Розроблено два методи гетероциклізацій, які базуються на високій алкілуючій здатності тригалогеноалканімінів і ацилюючих властивостях гетерокумуленової та алкоксикарбонільної груп. Виявлено нову реакцію термічної циклізації N-алкіліден-O-арилуретанів та N-алкіліден-N'-арилсечовин, в якій ароматичне ядро виступає як С-нуклеофільна компонента. Встановлено роль умов і структурних факторів, які контролюють її перебіг, визначено межі її синтетичного застосування, а також запропоновано найбільш імовірні схеми циклізацій. Розроблено методи одержання нових трифлуорометилзаміщених бензо[1,3]оксазинонів, нафто[1,3]оксазинонів, тетрагідрохіназолінонів та тетрагідробензохіназолінонів. Доведено, що реакція 2-тригалогенометил-2H-1,3-бензоксазин-2-онів з нуклеофільними реагентами є зручними варіантами синтезу їх нових похідних. Розроблено синтетичні підходи до тригалогеновмісних похідних кондесованих 1,3-оксазинових і піримідинових гетероциклів.

  Скачати повний текст

Запропоновано зручну методику виділення стереоізомерних екзо- й ендо-2-амінометилбіцикло[2.2.1]гептанів відновленням гідрохлоридів ненасичених аналогів, одержано та направлено для вивчення противірусної дії гідрохлоридів амінів. Порівняння реакційної здатності каркасних амінів показало, що головним фактором є стерична доступність реакційного центру - атома нітрогену аміногрупи. Досліджено епоксидування сечовин ряду норборнену. Здійснено функціоналізацію аміноспиртів за аміно- і гідроксильними групами та послідовне введення ацильних замісників до конкуруючих нуклеофільних центрів. У ході проведення фармакологічних дослідів похідних ендо-5-амінометилбіцикло[2.2.1]гепт-2-єну (гідрохлориду, фосфонамідів, аміноспиртів) виявлено вплив замісників при атомі нітрогену на силу та характер нейротропної дії препаратів.

  Скачати повний текст

З метою встановлення закономірностей фотографічної та реологічної активності полімерних четвертинних амонієвих солей (ПЧАС) і створення системного підходу стосовно вибору модифікаторів фотографічних систем синтезовано та вивчено ряд ПЧАС на основі поліетиленгліколів. Встановлено можливість модифікування гідрохінонового проявника за допомогою катіонної високомолекулярної сполуки. Запропоновано модель міжмолекулярних взаємодій у фотографічному шарі, засновану на врахуванні електростатичної взаємодії аніонів гідрохінону з електростатичними полями желатинового шару фотоплівки, яка дозволяє пояснити механізм дії домішок ПЧАС на процес хіміко-фотографічної обробки фотоматеріалів. Проаналізовано особливості взаємодії желатину, полікатіону на основі діепоксиду (ПК), та їх комплексів у водних розчинах. Властивості комплексу желатин - ПК суттєво залежать від співвідношення компонентів. Це обумовлено гідрофільно-гідрофобним балансом комплексу. За умов еквівалентного співвідношення вільних карбоксильних і четвертинних амонієвих груп утворюється слабо розчинний поліелектролітний комплекс. Вивчено взаємодію інертного желатину з четвертинними амонієвими солями, а також зміну наступних властивостей водних розчинів інертного желатину: pH у процесі титрування водного розчину желатину водними розчинами ПЧАС ПЕ-ДГЕ-ГХ і ПЕ-ЕД-22, зміни мутності розчину желатину внаслідок титрування його поліелектролітами, зміни питомої й приведеної в'язкості щодо желатину під час титрування його поліелектролітами ПЕ-ДГЕ-ГХ і ПЕ-ЕД-22, а також кривої течії 5 %-го розчину желатину у присутності ПЧАС за різних напруг зсуву. Досліджено вплив синтезованих ПЧАС на основі поліетиленгліколів на розчини триацетилцелюлози та плівки з них. Використання даних ПЧАС призводить до збільшення міцності плівок із модифікованих ТАЦ-композицій на розрив у 1,5 - 1,8 рази. Доведено, що ПЧАС на основі поліетиленгліколів можуть бути використані як модифікатори традиційних галогенсрібних фотосистем на всіх етапах їх виготовлення та обробки.

  Скачати повний текст

Синтезовано поліфторалкілвмісні аналоги gamma-аміномасляної кислоти та карнітину, базуючись на доступних beta-алкоксивініл(поліфтороалкіл)кетонів (ГАМК). Запропоновано метод синтезу раніше невідомих поліфторалкілвмісних аналогів природних амінокислот: ГАМК, карнітину, гомо-проліну (у вигляді рацемату й оптично чистому стані). Визначено абсолютну конфігурацію одержаних продуктів. Одержано нові фторовані аміноспирти у вигляді рацемату та енантіомерно чистому стані. Розроблено ефективний метод синтезу beta-поліфторалкілвмісних піролів. Виявлено гідролітичну нестійкість певних поліфторалкільних груп. Проведено первинний біологічний скринінг синтезованих амінокислот на імуномодулювальну активність, результати якого свідчать про перспективність подальшого вивчення даних сполук як біологічно активних речовин.

  Скачати повний текст

Встановлено закономірності синтезу, структури та фізико-хімічних властивостей електропровідних поліаміноаренів - поліаніліну та його похідних. Визначено детальні механізми процесів ініціювання та деструкції полімеру. На підставі результатів експериментальних досліджень і квантово-механічних розрахунків встановлено структуру продукту сумісної поліконденсації аніліну та нітроаніліну, яка є чотириланковим фрагментом зі з'єднанням за типом "голова - хвіст". Продуктом синтезу є емеральдинова форма полімеру зі ступенем легування 0,25. Встановлено, що оптимальне співвідношення анілін:о-нітроанілін у вхідній реакційній суміші є 8:2, у даному випадку утворюється полімер з достатньо високою електропровідністю та електрореактивністю. Зафіксовано слабку електрохемілюмінесценцію у процесі електрохімічного окиснення поліаніліну в області потенціалів понад +1,7 В.

  Скачати повний текст

Розроблено нові методи синтезу 3-(алкіл, диалкіл, арил)амінопірол-2,5-діонів та досліджено механізми реакцій за хімічними та квантово-хімічними методами. Встановлено, що аміноетилен-1,2-дикарбонові естери у реакціях з амінами залежно від умов проведення утворюють аміди Z-2-аміно-3-алкоксикарбонілакрилової кислоти, диаміди амінофумарової кислоти або 1-алкіл-3-алкіламінопірол-2,5-діони, а N-алкіламіноетилен-1,2-дикарбонові естери - завжди 1-алкіл-3-алкіламінопірол-2,5-діони, N,N-диалкіламіномалеати - інертні. Встановлено загальний механізм синтезу 1-алкіл-3-алкіламінопірол-2,5-донів і механізм нуклеофільного заміщеня алкіламіногрупи в 1-алкіл-3-алкіламінопірол-2,5-діонах ариламінами за умов кислотного каталазу. Розроблено методи синтезу 1-алкіл-3-амінопірол-2,5-діонів циклізацією N-алкіламідів Z-2-аміно-3-алкоксикарбонілакрилової кислоти за умов основного каталазу, 1-алкіл-3-ариламінопірол-2,5-діонів взаємодією N-ариламінофумаратів з алкіламінами та заміщенням алкіламіногрупи в 1-алкіл-3-алкіламінопірол-2,5-діонах ариламінами за умов кислотного каталазу; 1-алкіл-3-амінопірол-2,5-діонів заміщенням аміногрупи в 1-алкіл-3-амінопірол-2,5-діонах амінами за умов основного каталазу.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст