Висвітлено особливості геологічної будови, складу, умов осадконакопичення та закономірностей нафтогазоносності візейських карбонатних відкладів центральної частини Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ). На підставі літолого-фаціального аналізу карбонатного комплексу візейського ярусу встановлено наявність у ньому повного набору фацій, характерних для диференційованих рифогенних формацій. За результатами досліджень для двох основних рівнів карбонатної седиментації в нижньому візе (ХІІІ і ХІV мікрофауністичном горизонтам ДДЗ) побудовано великомасштабні карти фацій і потужностей нового покоління. Проведено комплексне вивчення органогенних споруд і за умовами утворення, особливостями внутрішньої будови, морфології, розмірами виділено шість основних типів споруд, що акумулюють і зберігають промислові скупчення ВВ, пошук і розвідка яких має характерні особливості. Проаналізовано стратиграфічні резерви та неузгодження в розрізі нижнього карбону западини та показано масштаби їх розвитку, просторове розповсюдження та вплив на формування складних за побудовою резервуарів у карбонатних і теригенних відкладах. Виділено та описано типи карбонатних колекторів і встановлено фактори, що впливають на їх формування. Запропоновано напрямки пошуків покладів нафти та газу в рифогенно-карбонатних комплексах візейського ярусу в центральній частині Дніпровсько-Донецької западини.

  Скачати повний текст

Встановлено речовий склад валунів і гальок з численних вугільних пластів різних районів Донецького басейну. Наведено схеми переносу псефітового матеріалу в середньокам'яновугільну епоху з виділенням теригенно-мінералогічних провінцій і областей зносу. Визначено найбільш ймовірні агенти переносу уламків порід та головні етапи їх обкатування та транспортування з областей виносу до місця знаходження.

  Скачати повний текст

Виявлено, що літологічні екрани для пасток вуглеводнів формувалися здебільшого під час перехідного та синеклізного тектонічних режимів. Доведено, що у карбоні морський басейн заповнювався за схемою доцентрового нарощування відкладів з північного заходу та південний схід та від бортів до осі западини, що зумовило відповідну латеральну міграцію осадових формацій та переміщення зон максимальної концентрації вуглеводнів у продуктивних товщах карбону. Установлено, що, починаючи з пізньовізейського часу, на ділянках з великими швидкостями осадонагромадження формувалися гравітаційні дислокації, представлені дуговидними безкореневими скидами та структурними носами та вузькими асиметричними антикліналями, які утворилися внаслідок підвертання пластів під час сповзання блоків по дуговидних площинах скидів. Визначено, що внаслідок впливу сили земного тяжіння за умов тангенціального поперечного розтягнення Дніпровсько-Донецької западини над розломами, згідними фундаменту в осадовому чохлі північного борту сформувалися скиди сколювання: над незгідними - відриву та сколювання. Скиди відриву негерметичні та не можуть утримувати нафтових і газових покладів, скиди сколювання - надійні екрани для вуглеводневих скупчень.

  Скачати повний текст

Надано детальну петрографічну характеристику та проведено типізацію нижньокарбонових вугільних пластів Львівсько-Волинського басейну. Визначено типовий мацеральний склад вугілля світ Львівсько-Волинського басейну та встановлено, що з півночі на південь відбувається поступове зменшення кількості мацеральної групи ліптиніту на тлі підвищення кількості мацеральної групи вітриніту. Доведено, що у стратиграфічному розрізі, від пластів нижніх світ до пластів верхніх, кількість мацеральної групи ліптиніту збільшується, а групи вітриніту - зменшується. Установлено, що різні палеотермічні градієнти, неоднаковий петрографічний склад і ступінь відновленості позначаються на формуванні вугілля з різними хіміко-технологічними властивостями та різним співвідношенням класифікаційних показників. На підставі даних про склад мацеральних груп, для вугілля Львівсько-Волинського басейну визначено умови формування мікриніту та встановлено його вплив на спікливість і коксівність вугілля. З'ясовано, що на площі розповсюдження пластів кожної зі світ Донбасу з північного заходу на південний схід у петрографічному складі відбувається зменшення кількості мацеральної групи ліптиніту з одночасним підвищенняи кількості мацеральної групи вітриніту. Виявлено тенденції зміни петрографічного складу вугілля Донбасу вверх за розрізом, особливістю яких є перехід кількості мацеральних груп ліптиніту та вітриніту через екстремальні значення, відповідно максимум і мінімум. Визначено петрографо-технологічні типи вугілля та показано їх неповторність у стратиграфічному розрізі нижньокарбонових відкладів України. Розроблено нову концептуальну модель інтерпретації даних про склад і якість вугілля, яка базується на системному підході та сучасних методах обробки геологічної інформації. Розвинуто уявлення про історико-геологічну еволюцію нижньокарбонової вугленосної формації, яка набуває рис неповторних історичних категорій.

  Скачати повний текст

Проаналізовано особливості геологічної будови середньокам'яновугільних викладів (СВ) північних окраїн Донбасу, висвітлено перспективи виявлення неструктурних пасток та їх нафтогазоносності, наведено пріоритетні напрямки геологорозвідувальних робіт. Досліджено палеотектонічні та палеогеографічні умови осадконагромадження СВ. На підставі літофаціальних досліджень, критеріїв нафтогазоносності та щільності початкових прогнозних ресурсів вуглеводнів проведено районування території поширення СВ за ступенем їх перспективності. Охарактеризовано нові напрями подальших геологорозвідувальних робіт на нафту та газ, першочергові об'єкти для проведення параметричного буріння та детальних сейсморозвідувальних робіт.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми геологічної будови Північно-Східної Фергани та природу межі між каледонідами Серединного і герцинідами Південного Тянь-Шаню. На підставі результатів формаційного розчленування палеозойських комплексів порід Північно-Східної Фергани та порівняльного аналізу вулканогенних і осадово-вулканогенних формацій, їх речового складу, петрохімічних характеристик та особливостей розподілу рідкісноземельних елементів побудовано латеральні ряди формацій і з'ясовано геодинамічні умови їх формування під час каледонського і герцинського етапів. Запропоновано принципово нову модель геологічної будови складчасто-покривної споруди Північно-Східної Фергани за механізмом обдукції герцинських структурно-формаційних комплексів Південного Тянь-Шаню на каледонські комплекси Серединного Тянь-Шаню, яка відбулася в кам'яновугільний (башкирсько-ранньомосковський) період. Відзначено принципову структурну подібність герцинської споруди Північно-Східної Фергани та мезозоїд Карпат.

  Скачати повний текст

Здійснено порівняльну оцінку вірогідності методів дослідження хімічного складу розсолів індивідуальних флюїдних включень у галіті з метою реконструкції складу розсолів солеродних басейнів і океанічної води. Показано, що у об'ємі одного зерна галіту чи однієї седиментаційної структури містяться включення багатьох генетичних типів, що є потенційним джерелом помилок під час інтерпретації результатів дослідження розсолів цих включень. Зроблено висновок про значну поширеність процесу перевідкладення солей (сильвіну, галіту) на стадії седиментогенезу в евапоритових басейнах, що є надзвичайно важливим для встановлення їх походження (морського та континентального), зокрема за вмістом брому у галіті. Обгрунтовано кількісну модель вікових змін другого порядку у складі розсолів евапоритових басейнів і вод океану протягом пермського періоду.

  Скачати повний текст