Вивчено властивості водних суспензій діоксиду титану з концентарцією твердої фази 0,03 - 4,00 г/л у широкому інтервалі зміни pH середовища та концентрації доданих речовин. Вперше показано, що характер зміни агрегативної стійкості водних суспензій діоксиду титану в околі ізоелектричної точки залежить від співвідношення ефектів упорядкування та розупорядкування структури води навколо іонів фонового електроліту. Виявлено, що максимальна стабілізація суспензій діоксиду титану за присутності поліметакрилової кислоти забезпечується за умов переходу від слабоіонізованої компактної форми макромолекулярного клубка до його сильноіонізованої розгорнутої форми. Вперше виявлено, що за умов агрегативної стійкості суспензій форма утворених агрегатів наближається до сферичної, а з пониженням стійкості колоїдних систем - відхиляється від сферичної.

  Скачати повний текст

Досліджено питання стосовно вольтамперометрії іонів Zr (IV) та Hf (IV) за присутності азобарвників (еріохрому червоного B, калькону, кальцесу, торону, арсеназо I і кислотного хром синього T). Досліджено вольтамперометричну активність торону та кислотного хром синього T. Внаслідок нечіткості піків відновлення комплексних сполук і поганої відтворюваності результатів показано недоцільність використання торону, кислотного хром синього T та арсеназо I за умови дослідження їх взаємодії з Zr(IV) та Hf(IV). Установлено оптимальні умови комплексоутворення Zr(IV) та Hf(IV) з еріохром червоним B, кальконом та кальцесом. Досліджено, що Zr(IV) та Hf(IV) взаємодіють з кальконом і кальцесом за співвідношення компонентів M:R = 1:2, а з еріохром червоним B - M:R = 1:1. Розраховано константи стійкості комплексних сполук і форми існування іонів Zr(IV) та Hf(IV) у розчині. Досліджено вплив сторонніх іонів на їх вольтамперометричне визначення. Розроблені методики визначення апробовано для визначення гафнію у сплаві Tb - Hf - Al; цирконію у сплаві Tb - Zr - Si, у барабанах коліс літака та в об'єктах довкілля.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

З використанням методу темплатного золь-гель синтезу одержано порошки та плівки пористого діоксиду титану та досліджено їх оптичні та структурно-сорбційні характеристики (кристалічність, питому площу поверхні, розмір пор та частинок, граничний сорбційний об'єм пор) і з'ясовано напрям змін структурно-сорбційних характеристик у процесі старіння зразків, їх прожарювання та гідротермальної обробки. Встановлено, що зразки матеріалів на основі пористого діоксиду титану є ефективними фотокаталізаторами розкладу спиртово-водних розчинів з виділенням молекулярного водню. Детально досліджено кінетичні закономірності даного процесу. Досліджено кінетичні особливості перебігу редокс-процесів. Виявлено залежність між структурно-сорбційними характеристиками матеріалів на основі пористого <$Eroman {TiO sub 2 }> та їх фотокаталітичною активністю в редокс-процесах. Показано, що домінуючим фактором, який визначає швидкість гетерогенного газофазного окиснення, є сорбційна здатність фотокаталізатора, яка визначає можливість попереднього сорбційного концентрування реагентів на поверхні діоксиду титану, де відбувається їх наступне окиснення.

  Скачати повний текст

Досліджено формування приповерхневих шарів титану у разі його дифузійного залізніння і вуглецювання. Розглянуто вплив температурних режимів на формування шарів. Описано фазовий склад після насичення та висвітлено їх фізико-хімічні характеристики. Встановлено, що формування шарів на титані в процесі його насичення залізом і вуглецем у режимі термоциклування відбувається інтенсивніше за рахунок циклічного фазового перетворення титану, що призводить до підвищення експлуатаційних характеристик дифузійних шарів.

  Скачати повний текст

Вивчено зкономірності золь-гель синтезу фосфатів титану (ФТ) з титанілсульфатних розчинів. Установлено склад, будову та фізико-хімічні властивості синтезованих іонітів. Синтезовані ФТ мають мезопорувату структуру та перевищують за поруватістю відомі аналоги близького хімічного складу. Розроблено метод, що призводить до підвищення гідролітичної стійкості ФТ - гідротермальну обробку (ГТО). Установлено закономірності впливу тривалості ГТО, її температури та складу початкових зразків ФТ на структурно-сорбційні властивості зразків. Запропоновано оптимальні умови проведення ГТО.

  Скачати повний текст

Визначено кристалічні структури нових гідридів та проаналізовано розподіл атомів водню у металевій гратці, вибірково досліджено їх фізичні та фізико-хімічні властивості. Запропоновано склади нових гетерів, металогідридних електродних матеріалів та водневих акумуляторів на основі встановлених залежностей склад - структура - властивості для досліджених гідридів.

  Скачати повний текст

Розглянуто фізико-хімічні процеси сумісного осадження катіонів скандію й ітрію з гідроксидом цирконію, їх термічне зневоднення й утворення нанорозмірних порошків стабілізованого діоксиду цирконію. Запропоновано вірогідний механізм співосадження катіонів Y(ІІІ) і Sc(ІІІ) з гідроксидом цирконію. Вивчено процеси зневоднення сумісних осадів гідроксиду цирконію та стабілізувальних елементів, кристалізації аморфного діоксиду цирконію та формування макроструктури кристалічних порошків стабілізованого діоксиду цирконію. Досліджено вплив концентрації вихідних реагентів, рН середовища, температури осадження, умов зневоднення на процеси формування структури та дисперсні характеристики порошків стабілізованого діоксиду цирконію. Проаналізовано властивості нанорозмірних порошків стабілізованого діоксиду цирконію, одержаних за розробленою технологією, і встановлено їх з порошками фірми "ВККК" (Японія) аналогічного складу. Порошки, одержані за розробленою технологією, є більш дрібнодисперсними. Розроблено технологічну схему та встановлено оптимальні технологічні параметри одержання нанорозмірних порошків стабілізованого діоксиду цирконію методом осадження компонентів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено особливості гелеутворення в системі оксихлорид цирконію - лужний реагент і досліджено фізико-хімічні властивості синтезованих зразків гідратованого діоксиду цирконію (ГДЦ). З використанням нової двостадійної схеми нейтралізації оксихлориду цирконію розроблено спосіб золь-гель синтезу сферично гранульованого ГДЦ за кімнатної температури розчинів вихідних реагентів. Досліджено реологічні властивості цирконійвмісних гелів за методами фізико-хімічної механіки. За допомогою хімічної та гідротермальної обробок одержано мезопаруваті зразки діоксиду цирконію з вузьким розподілом пор за радіусами. Сорбційну здатність сферично гранульованих іонітів ГЦД щодо багатозарядних фосфат-, хромат- та борат-аніонів оцінено за статичних умов. Встановлено, що синтезовані зразки за їх адсорбційними характеристиками не поступаються відомим аналогам. Синтезовані зразки ГДЦ і СДЦ охарактеризовано за методами низькотемпературної адсорбції азоту, термогравіметрії, диференціально-термічного та ренгтенофазового аналізу, за допомогою інфрачервоної спектроскопії, калорометричного аналізу, просвічувальної електронної мікроскопії, pH-метричного титрування, десорбційної мас-спектрометрії.

  Скачати повний текст

Розроблено нові методи синтезу фталоціанових сполук з використанням відновників. Синтезовано 5 нових тера(поліфторалкоксисульфоніл)фталоціанінових комплексів цинку (II) та 36 нових фталоціанінових комплексів цирконію (IV) і гафнію (IV) з позаплощинними 3-заміщеними 2,4-пентандіонатними та карбоксилатними лігандами. Установлено, що на флуоресцентні властивості впливають природа центрального атома та розчинника, а також тип зв'язку: центральний атом металу - ліганд та природа замісників у позаплощинному ліганді.

  Скачати повний текст

Установлено, що основними активними центрами поверхні анатазу є центри типу Бренстеда та Льюїса, тоді як на поверхні рутилу присутні тільки льюїсівські. Проаналізовано гідратне покриття поверхні даних частинок.

  Скачати повний текст

З використанням методів малокутової дифракції рентгенівських променів, адсорбції-десорбції гексану, атомно-силової мікроскопії (СМ), сканувальної електронної мікроскопії (СЕМ) та електронної мікроскопії у режимі пропускання (ПЕМ) підтверджено формування мезопористої структури плівок після видалення темплату у разі прожарювання за 773 К.

  Скачати повний текст