З метою встановлення закономірностей фотографічної та реологічної активності полімерних четвертинних амонієвих солей (ПЧАС) і створення системного підходу стосовно вибору модифікаторів фотографічних систем синтезовано та вивчено ряд ПЧАС на основі поліетиленгліколів. Встановлено можливість модифікування гідрохінонового проявника за допомогою катіонної високомолекулярної сполуки. Запропоновано модель міжмолекулярних взаємодій у фотографічному шарі, засновану на врахуванні електростатичної взаємодії аніонів гідрохінону з електростатичними полями желатинового шару фотоплівки, яка дозволяє пояснити механізм дії домішок ПЧАС на процес хіміко-фотографічної обробки фотоматеріалів. Проаналізовано особливості взаємодії желатину, полікатіону на основі діепоксиду (ПК), та їх комплексів у водних розчинах. Властивості комплексу желатин - ПК суттєво залежать від співвідношення компонентів. Це обумовлено гідрофільно-гідрофобним балансом комплексу. За умов еквівалентного співвідношення вільних карбоксильних і четвертинних амонієвих груп утворюється слабо розчинний поліелектролітний комплекс. Вивчено взаємодію інертного желатину з четвертинними амонієвими солями, а також зміну наступних властивостей водних розчинів інертного желатину: pH у процесі титрування водного розчину желатину водними розчинами ПЧАС ПЕ-ДГЕ-ГХ і ПЕ-ЕД-22, зміни мутності розчину желатину внаслідок титрування його поліелектролітами, зміни питомої й приведеної в'язкості щодо желатину під час титрування його поліелектролітами ПЕ-ДГЕ-ГХ і ПЕ-ЕД-22, а також кривої течії 5 %-го розчину желатину у присутності ПЧАС за різних напруг зсуву. Досліджено вплив синтезованих ПЧАС на основі поліетиленгліколів на розчини триацетилцелюлози та плівки з них. Використання даних ПЧАС призводить до збільшення міцності плівок із модифікованих ТАЦ-композицій на розрив у 1,5 - 1,8 рази. Доведено, що ПЧАС на основі поліетиленгліколів можуть бути використані як модифікатори традиційних галогенсрібних фотосистем на всіх етапах їх виготовлення та обробки.

  Скачати повний текст

Встановлено закономірності синтезу, структури та фізико-хімічних властивостей електропровідних поліаміноаренів - поліаніліну та його похідних. Визначено детальні механізми процесів ініціювання та деструкції полімеру. На підставі результатів експериментальних досліджень і квантово-механічних розрахунків встановлено структуру продукту сумісної поліконденсації аніліну та нітроаніліну, яка є чотириланковим фрагментом зі з'єднанням за типом "голова - хвіст". Продуктом синтезу є емеральдинова форма полімеру зі ступенем легування 0,25. Встановлено, що оптимальне співвідношення анілін:о-нітроанілін у вхідній реакційній суміші є 8:2, у даному випадку утворюється полімер з достатньо високою електропровідністю та електрореактивністю. Зафіксовано слабку електрохемілюмінесценцію у процесі електрохімічного окиснення поліаніліну в області потенціалів понад +1,7 В.

  Скачати повний текст