Синтезовано та досліджено блочну структуру та поведінку у розчинах триблок-кополімерів (ТБК) поліакриламіду-b-поліетиленоксиду-b-поліакриламіду (ПАА - b - ПЕО - b - ПАА) на основі хімічно комплементарних ПАА і ПЕО з різною довжиною центрального та бічних блоків. Формування ІнтраПК у макромолекулах ТБК перешкоджає кристалізації блоків ПЕО та забезпечує існування однорідної фрактально-організованої аморфної структури у широкому діапазоні зміни ММ обох блоків. Установлено здатність макромолекул ТБК до міцелоутворення у водних розчинах за рахунок утворення інтрамолекулярних водневих зв'язків і гідрофобних взаємодій. Показано, що у разі зростання довжини центрального та бічних блоків критична концентрація міцелоутворення ТБК зменшується, а вільна енергія міцелоутворення збільшується.

  Скачати повний текст

Досліджено здатність полімерів на основі акрилонітрилу зі стиролом (АНСТ) та алкілметакрилатами: метил- (АНММА), бутил- (АНБМА), гексил- (АНГМА), октилметакрилатом (АНОМА) підтримувати однорідну орієнтацію рідкого кристалу (РК) в об'ємі РК-системи, що задає орієнтант, та встановлено механізм стабілізації орієнтації. Виявлено, що АНММА, АНБМА, АНГМА, АНОМА та АНСТ з певним співвідношенням мономерів в ланцюгу утворюють високоефективні стабілізуючі підкладки. Проаналізовано поверхневі явища в системі полімер - РК та встановлено будову адсорбційного шару РК. За допомогою досліджень мономолекулярних шарів полімерів з РК визначено здатність РК до сумісності з полімерами. Виявлено, що головними факторами стабілізації є хімічна природа (ко)полімерів та будова насиченого адсорбційного шару на межі полімер - РК. Показано, що дані чинники забезпечують таку взаємодію компонентів системи, за якої агрегати РК не руйнуються та здатні змінювати орієнтацію відносно поверхні.

  Скачати повний текст

Досліджено процес модифікації поліціануратів (ПЦ) реакційноздатними олігомерами та полімерами, а також роль природи модифікатора та характеру модифікації стосовно структури та властивостей полімерного матеріалу. Уперше для модифікації ПЦ використано каучуки з гідразидними, ацилгідразонними та ізоціанатними кінцевими групами. З використанням модельних органічних сполук вивчено механізм вбудовування таких каучуків до ПЦ сітки. Здійснено модифікацію ПЦ олігобутиленглікольадипінатом, зберігаючи високі термічні характеристики і поліпшуючи механічні властивості. Досліджено термоокисну стабільність послідовних взаємопроникних полімерних сіток (ВПС) на основі ПЦ і сітчастого поліуретану з підвищеною сумісністю компонентів завдяки хімічному щепленню між ними. Синтезовано in situ послідовні поліціанурат-поліуретанові ВПС і розглянуто відмінності в їх структурі та властивостях у порівнянні з послідовними ВПС. Виявлено, що in situ послідовні ВПС мають більшу густину та температуру склування.

  Скачати повний текст

Досліджено питання синтезу метакрилових азополімерів. Вивчено процеси фотоперетворень у їх плівках за умов дії ультрафіолетового світла, а також явище фотоіндукованої оптичної анізотропії у плівках полімерів, які відрізняються природою замісників в азобензольному фрагменті, наявністю та довжиною алкільного спейсера, до фрагментів яких входить гетероциклічне тіазольне ядро. Установлено, що найкращі показники двопроменезаломлення та стабільну фотоіндуковану оптичну анізотропію проявляють азополімери, до складу азофрагментів яких входить сильний акцепторний замісник, а також алкільний спейсер. Відзначено, що проведені експерименальні дослідження швидкості фотодеструкції поліметакрилів з бічними азофрагментами різного складу узгоджуються з уявленнями про вплив структури азохромофорів та фотопереніс електронів з ароматичних фрагментів на азогрупу та взаємопов'язані з уявленнями щодо впливу структури азохромофорів на фотопереніс електронів з ароматичних фрагментів та пов'язані з цим механізми фотодеградації азосполук. На підставі результатів досліджень запропоновано полімерні системи з ковалентно приєднаним азохромофором, що проявляють анізотропні властивості у поєднанні з підвищеною світлостійкістю, використовувати як матеріали для нелінійної оптики, запису та збереження інформації, орієнтанти для рідких кристалів.

  Скачати повний текст

Уперше синтезовано й охарактеризовано три нових бензолсульфонамідів, чотири нових азидобензолсульфонамідів, чотири нових метакрилових мономерів на основі бензолсульфонамідів, всього синтезовано 20 модельних сполук, з використанням спектральних методів підтверджено їх будову. Досліджено кінетику фотолізу азидів у розчинах. Установлено кінетичні закономірності радикальної термоініційованої полімеризації метакриламідів бензолсульфонамідів за дилатометричним методом. Відзначено, що одержані результати дозволяють здійснювати фотохімічну модифікацію поверхні полімерних матеріалів азидами на основі бензолсульфонамідів, що передбачає їх застосування як біостабілізаторів пластичних мас.

  Скачати повний текст

Досліджено питання синтезу четвертинних амонієвих солей (ЧАС) та полімерних четвертинних амонієвих солей (ПЧАС) на основі алкілароматичних і аліфатичних дигалогенідів і морфоліну. Установлено можливості застосування цих сполук у різних хіміко-технологічних процесах. Для прогнозування реологічних властивостей синтезованих ПЧАС з метою надання їм необхідних експлуатаційних характеристик здійснено віскозиметричні дослідження одержаних сполук у розчинах. Вивчено вплив синтезованих ЧАС і ПЧАС на реологічні властивості розчинів триацетату целюлози, термодинамічні параметри в'язкої течії розчинів триацетату целюлози, фізико-механічні характеристики плівок, одержаних з цих розчинів. Установлено закономірності впливу малих домішок ПЧАС з різною молекулярною масою на реологічні та фізико-механічні властивості композицій триацетату целюлози. Досліджено вплив синтезованих домішок ЧАС і ПЧАС на сенситометричні характеристики чорно-білих галогеносрібних фотоматеріалів. Визначено роль структури ЧАС щодо їх фотографічної активності у процесі проявлення даних фотоматеріалів. Виявлено значущість молекулярної маси стосовно фаотографічної активності ПЧАС. Визначено кінетику коагуляції бентонітової глини у разі додавання синтезованих ПЧАС. Установлено високу коагулювальну здатність одержаних ПЧАС. Щодо всіх досліджених ПЧАС, крім коагулювальної здатності, одержано ефект стабілізації. Виявлено залежність ефективності ПЧАС і швидкості седиментації глини від концентрації, хімічної будови та молекулярної маси. Вивчено адсорбцію та інгібувальну дію корозії металів синтезованих ЧАС і ПЧАС. Установлено високу здатність одержаних речовин стосовно адсорбції на залізному електроді. Константи адсорбційної рівноваги мають підвищені значення для ЧАС з потенціалом іонізації, який відповідає резонансним потенціалам заліза та його оксидів. Виявлено інгібувальну здатність синтезованих сполук у кислому та нейтральному середовищах, що доводить доцільність їх використання як компонентів інгібіторів корозії сталі.

  Скачати повний текст

Розроблено способи закріплення полімерних гідрогелів на полімерних поверхнях з використанням гетерофункціональних поліпероксидів як активаторів цих поверхонь. Для формування прищеплених гідрогелів одержано новий поліпероксидний макроініціатор на підставі синтезованого N-[(трет-бутилперокси)метил]акриламіду октилметакрилату. Досліджено кінетичні закономірності кополімеризації цих мономерів. Показано, що за допомогою одержаних поліпероксидних макроініціаторів є можливим формування прищеплених шарів гідрофільних полімерів, а за присутності біфункціональних зшиваючих агентів - прищеплених до поверхні гідрогелів. Розроблено спосіб одержання прищеплених гідрогелів за технологічно зручним методом стосовно конденсаційного механізму формування полімерного каркасу гелю. Прищеплення гідрогелів до полімерної поверхні з використанням поліпероксидних макроініціаторів дозволяє покращити механічні властивості гідрогелів, а також надати полімерним поверхням (виробам) не характерних їм гемосумісних властивостей.

  Скачати повний текст