Запропоновано нову комплексну схему аналізу вертикальних руслових деформацій. На підставі результатів досліджень зв'язків між основними морфологічними та динамічними параметрами русел проаналізовано вертикальні руслові деформації та запропоновано критеріальні залежності, що визначають особливості перебігу руслових процесів на річках. Оцінено динаміку крупності донних відкладів і визначено стійкість русел досліджених водотоків. Досліджено поздовжні профілі річок і одержано універсальну залежність нормованого поздовжнього профілю водотоків, яка дозволяє об'єднати в окремі групи річки різних порядків. На підставі одержаних типів форм нормованих поздовжніх профілів виконано районування басейну Верхнього та Середнього Дністра. З використанням результатів зіставлення різночасових поздовжніх профілів досліджених водотоків установлено тенденції щодо спрямованості на них вертикальних руслових деформацій за всією довжиною досліджених річок.

  Скачати повний текст

Показано можливість використання вимірників руслового процесу для визначення максимальних зливових витрат. Запропоновано формулу для визначення швидкості добігання розрахункової витрати на основі параметра типу русла. Установлено зв'язок крупності наносів з середньозваженою висотою водозбору для Карпатського регіону. Обгрунтовано можливість використання значень руслоформувальних витрат для визначення розрахункових максимальних витрат. На підставі обробки даних натурних спостережень одержано формули для визначення руслоформувальних витрат залежно від параметрів крупних руслових утворень для різних типів руслового процесу. За результатами багаторічних натурних спостережень оцінено розвиток незворотних кар'єрних розробок річкових наносів. Запропоновано залежності для типізації русел на основі гідравлічних характеристик, які можуть бути використані для прогнозування можливих змін типу руслового процесу ділянок Карпатських річок під впливом гідротехнічного будівництва.

  Скачати повний текст

Виявлено й описано однорідність процесів самоорганізації та морфогенезу русел за різних умов. Введено поняття "геострумінь" та "геоструменеве руслоформування", з використанням яких розкрито інваріантні закономірності розвитку русел. Проаналізовано головні фактори та прояви їх генезису й еволюції, генеральні кількісні закономірності. Здійснено геогідроморфологічний аналіз складної системи факторів, що впливають на самоформування алювіальних русел річок, головних кількісних співвідношень. Виведено основне рівняння процесів даного роду. Запропоновано й обгрунтовано їх геогідроморфологічну класифікацію. Описано її верхні рівні-класи та підкласи русел. Виділено класи: крупноалювіальних русел (5 підкласів), піщаних алювіальних русел ( 3 підкласи) та супіщаних алювіальних русел (2 підкласи). Запропоновано схему виділення типів як типологічно-таксономічних одиниць у межах підкласів. Установлено геогідроморфологічні закономірності самоформування русел, застосовані до вивчення основних річок Карпато-Подільського регіону України. Вивчено руслоформування за гірських, напівгірських та рівнинних умов даної території. Наведено приклади відображення розповсюдження категорії русел, однорідних ділянок та умов їх розвитку. Описано основні проблеми антропогенного впливу на русла річок регіону.

  Скачати повний текст

Виявлено основні особливості гідрологічного режиму річок як чинника руслоформування. Сформульовано теоретичні засади гідродинамічного оцінювання руслових процесів гірських річок. Проведено зазначене оцінювання паводків. Виконано розрахунки руслоформувальних втрат води з використанням певних методів. Зроблено оцінювання стійкості русел річок басейну Верхньої Тиси за динамічними показниками потоку. Установлено, що стійкість русел даних річок взаємопов'язана з проходженням паводків. З використанням матеріалів дистанційного зондування Землі та методів ГІС досліджено руслові деформації. Установлено, що найбільшою мірою на деформацію русел впливають активні паводки. Сформульовано методичні положення стосовно типізації русел гірських річок і проведено їх типізацію за висотним положенням. Визначено основні типи русел річок басейну та їх протяжність для кожної з висотних ділянок. Запропоновано залежності для гідроморфодинамічного оцінювання різних типів русел. Установлено ступінь видозміненості з метою їх екологічної оцінки, а також комплексних досліджень руслових процесів.

  Скачати повний текст

Запропоновано комплексний підхід до проведення моніторингу руслових процесів за даними космічного знімання, аерознімання, топологічних карт і планів, цифрового моделювання місцевості та спеціальних карт, зокрема, геологічних, грунтових і карт четвертинних відкладів, а також даних наземних спостережень. В результаті аналізу космічних зображень, одержаних з КЛА Landsat 3 та Landsat 7, встановлено значні руслові зміни на р. Дністер. Детальний аналіз цих змін на підставі побудови цифрової моделі рельєфу та використання геологічних і грунтових карт вказує, що в районі зміщень русла переважають легкі супіщані та суглинисті грунти та породи (аргіліти, мергелі та пісковики), що значно піддаються ерозійному впливу, зокрема, розмиванню, особливо під час паводків. Приділено увагу аналізу зміни русла р. Стрий після паводка 2008 р. Встановлено значні зміни на ділянці досліджень, спричинені як розмивом піску та щебеню, так і експлуатаційними виробітками цих будівельних матеріалів поблизу м. Стрий. Розроблено методику визначення передавальних характеристик знімальних систем і вперше реалізовано цю методику для знімальної системи ETM+. З метою ефективної інтерпретації берегових ліній та русел рік обгрунтовано принципи синтезування космічних зображень КЛА Landsat 7.

  Скачати повний текст

Висвітлено питання впливу гірничо-видобувних робіт на літологію та геологічну будову сучасних донних осадків рівнинних річок. Репрезентативними об'єктами дослідження типу "рівнинна річка - відкритий лиман" обрано р. Інгулець, пониззя Дніпра та Дніпровсько-Бузький лиман. Визначено літологічні характеристики, за якими диференцюються сучасні донні осадки: результати гранулометричного аналізу, питома щільність, вологоємність, загальний вміст магнітного продукту, вміст водорозчинних солей, мінералого-петрографічний склад і вміст важких металів. Установлено, що у верхній і нижній течіях річки літологічні характеристики донних осадків досить однорідні та суттєво відрізняються від зони техногенезу (середня течія ріки, ділянка завдовжки 20 - 25 км). У зоні техногенезу річковий осадок набуває ономальних властивостей, що зумовлено присутністю техногенної складової - шламових частинок залізистих кварцитів розміром 0,15 - 0,074 мм. Це дозволило поділити зазначені зони на природно-антропогену, техногенну та техноплагенну. Розроблено методику відбору проб сучасних донних осадів, яка використовується для моніторингу літології субаквальних осадків у геологічному середовищі антропогенних екосистем.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано теоретичні засади гідролого-екологічного аналізу руслових процесів з виділенням ієрархії їх чинників та розроблено його структури. На підставі даних дослідження процесів руслоформування встановлено критеріальні залежності щодо оцінки вертикальних і горизонтальних руслових деформацій та руслоформівних наносів. Здійснено практичну реалізацію ерозійного показника стійкості русел для річок України. Розроблено й апробовано основні положення екологічно допустимих витрат і екологічно необхідного стоку як основних критеріїв оцінки гідролого-екологічного стану русел. Запропоновано основні методичні аспекти досліджень руслових процесів у нижніх б'єфах ГЕС та виконано їх практичну реалізацію в зонах виклинювання підпору дніпровських гідровузлів. Розроблено й апробовано основні положення гідролого-екологічного аналізу руслових процесів на річках Закарпаття з виділенням класифікації паводків на гірських річках. Наведено рекомендації щодо покращання умов руслоформування на річках України.

  Скачати повний текст