Розкрито вплив природи перехідного металу на каталітичну активність боридів. Доведено, що найактивнішим у процесі епоксидування є борид молібдену, а в процесі розкладу гідропероксиду - борид ванадію. Описано механізм перебігу процесів утворення та подальшої взаємодії перехідних комплексів. Запропоновано кінематичну модель процесів та визначено кінетичні параметри реакцій.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Визначено вплив кількості каталізатора, полярності реакційного середовища, нуклеофільності введеного аніона, співвідношення реагентів, порядку їх введення на проходження основної реакції - аніонарилювання та побічної - утворення галогено- та тіоціанато (ізотіоціанато) аренів. Показано, що найефективнішим арилюючим реагентом за класичних умов реакції аніонарилювання похідних пропену є 1-арил-3,3-диметил-1-триазени. Зазначено, що тетрафлуороборати арилдіазонію є ефективнішими, ніж в даному плані ніж галогеніди. Доведено, що введення алкільних груп у різні положення апільного фрагменту не впливає на регіоселективність вивчених реакцій та прояв амбідентності тіоціантної групи в основній реакції. Розроблено препаративні методики одержання продуктів хлоро-(бромо, тіоціанато)арилювання вказаних насичених сполук. Досліджено антибактеріальні й антигрибкові властивості синтезованих сполук, встановлено зв'язок між їх структурою й антимікробною активністю. Проаналізовано, що найбільш активними виявились продукти бромо- і тіоціанатоарилювання 3-хлоро-1-бутену і транс-4-хлоро-2-бутену.

  Скачати повний текст

На основі експериментальних даних та теоретичного аналізу сформульовано загальні закономірності, що визначають швидкість та селективність процесів окиснення заміщених алкенаренів молекулярним киснем. Встановлено, що селективність радикального утворення епоксидів не є обмеженою величиною 50 % та не супроводжується еквівалентним до епоксидів утворенням побічних поліефірних продуктів. Одержано кореляційні залежності, які дозволяють адекватно передати активність та селективність утворення епоксидів усіх досліджених алкенаренів. Запропоновано розширений механізм оксидації олефінів.

  Скачати повний текст

Виявлено трансформацію тетрагідрохіноксалінонів та анельованих піразинонів у похідні дигідрохіноксаліну та дигідроптеридину відповідно.

  Скачати повний текст

Досліджено взаємодії 1-хлоралкілгетерокумуленів з похідними 2(3)-азагетерилоцтових кислот. Розроблено новий ефективний синтетичний підхід до ряду малодоступних похідних гетероконденсованих піримідинових систем: піридо[1,2-c]піримідинів, піримідо[6,1-b][1,3]бензотіазолів, піримідо[1,6-a]бензімідазолів та [1,2,4]триазоло[1,5c]піримідинів. Залежно від використаного 1-хлоралкіл-гетерокумулену одержано конденсовані піримідини різних ступенів гідрованості та типів екзоциклічної функціоналізації. Вперше виявлено роль реакційних умов на процес циклоконденсації 1-хлоралкілізоціанатів з похідними 2-піридил(бензотіазоліл)оцтових кислот, що дозволило селективно одержувати регіоізомерні дигідропіридо[1,2-c]піримідини та дигідропіримідо[6,1-b][1,3]бензотіазоли. Знайдено нову в хімії гетерокумуленів циклізацію 1-хлоралкілкарбодіімідів з триетиламіном, результатом якої є утворення сполук цвіттер-іонної будови - 2-триетиламоніо-3,4-дигідрохіназолінідів.

  Скачати повний текст