На основі матриць коваріацій проведено компонентний аналіз, який дозволяє виявити важливі особливості структури та динаміки великомасштабних атмосферних процесів. Відзначено, що дисперсії перших трьох ортогональних компонент становлять найбільшу частку від сумарної дисперсії полів (більше 70 %), відповідні їм ортогональні компоненти характеризують основні особливості найбільш великомасштабних циркуляційних процесів. Перша ортогональна компонента відноситься до найбільш великомасштабної складової загальної циркуляції атмосфери - західно-східного переносу. Відзначено важливість другої головної компоненти. Відповідні їй поля других власних векторів у всі місяці року мають вигляд біполярної осциляції, що характеризує зв'язок між циркуляційними атмосферними процесами над південними акваторіями Тихого й Атлантичного океанів. Вона одержала назву Південно-Тихоокеансько-Атлантичне зональне коливання. Розглянуто статистичні взаємозв'язки між глобальними кліматоутвірними осциляціями в атмосферних процесах (Ель-Ніно - Південних коливаннях, Північно-Атлантичних коливаннях, Північно-Тихоокеансько-Американських коливаннях, Північно-Каспійських коливаннях) та зв'язки з параметрами, що характеризують циркуляційний режим західного сектора Південної півкулі. Визначені на підставі результатів проведених багаторічних досліджень статистичні взаємозв'язки між чинниками, що характеризують циркуляційні процеси у Північній та Південній півкулях і зроблено висновок, що загальна циркуляція атмосфери визначається великомасштабними атмосферними процесами, які формуються в обох півкулях і впливають один на одного.

  Скачати повний текст