Для реєстрації та обробки даних, одержаних внаслідок електрохімічних досліджень, розроблено та впроваджено комп'ютерні програми. Установлено механізм електроокиснення досліджених амінокислот завдяки проведенню квантово-хімічних розрахунків за методом самоузгодженого поля Хартрі - Фока у наближенні АМ1 і РМ3. Установлено, що електроокиснення гліцину, аспарагінової кислоти та метіоніну на платині відбувається у лужному середовищі (pH = 11 - 12) необоротно і є багатостадійним процесом. Розраховано кінетичні параметри та форму вольтамперних кривих і показано, що механізм електроокиснення амінокислот значною мірою залежить від їх концентрації, температури розчину, швидкості накладання потенціалу та природи фону. З урахуванням хімічного складу та будови амінокислот запропоновано вірогідний механізм їх окиснення та встановлено кінцеві продукти реакції. Показано, що продукти окиснення визначаються кількістю карбоксильних груп і природою гетероатомів, що входять до складу молекул. Установлено, що продуктами електроокиснення гліцину є метановий альдегід, аспарагінової кислоти - гідроксиетаналь, метіоніну - 3-метилсульфонілпропаналь. Відзначено, що результати електрохімічних досліджень добре корелюють з проведеними квантово-хімічними розрахунками, які підтверджують, що електроокиснення амінокислот відбувається постадійно через утворення карбоксикатіону. Електроокиснення гліцину та метіоніну супроводжується вивільненням двох електронів, аспарагінової кислоти - чотирьох електронів. На основі вимірювання молярних мас доведено, що для аніонів досліджених амінокислот не характерний процес утворення димерів. З використанням методу хронопотенціометрії з контрольованим змінним струмом одержано полярограми водних розчинів гліцину й аспарагінової кислоти, які можуть бути використані для кількісного визначення цих амінокислот. Розроблено методику стандартизації платинового мікроелектрода, що забезпечує одержання достатньо відтворюваних полярограм, за цього похибка полярографічних вимірювань не перевищує 4 - 5 %.

  Скачати повний текст

Встановлено, що механізм процесу електроокиснення іонів Mn(II) з фторовмісного електроліту є стадійним. Вперше висвітлено суттєву залежність кінетики процесу від природи ліганду. У фторовмісних електролітах масоперенос прискорюється у 3 - 4 рази на відміну від сульфатних електролітів, завдяки міграції, що обумовлено більшою рухомістю комплексних частинок, які розряджуються. Доведено наявність принаймні двох різнойменно заряджених сполук, які визначили міграцію до анода та катода. Визначено співвідношення складових електроліту.

  Скачати повний текст

Вперше запропоновано електрохімічний метод синтезу оксидно-гідроксидних сполук кобальту на аноді з фторидвмісних водних розчинів. Визначено кінетичні параметри (коефіцієнти рівняння Тафеля, коефіцієнти переносу, струму обміну) процесу осадження оксидно-гідроксидних сполук кобальту на аноді, доведено, що в області потенціалів, близьких до рівноважного, процес проходить у кінетичній області, а за збільшення його значення лімітується дифузією. Виявлено кореляцію складу одержаних оксидно-гідроксидних сполук кобальту та їх фізико- та електрохімічні властивості. Встановлено, що визначальною характеристикою електрохімічних та каталітичних властивостей сполуки є величина іонної складової провідної сполуки. Вперше досліджено каталітичну активність оксидно-гідроксидних сполук кобальту в процесі розкладу пероксиду водню, у ході їх нанесення на вуглецеві нанотрубки спостережено синергетичний ефект каталітичної активності у процесі електровідновлення водню.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст