів трихлориду фосфору з азотодонорними монодентатними лігандами та виявлено явище нуклеофільного каталізу у процесі окиснення трихлориду фосфору киснем за присутності азото- (триетиламіну, 4-диметиламінопіридину) та киснедонорних (тетраметилсечовини) лігандів. Показано, що вивчені комплекси силіцію та фосфору можуть бути використані як нові конденсуючі агенти за умов синтезу амідів і гетероциклічних сполук, похідних тіадіазолу, бензотіазолу та бензимідазолу. Реакцію можна використовувати для значної кількості амінів, зокрема, для низконуклеофільних нітроанілінів та гетериламінів, які важко ацилюються за допомогою стандартних конденсуючих агентів. За результатами проведеного дослідження процесу комплексоутворення галогенідів фосфору з киснедонорними монодентатними лігандами одержано нові тіонуючі агенти, а саме: дихлоротіофосфат-аніон і дихлоротіофорну кислоту. На їх основі розблено препаративний метод синтезу тіоамідів карбонових кислот, який дозволє одержувати вторинні та третинні тіоаміди та тетраметилтіосечовину з виходами 60 - 90 %.

  Скачати повний текст

Експериментально досліджено комплексоутворення сполук Pd(II) та Pt(II) з краун-ефірами, іммобілізованими на поверхні полімеру, а також тіоамідними лігандами (тіосечовиною, тіосемікарбазидом та дитіооксамідом), іммобілізованими на поверхні силохрому. Встановлено, що у разі жорсткого закріплення на поверхні полімерної матриці краун-ефірів та тіоамідних лігандів змінюється їх електронна будова. Це призводить до того, що комплекси Pd(II) та Pt(II) з прищепленими лігандами відрізняються за складом, будовою та властивостями від аналогічних комплексів у розчинах. Усі досліджувані іммобілізовані ліганди, на відміну від аналогічних сполук у розчинах, здатні утворювати поліядерні місткові комплекси з Pd(II) у випадку його надлишку. В якості містків у таких комплексах можуть виступати самі іммобілізовані ліганди, або хлорид-іони.

  Скачати повний текст

Синтезовано 41 нову координаційну сполуку 3d-металів. Комлекси досліджено методами ІЧ-, електронної, ЕПР- і поліядерної ЯМР-спектроскопії, термогравіметричного, рентгенофазного та рентгеноструктурного аналізу (РСтА). Проведено повний РСтА 15-ти координаційних сполук і показано6 що карбациламідофосфатні (КАФ) ліганди можуть входити до складу комплексу з 3d-металами тільки у депротонованій формі.

  Скачати повний текст

Вивчено координаційні сполуки нікелю (II) та міді (II) з тетрадентатними відкритоланцюговими лігандами оксимного типу. Розроблено методи синтезу, виділено в індивідуальному стані та охарактеризовано сукупністю аналітичних та фізико-хімічних методів 15 нових моноядерних та 23 поліядерні координаційні сполуки нікелю (II) та міді (II), в тому числі 6 - координаційних полімерів. З використанням методу повного рентгеноструктурного аналізу встановлено будову 3-х лігандів і 19-ти комплексів, з яких 13 - поліядерні.

  Скачати повний текст

Розглянуто координаційні сполуки деяких їх похідних (гідразид 2,4-дихлорфеноксиацетилгліцину та ефіри саліциліденгліцину). Виявлено, що використання нефункціоналізованого захисту аміногрупи заважає координації атому азоту, що призводе до утворення структур, які є традиційними для карбоксилатів і гідразидних комплексів. Доведено, що введення електрондонорної групи до структури захисту поширює координаційну здатність даних лігандів. Встановлено, що серед шляхів практичного застосування даних комплексів найбільш перспективне їх використання як препаратів для введення металів-мікроелементів до корму сільськогосподарських птахів.

  Скачати повний текст

Здійснено кристалохімічний аналіз та вивчено умови існування алюмінатів і галатів рідкісноземельних елементів (РЗЕ) з перовскитними та перовскитоподібними структурами, твердих розчинів на їх основі, а також твердих розчинів титанатів-хромітів лантану та кальцію у широкому діапазоні температур 12 - 1 300 К. Установлено взаємозв'язок між особливостями кристалічних структур, характером фазових перетворень та деякими фізичними властивостями цих сполук. Синтезовано та визначено кристалічні структури понад 160-ти зразків сполук та твердих розчинів, що належать до 14-ти різних типів перовскитних структур. Виявлено існування дванадцяти температурно- та концентраційно-індукованих фазових перетворень різних типів.

  Скачати повний текст

Вивчено 15 фазових діаграм іонних мезогенних систем на основі деканоатів свинцю та кадмію, які складають фізико-хімічну базу розробки та створення рідкокристалічних матеріалів, а також таких, які можуть склуватися.

  Скачати повний текст