Побудовано глибинну геоекологічну модель земної кори та верхньої мантії (до глибини 200 км) територій України та суміжних регіонів. Виявлено зони та шари аномально високої електропровідності, а також пояснено природу їх виникнення. У 2 500 пунктах проаналізовано дані магнітопрофілювання та магнітотелуричного зондування. Розроблено методику побудови геоекологічних моделей земної кори та частини верхньої мантії, яка грунтується на використанні апарату квазітривимірного плівкового та двовимірного моделювання у зоні низькочастотних природних електромагнітних полів. На підставі результатів сумісного аналізу квазітривимірних плівкових і двовимірних моделей запропоновано об'ємне уявлення про глибинний розріз кори та мантії Землі. Виділено та побудовано геоекологічні моделі земної кори та верхньої мантії України, які містять зони з аномально низькими значеннями електричного опору: Коростенську, Гайворон-Добровеличківську, Кіровоградську, Приазовську, Волинську, Чернівецько-Коростенську, Яворівську, Донбаську, Тарханкутську, Керченську, Гірського Криму, Степового Криму, Добрузьку, Карпатську. Виявлено зони аномально високого опору порід земної кори у межах Придніпровського блока Українського щита (УЩ) та частини складчастого Lонбасу. Виокремлено зони, що характеризуються анізотропними властивостями уявного електричного опору, які досягають одного порядку у земній корі УЩ. Аномалії високої електропровідності у надрах кори виявлено практично в усіх геологічних структурах України незалежно від їх віку та просторового розподілу. Геоекологічну астеносферу зафіксовано практично повсюдно в імерійських й альпійських утвореннях та тільки фрагментарно - під докембрійським Українським щитом. Зроблено висновок, що природа високої аномальної провідності значною мірою пов'язана з комбінованою дією електронної провідності графіту або вуглецю та іонної провідності флюїдів різного походження. Зауважено, що просторовість території, зайнятої аномаліями флюїдів електропровідності, свідчить про існування розгалуженої сітки електричної зв'язності різного масштабу - від плівок на зернах кристалів усередині породи до сітки тріщин та розломів різного залягання.

  Скачати повний текст

Розроблено шляхи раціонального застосування методу природного імпульсного електромагнітного поля Землі (ПІЕМПЗ) для розв'язання геологічних задач, зокрема, як складової комплексу геофізичних методів з локалізації зон напружено-деформованого стану гірських порід. Розвинуто теоретичні та прикладні передумови застосування методу ПІЕМПЗ під час проведення досліджень природно-техногенних систем з метою локалізації та пояснення природи розривних порушень техногенного та природного походження на підставі досвіду застосування даного методу на конкретних будівельних майданчиках у Краматорську, Харкові та Криму. Запропоновано новий підхід до вивчення анізотропного стану гірських порід навколо імпульсного джерела сейсмічних коливань. Визначено принципи та поетапність постійнодіючого моніторингу з застосуванням методу ПІЕМПЗ на потенційно небезпечних у геологічному аспекті територіях (на прикладі ділянок трансмагістральних газопроводів). Для тривимірного картування напружено-деформованого стану грунтового масиву за умов дослідження небезпечених інженерно-геологічних територій необхідно використовувати комплекс геофізичних методів, зокрема ПІЕМПЗ, електрометрію та сейсмометрію. Вдосконалено науково-методичні основи на підставі досвіду застосування методу ПІЕМПЗ на конкретних майданчиках у зазначених регіонах.

  Скачати повний текст