Обгрунтовано теоретичні засади гідролого-топологічного аналізу річкових систем з виділенням ієрархії їх основних компонентів. Розраховано числові значення порядків для основних річок регіону, а також чотирьох топологічних параметрів (коефіцієнтів біфуркації, довжин, площ водозборів, ухилів). Запропоновано п'яту закономірність будови річкових систем у вигляді залежності кутів злиття водотоків від рівня ієрархії. Розроблено систему фонових показників річкових басейнів, на основі якої виконано районування території. Запропоновано новий варіант формул для розрахунку швидкості добігання хвиль зливових паводків. Встановлено пропущені значення стокових характеристик, надано рекомендації щодо відновлення роботи частини закритих раніше гідрологічних постів. Внесено зміни в схему операторних формул Є.Д.Гопченка для розрахунку максимальних модулів зливового стоку. Досліджено тенденції зміни водності на малих річках регіону. Зроблено висновок щодо настання фази підвищеної водності на більшій частині території Українських Карпат.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Удосконалено метод комплексної оцінки природного стану малих річок на основі поєднання гігієнічного й екологічного підходів щодо нормування антропогенного навантаження на водні об'єкти. Запропоновано нову класифікацію екологічного стану басейнів малих річок на підставі визначення прийнятності потенційного ризику здоров'ю населення під час рекреаційного водокористування, комплексного еколого-гігієнічного показника якісного стану водних об'єктів і рівня розвитку деградаційних процесів в їх екосистемах. Удосконалено метод ідентифікації джерел забруднення малих річок і запропоновано їх визначення на основі порівняльного аналізу потенційного ризику здоров'ю населення та перевищення допустимого виносу забруднюючих речовин. Створено методику оцінки раціональності господарського використання малих річок з використанням результатів дослідження спрямованості розвитку деградаційних процесів в їх екосистемах. Розроблено новий метод реструктуризації господарського використання водозбірної площі малих річок на основі визначення допустимої розораності й оптимальних показників лісистості та залуженості з метою зменшення впливу антропогенних чинників на розвиток деградаційних процесів. Виділено басейни малих річок Харківської області з найгіршим екологічним станом. Вперше проведено оцінку раціональності господарського використання басейнів малих річок Харківщини на основі визначення напрямку розвитку деградаційних процесів в їх екосистемах. Розроблено пропозиції щодо удосконалення комплексу природоохоронних заходів, спрямованих на поліпшення екологічного стану басейнів малих річок Харківської області.

  Скачати повний текст