Скачати повний текст

Розроблено методи синтезу нових лігандів хелатно-місткового типу на основі 1H-піразолу з електроноакцепторними групами, досліджено їх комплексоутворення з йонами 3d-металів, встановлено склад і визначено константи утворення комплексів. Розроблено методики синтезу біоміметичних моделей металоензимів, за якими синтезовано 11 нових координаційних сполук. Методом рентгеноструктурного аналізу встановлено будову 10-ти нових сполук. Визначено взаємозв'язок між будовою та магнітною поведінкою утворених комплексів. Одержано каталізатори реакцій гідролізу біологічно важливих субстратів пестицидів на основі поліядерних комплексів. Визначено кінетичні параметри реакції гідролізу параоксону та 2-(оксипропіл)-n-нітрофеніл фосфату за присутності синтезованих цинквмісних модельних систем. Вперше досліджено процеси інгібіювання фосфатазної активності лужної фосфатази піразолвмісними лігандами.

  Скачати повний текст

Зроблено висновки щодо практичного застосування синтезованих сполук.

  Скачати повний текст

Уперше синтезовано 23 нових комплекси "м'яких" (Cu(I), Hg(II), Cd(II), Ag(I), Pd(II), Pt(II)) і "суміжних" (Co(II), Ni(II), Cu(II), Zn(II) кислот Льюіса з поліфункціональними лігандами на основі ізотритіондитіолів. З використанням фізико-хімічних методів дослідження та теоретичних розрахунків запропоновано вірогідні структури нових комплексів. Для семи сполук за методом РСА встановлено молекулярну та кристалічну структури. Виявлено нові координаційні можливості нових лігандів. Зроблено висновок, що наявність вільного атома Нітрогену або некоординованого атома тіокарбонільного Сульфату дає змогу застосовувати нові комплекси як вхідні будівельні блоки для моделювання супрамолекулярних сполук. Вивчено спектри ESI. Запропоновано механізми неординарних реакцій та складено схеми утворення кінцевих і проміжних продуктів. Структуру та деякі властивості нових комплексів вивчено за допомогою різноманітних (класичних і новітніх) фізичних методів дослідження.

  Скачати повний текст

Досліджено комплексоутворення галогенідів фосфору та силіцію з азото-, кисне- та сіркодонорними лігандами різної дентатності. Встановлено вплив природи центрального атома, дентатності та топології лігандів на склад і будову продуктів комплексоутворення. У разі взаємодії галогенідів фосфору з киснедонорними монодентатними лігандами (амідів, сечовини, амінофосфатів) відбувається обмін атома кисню у ліганді на галоген з утворенням продуктів типу реактива Вільсмеєра - Хаака. Тетрахлоро- та тетрабромосилани на відміну від галогенідів фосфору у разі взаємодії з диметилформамідом та гесаметилфосфортриамідом утворюють комплекси постійного складу. Вперше одержано водорозчинні та гідролітично стійкі іонні комплекси силіцію на основі поліамідних лігандів (амідів щавлевої, малонової, бурштинової, нітрилотриоцтової кислот). Установлено, що найбільш стабільні комплекси утворюють аміди малонової кислоти. Вивчено розчини, які містять рівноважні суміші комплексів трихлориду фосфору з азотодонорними монодентатними лігандами та виявлено явище нуклеофільного каталізу у процесі окиснення трихлориду фосфору киснем за присутності азото- (триетиламіну, 4-диметиламінопіридину) та киснедонорних (тетраметилсечовини) лігандів. Показано, що вивчені комплекси силіцію та фосфору можуть бути використані як нові конденсуючі агенти за умов синтезу амідів і гетероциклічних сполук, похідних тіадіазолу, бензотіазолу та бензимідазолу. Реакцію можна використовувати для значної кількості амінів, зокрема, для низконуклеофільних нітроанілінів та гетериламінів, які важко ацилюються за допомогою стандартних конденсуючих агентів. За результатами проведеного дослідження процесу комплексоутворення галогенідів фосфору з киснедонорними монодентатними лігандами одержано нові тіонуючі агенти, а саме: дихлоротіофосфат-аніон і дихлоротіофорну кислоту. На їх основі розблено препаративний метод синтезу тіоамідів карбонових кислот, який дозволє одержувати вторинні та третинні тіоаміди та тетраметилтіосечовину з виходами 60 - 90 %.

  Скачати повний текст

Вперше проведено систематичні дослідження антиокиснювальних, протизношувальних, протизадирних, антифрикційних, антирадіаційних, біоцидних, фунгістатичних, антивірусних, антибактеріальних і рістрегулюючих властивостей металохелатів. Зроблено висновки про характер впливу природи центрального атома M, стереохімії й електронних властивостей замісників в ацидоліганді L, спряжених із координаційним вузлом комплексу, на їх хімотологічну та біологічну ефективність. Знайдено нові поліфункціональні присадки до мастил і регулятори росту зернових і технічних культур. Розширено асортимент сучасних поліфункціональних присадок до мастил і регуляторів росту рослин, впровадження яких сприяє раціональному використанню нафтопродуктів і збільшенню застосування біоресурсів для потреб нафтохімії.

  Скачати повний текст

Одержано нові мультиспінові комплекси 3d металів та гадолінію з карбоксизаміщеними феноксильним, нітронілнітроксильними та піридилвердазильними радикалами. Встановлено молекулярну та кристалічну будову синтезованих сполук та вільних радикалів. Показано, що координація вільних радикалів до менш жорстких катіонів металів призводить до кінетичної стабілізації даних радикалів у складі мультиспінових комплексів. Проведено систематичне дослідження магнітних властивостей одержаних координаційних сполук. Проаналізовано зв'язок між характером температурних залежностей магнітної сприйнятливості комплексів та їх кристалічною будовою. Вперше показано можливість існування обмінної взаємодії між іоном гадолінію та вердазильним радикалом у складі мультиспінового комплексу. Встановлено, що сутність упорядкованості нітроніл-нітроксильних фрагментів на поверхні залежить від природи сірковмісного замісника відповідних радикалів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Синтезовано ряд індивідуальних азометинів, гідразонів на основі саліцилового, бензойного, о-оксинафтойного альдегідів та їх похідних з різними амінами, фенілгідразином, гідразидами кислот, досліджено їх внутрішньокомплексні сполуки (ВКС) з деякими 3d-металами (Cu, Ni, Co, Zn, Mn). За допомогою потенціометричного титрування визначено pKa о-ОН груп та pKa поєднаних-CH=N-груп отриманих азометинів. Досліджено синтез хімічно прищеплених на модифікованих полісахаридних матрицях різних амінів, гідразидів кислот, фенілгідразину з утворенням сполук за типом азометинів та гідразонів. На основі отриманих прищеплених лігандів одержано координаційні сполуки з 3d-металами (Cu, Ni, Co), описано структуру утворюваних сполук. Проаналізовано бактеріостатичну активність in vitro в 20 % ДМФ ряду азометинів до різних видів мікроорганізмів, кореляцію між активністю азометинів та константами Гаммету замісників, стійкістю відповідних мідних ВКС. Доведено, що бактеріостатична активність ВКС 3d-металів з лігандами вища за їх відповідні складові, бактеріостатична активність хімічно іммобілізованих лігандів та їх комплексів нижча за активність відповідних індивідуальних сполук, під впливом фактору десорбції.

  Скачати повний текст

Комплексоутворювальні властивості прищепленого ліганду у гомогенному середовищі вивчено вперше, оскільки дана речовина має погану розчинність у воді та неводних розчинниках. На підставі сорбційних характерстик МТПСС, спектроскопічних характеристик адсорбатів йонів металів підгрупи міді, хлоридних й оловохлоридних комплексів платинових металів, а також з урахуванням квантово-хімічних розрахунків електронної будови прищепленої молекули зроблено припущення про сорбцію на МТПСС залежно від умов за комлпексоутворювальним й аніонообмінним механізмами. За даними ізотерм сорбції, спектроскопії дифузного відбиття, ІЧ- та низькотемпературної люмінесценції запропоновано склад поверхневих комплексів благородних металів на МТПСС.

  Скачати повний текст

Розглянуто будову та властивості гетеробіметалічних комплексів, одержаних методом прямого синтезу міді, нікелю, кадмію та цинку з етилендіаміном. Дані комплекси охарактеризовано методами електронної, мас-, ІЧ-, ЕПР-спектроскопії, магнетохімії, кондуктометрії та термогравіметрії. Проведено повний рентгеноструктурний аналіз 23-х координаційних сполук. Показано, що синтезовані сполуки проявляють фотопровідність, антимікробну й антифітовірусну дію та доведено неможливість їх застосування як прекурсорів для одержання каталізаторів відновлення кисню у повітряних електродах хімічних джерел струму.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання прямого темплатного синтезу та описано будову гетеробіметалевих комплексів 3d-металів з продуктами темплатної конденсації етилендіаміну, моноетаноламіну та N-(2-гідроксиетил)-етилендіаміну з ацетоном, метилетилкетоном та формальдегідом. Досліджено взаємодію порошків міді, нікелю, кобальту з порошками марганцю, цинку та його оксиду, а також неводними розчинами солей амінів і карбонільними сполуками. Висвітлено нові методики синтезу гетерометалевих сполук на основі методів електронної спектроскопії, кондуктометрії та магнетохімії. Доведено, що синтезовані сполуки проявляють каталітичну активність в реакції розкладу перекису водню, а також є складовими фотопровідних оптичних середовищ та прекурсорами електрокаталізаторів відновлення кисню у повітряних електродах хімічних джерел струму.

  Скачати повний текст

Одержано карбенові комплекси срібла іонізованого типу реакцією 2-ацетокси-2H-бензімідазолінів з нітратом срібла. Синтезовано й випробовано щодо фармацевтичної активності певні карбенові прекурсори. Виявлено антимікробну активність похідних 3-арилокси-2-гіроксопропілімідазолу, 1,3-ди(n-хлорбензил)-2-ціанметил-2H-бензімідазоліну, 1-(n-хлорбензил)-3-[(2,4-дихлорфенокси)-2-гідроксипропіл]імідазолій хлориду. На його основі одержано неароматичний внутрішньомолекулярний карбеновий комплекс срібла.

  Скачати повний текст

Вивчено координаційно-хімічні властивості ряду аліфатичних і ароматичних нітронів. Розроблено методики одержання координаційних сполук деяких 3d-, 4d-металів та іону уранілу на основі нітронів, за якими вперше синтезовано 26 комплексів. Їх будову вивчено з застосуванням методів інфрачервоної, ЯМР, ЕПР та електронної спектроскопії. Проведено повний рентгеноструктурний аналіз 3-х лігандів, 6-ти координаційних сполук та одного диізоксазолідину. Показано, що координація нітронної групи відбувається через атом кисню. Наявність в ароматичних нітронах гідроксигрупи в положенні 2 погіршує комплексотвірні властивості ліганідів, що пояснюється утворенням міцного внутрішньомолекулярного водневого зв'язку. Наявність таких сильних донорів, як карбоксильна група, підсилює активність нітронної групи під час комплексотворення, завдяки утворенню шестичленних хелатних металоциклів. Установлено, що динітрони можуть координуватися бідентатно містково та монодентатно. Проведено дослідження стосовно впливу координації нітронної групи та її реакції циклоприєднання з олефінами.

  Скачати повний текст

Визначено, що інтенсивність 4f-люмінесценції у f-d-комплексах є обумовленою взаємним розташуванням збуджених енергетичних рівнів іонів обох металів. Виявлено коло калікс[4]аренів і їх комплексів з лютецієм, які проявляють антимікробну активність.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст