Методами інфрачервоної спектроскопії, диференціального термічного аналізу та ротаційної віскозиметрії проведено комплексне дослідження кінетичних закономірностей процесу формування сітчастого епоксиамінного полімеру за наявності високодисперсних наповнювачів - аеросилів з різною природою поверхні. Встановлено взаємозв'язок між кінетикою вичерпання функціональних груп і ступенем структурованості системи. Доведено, що незалежно від природи поверхні, введення наповнювача спричиняє ефект прискорення процесу вичерпання епоксидних груп на початкових стадіях взаємодії епоксидного олігомеру з діаміном. Вплив природи поверхні аеросилу на реакцію епоксид - амін проявляється на глибоких стадіях, що у випадку А-175 призводить до значного сповільнення реакції та зниження граничного ступеня конверсії епоксидних і амінних груп. Відзначено, що можна виділити суто кінетичний аспект, пов'язаний з впливом наповнювача на механізм, швидкість і граничну глибину вичерпання функціональних груп і структурно-кінетичний, пов'язаний з впливом наповнювача на співвідношення швидкостей процесів хімічного та фізичного структурування, яке визначає структурну організацію просторово зшитого полімеру та властивості полімерної матриці. Одержано кінетичну модель реакції епоксид - амін у наповнених системах, яка враховує особливості формування просторово зшитої структури полімерної матриці та ефекти фізичного структурування. Розраховано основні кінетичні параметри процесу формування наповнених епоксиполімерних матриць залежно від вмісту та природи поверхні наповнювача, які можна використовувати для оптимізації температурно-часових і конверсійних параметрів процесу з метою його інтенсифікації.

  Скачати повний текст

Досліджено нові нафтиловмісні олігомерні фотонапівпровідники, придатні для використання у матеріалах, призначених для запису інформації. Одержано гомоолігомери, а також статистичні та блок-коолігомери нафтиловмісних гетероциклічних мономерів. Уперше здійснено кополімеризацію вінільного й епоксидного мономерів. Проаналізовано кінетику катіонної кополімеризації нафтилгліцидилових ефірів. Проведено спектральне дослідження донорно-акцепторних комплексів нафтиловмісних олігомерів з акцепторами електронів, встановлено їх склад і розраховано константи стійкості. Визначено склад високочутливих реєструючих середовищ для фототермопластичного запису голограм.

  Скачати повний текст

Здійснено синтез раніше невідомих похідних (амідів, естерів,нітрилу) 10, 11-епоксиундеканової кислоти. Вивчено їх реакційну здатність у реакціях з діетилдитіокарбаміновою кислотою, кетонами, амінами. Встановлено, що продукти реакції похідних 10, 11-епоксиундеканової кислоти з діетилдитіокарбаміновою кислотою за умов фракціонування зазнали алкоксидтіолатного перегрупування з утворенням відповідних тіїранів. Запропоновано спектральні критерії оцінки регіоселективності процесу амінолізу похідних 10, 11-епоксиундеканової кислоти. Проведено реакції О-силілювання, ацилювання, відновлення алюмогідридом літію синтезованих гідроксиамінів. Розроблено метод синтезу естерів 10-ацетокси-11-діалкіламіноундеканової кислоти з естерів 10-триметилсилілокси-11-діалкіламіноундеканової кислоти та ацетилхлориду. Серед синтезованих солей гідроксиамінів виявлено сполуки, що мають практичний інтерес як седативні засоби, анальгетики, інгібітори корозії сталі.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено кількісні закономірності каталітичного фенолізу епоксидного циклу епіхлоргідрину (ЕХГ). Досліджено механізм каталізу амінами й амонійовими солями. Доведено, що в двостадійній реакції фенолів різної кислотності з ЕХГ перша стадія - витрачання фенолу та утворення хлоргідринового ефіру - більш швидка, ніж друга, що триває з утворенням гліцидилового ефіру. Друга стадія відбувається з помітною швидкістю лише за органічних основ. Встановлено взаємозв'язок між порядком реакції за фенолом та його кислотними властивостями. Реакційна здатність фенолів підвищується зі зменшенням їх кислотності, чутливість фенолізу ЕХГ до їх структури низька. Запропоновано нуклеофільний механізм каталізу амінами та амонійовими солями, що пояснює змінний порядок реакції залежно від кислотності фенолів, низьку чутливість реакції до структури фенолів і каталізаторів.

  Скачати повний текст

Встановлено закономірності одержання та синтезу на основі діанових епоксидних смол марок ЕД-20 та ЕД-22, полігліциділфенолоформальдегідної смоли, ациклічної смоли УП-632 та N,N,N',N' - тетрагліциділметилендіаніліну пероксидних похідних за присутності четвертинних солей амонію (ЧСА). Модифікаторами епоксидних смол визначено гідропероксид третбутилу, гідропероксид ізопропілбензолу, 1,1-диметил-2-фенілметилгідропероксид та 1,1,3-триметил-3-фенілпропілгідропероксид. Використано бензилтриетиламоній хлористий,тетрабутиламоній бромистий, тетрабутиламоній йодистий, цетилтриетиламоній бромистий та тетраметиламоній йодистий як ЧСА. Доведено, що реакція між епоксидною смолою та гідропероксидом відбувається з достатньою швидкістю за температури 323 К у середовищі толуолу та кількості гідропероксиду 1 моль його в розрахунку на 1 г-екв. епоксидної групи смоли та вмісті ЧСА 15,0 і гідроксиду калію (КОН) - 12,5 % моль. Запропоновано схему реакції одержання пероксидних олігомерів і виведено кінетичне рівняння процесу. Структуру синтезованих сполук підтверджено хімічними та спектральними методами аналізу. З використанням методу комплексного термічного аналізу встановлено основні закономірності розкладу синтезованих олігомерів. Пероксидні похідні епоксидних смол вивчено в процесах структурування полімерних композицій на базі нафтополімерних смол та низькомолекулярного полібутадієнового каучуку "Krasol-LB".

  Скачати повний текст