Досліджено дію електротермічних полів на процеси формування гідротермально-метасоматичного золотого зруденіння у зонах розривних порушень з метою встановлення закономірності його просторового розміщення. Теоретично обгрунтовано виникнення електричних полів у розривних порушеннях, які обрамляють розломи, у разі їх тектонічних активацій. Експериментально досліджено вплив електротермічних полів на фізико-хімічні процеси у зразках мінералів і гірських порід. Розроблено фізико-хімічну модель осадження золота у капілярно-пористих середовищах під впливом електричних полів. Виділено перспективні на золоте зруденіння ділянки у межах Сурської та Конкської зеленокам'яних структур Середньопридніпровського мегаблоку Українського щита.

  Скачати повний текст

Розглянуто структуру Єсаулівсько-Нагольчанського вузла та еволюцію (етапи) його формування. Встановлено на території даного структурного вузла структурно-формаційну межу, яка контролюється Єланчик-Ровеньківським розломом і відокремлює утворення вугленосно-теригенної формації амвросіївської світи від утворень теригенної флішоїдної формації дяківської серії середнього карбону, що визначило існування двох структурно-морфологічних типів золотого зруденіння - Ольховатського та Бобриківського. Виділено головні розривні порушення, зокрема, Нагольчанський розлом, визначено характер і напрямок рухів, їх послідовність. Розглянуто системи тріщинуватості в межах антикліналей, якими складається структурний вузол, та характер зчленування цих антикліналей. Визначено характер формаційного і літологічного контролю рудної мінералізації, а також закономірності розташування зруденіння в межах Єсаулівсько-Нагольчанського структурного вузла. На підставі ізотопно-геохімічних досліджень виявлено рудопідводні і можливі рудовмісні структури Єсаулівського та Гостробугорсько-Нагольчанського рудних полів. Висвітлено етапи розвитку Єсаулівсько-Нагольчанського структурного вузла, які охоплюють пов'язані між собою структуроутворення, магматизм і рудні процеси.

  Скачати повний текст

Проаналізовано геологічну будову, формаційний склад і умови формування Сорокинської зеленокам'яної структури, у межах якої розташовано Сурозьке родовище золота. Положення золотого зруденіння Сорокинської структури зумовлено тісним просторовим і генетичним зв'зяком з метаріодацит-плагіогранітною вулкано-плутонічною асоціацією. Виконано геолого-формаційне розчленування порід Сурозького родовища. Визначено геолого-структурну позицію, закономірності локалізації та фактори рудоконтролю золоторудних тіл, а також характер просторового розподілу золота. Наведено результати вивчення речовинного складу руд, стадійності й умов рудоутворення, технологічних властивостей руд і мінералого-фізичних особливостей рудних матеріалів. Виконано типізацію рудопроявів Сорокинської структури за генетичною ознакою. Розроблено прогнозно-пошукові критерії й ознаки зруденіння у мінералізованих зонах з золото - вісмут - карбонат-кварцовою мінеральною асоціацією. Виділено перспективні ділянки для пошуків родовищ золота.

  Скачати повний текст

Розглянуто геологічну будову Солонянського рудного поля, геолого-структурну позицію родовищ та найважливіших рудопроявів. Вперше для зеленокам'яних товщ Середнього Придніпров'я встановлено їх похиле залягання та відсутність інтенсивних складчастих деформацій, виявлено внутрішню диференціацію інтрузивів габроїдного складу та комагматичних їм потоків метабазальтів. За результатами вивчення речовинного складу, морфології та просторової розповсюдженості рудоконтролювальних тіл кислого складу виконано їх типізацію та встановлено належність до субвулканічної фації. Уточнено речовинний склад вміщуючих порід і структуру окремих родовищ, рудопроявів та похованих розсипів золота. Проведено типізацію золоторудних об'єктів. Розроблено схему розчленування зеленокам'яних утворень та прогнозно-пошукові критерії розсипів та корінного зруденіння золота.

  Скачати повний текст

Досліджено геологічну будову золоторудного родовища "Майське". Розкрито його геолого-структурну позицію, структуру, речовинний склад рудовмісних порід, розповсюдження та внутрішню будову рудних зон. Подано петрографічну та петрохімічну характеристику суперкрустальних, плутоно-метаморфічних і плутонічних утворень. Наведено результати мінералогічних і мінералого-фізичних досліджень рудних мінералів, визначено їх співвідношення. Проаналізовано рудовмісні метасоматити та навколорудні зміни. Розроблено комплекс прогнозно-пошукових критеріїв та ознак золотого зруденіння.

  Скачати повний текст

Розроблено новий напрямок у геолого-економічній оцінці родовищ, який грунтується на концепції оптимізації геологічної інформації. Удосконалено теоретичні засади геологічного картування залізорудних родовищ із застосуванням геоінформаційних технологій та урахуванням імовірнісної природи геологічних показників. Теоретично обгрунтовано кількісну оцінку складності геологічної будови родовищ. Емпірично доведено функціональні та статистичні залежності між геологічними параметрами докембрійських залізорудних родовищ і економічними показниками їх промислових запасів. Теоретично обгрунтовано принципи економічно-доцільного ступеня геологічної вивченості залізорудних родовищ. Виявлено та теоретично доведено залежності між параметрами кондицій та геолого-економічними показниками залізодобувних підприємств.

  Скачати повний текст

Розглянуто будову та склад зони Саксагансского насуву Криворізької структури на всій його території простягання. Показано, що у південній частині Саксаганського залізорудного району зона насуву складена брекчіями сланців саксаганської світи, а у північній - інтенсивно тріщинуватими породами сьомого сланцевого та залозистого горизонтів. Встановлено, що Саксаганський насув контролюється тальковими сланцями на всій території простягання. Виявлено, що формування насусу сприячнено укоріненням на заключних стадіях криворізького рифтогенезу Саксаганьского діапіра. Доведено, що у горизонтах продуктивної саксаганської світи непорушених процесами насувоутворення нагромадження та винос хімічних елементів підпорядковується законові седиментаційної ритмічності, а у зоні насуву така закономірність порушується. З'ясовано, що утворення насуву призвело до зміни фізико-механічних особливостей материнських залізистих кварцитів саксаганської світи та порушення рівноваги у її природній системі, відновлення якої відбувалося шляхом формування нових мінеральних парагенезисів покладів багатих залізних руд під впливом гіпогенних та гіпергенних процесів.

  Скачати повний текст

Проаналізовано світовий ринок берилію, виявлено головні тенденції його функціонування. Проведено геофізичне моделювання будови рудоносної зони, геолого-формаційне розчленування рудопродукувальних і рудовмісних породних комплексів. З'ясовано умови формування й еволюції процесів петро- та рудогенезу Сущано-Пержанської зони. Виявлено вплив тектоніки, магматизму та гідротермально-метасоматичних процесів на ендогенне рудоутворення, а також джерела рудної речовини та фізико-хімічні умови рудовідкладення. Вдосконалено уявлення щодо Пержанського родовища берилію та рудопрояви Сущано-Пержанської зони тісно просторово та генетично пов'язані з формацією рудних метасоматитів (по гранітоїдах пержанського типу), яка відіграє роль рудопродукувального породного комплексу. Визначено структурні, тектонічні, літологічні чинники рудоконтролю. Узагальнено дані щодо технологічних схем збагачення руд Пержанського родовища.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання геологічної будови Маабір-Габарського району Йемена в цілому та золоторудного родовища Медден зокрема, розташованого в північній частині останнього. За результатами всебічного вивчення речовинного складу продуктивних золоторудних зон родовища, їх природи, взаємозв'язку з тектонікою, магматизмом, будовою та складом стратигенних комплексів виділено групу прогнозно-пошукових ознак виявлення продуктивних ділянок золоторудної мінералізації медденського типу в межах Маабір-Габарського району. Рекомендовано для проведення пошукових робіт три ділянки в зазначеному районі з метою виявлення продуктивних золоторудних тіл. По-новому представлено схему стратиграфічного розчленування верхньорифейських та нижньопалеозойських утворень району, як основу для прогнозно-пошукових побудов.

  Скачати повний текст

Вперше виявлено асоціації хімічних елементів, що контролюють золоторудну зону Клинцівського родовища, серед яких найбільш інформативною є група елементів: золото - арсен - вісмут. Встановлено закономірності розподілу елементів-індикаторів у первинних ореолах рудних зон і визначено основні ряди їх зональності у надрудному, рудному та підрудному горизонтах. Вперше запропоновано визначати продуктивність зруденіння за коефіцієнтом питомої рудоносності. Виявлена залежність між продуктивністю зруденіння та геохімічними показниками дозволила визначити ділянки найбільшої питомої рудоносності за мультиплікативним коефіцієнтом.

  Скачати повний текст

За результатами дослідження флюїдних включень у мінералах кварц-карбонат-сульфідних жил установлено головні геохімічні параметри мінералотвірних флюїдів основних золото-поліметалевих родовищ та рудопроявів Нагольного рудного району та суміжних геологічних структур Центрального Донбасу.виявлення палеоміграції високощільних метаново-водних флюїдів у осадовій вугленосній товщі карбону вказує на можливість накопичення за їх участю за сприятливих структурних умов промислових покладів природного газу.

  Скачати повний текст

Встановлено, що розподіл елемента чітко контролюється зонами глибинних розломів, з якими пов'язані як давні, так і сучасні осередки тепломасопереносу. З'ясовано, що міграція ртуті залежить від геохімічних особливостей підземних вод. Виявлено, що ртуть за певних умов може проникати і через потужні галогенні флюїдотриви. Побудовано схеми формування гідрогеохімічних ореолів ртуті навколо ділянок кіноварної мінералізації з різною температурою утворення. Встановлено, що присутність ртуті у підземних водах можна використовувати як прогнозний геохімічний індикатор нафтогазових покладів, ділянок тектонічної активізації зон розломів, захованого гідротермального зруденіння. Доведено, що високі концентрації ртуті у підземних водах є можливим чинником захворювання населення.

  Скачати повний текст

Досліджено мінералого-геохімічні та генетичні умови локалізації Cu рудопроявів Волині, Cu і Au - Ag - Pb - Zn родовищ і рудопроявів Донбасу та Cu - Ag родовищ Любін-Сірошовіце (Передсудеття, Польща). Встановлено, що основна маса самородної міді у волинських трапах нагромаджувалась з магматогенних гідротерм. Виявлено, що продукти трьох стадій гідротермального рудоутворення сфорували Au - Ag - Pb - Zn зруденіння Нагольного кряжу ~ 205 млн. р. тому. Утворення руд Au зафіксовано накладенням галенітвмісних агрегатів на агрегати пірит-арсенопіритової стадії. Встановлено, що стратиформні міднорудні тіла Північно-Західного Донбасу та Передсудеття сформувались мультиетапно. З'ясовано, що Pb - Zn зруденіння нагромаджувалось на карбонатних бар'єрах. Доведено, що формування багатих руд Cu обумовили виникнення окиснювальних гіпергенних процесів, які сприяли мобілізації та перерозподілу металів у рудних тілах.

  Скачати повний текст

На підставі зіставлення та аналізу в ієрархічній послідовності (від масштабу 1:1 000 000 до 10 000) геолого-формаційних карт з картами систем розломів удосконалено методику металогенічного прогнозування золотого зруденіння на прикладі Середнього Придніпров'я (СП) Українського щита. Розроблено новий пошуковий критерій стосовно золотого зруденіння та з використанням комплексу прогнозних критеріїв виділено перспективні ділянки на маловивчених площах Конської та Білозерської зеленокам'яних структур.

  Скачати повний текст

Складено послідовно-систематичний опис особливостей Сергіївського родовища і визначено його геологічну позицію в Сурській зеленокам'яній структурі (ЗКС). Встановлено головні фактори геологічного контролю рудних тіл. Запропоновано оригінальну геолого-структурну схему родовища. Виділено етапи та стадії мінералізації, що відображають поліхронний характер утворення родовища. Сформульовано пошукові критерії та ознаки районного та локального рівнів для родовищ Сергіївського типу.

  Скачати повний текст

Проведено систематику проявів золоторудної мінералізації для даної частини щита. Виділено такі мінералого-геохімічні типи ендогенної золоторудної мінералізації: золото-арсеновий, золото-кварцовий, золото-сульфідний, золото-кварц-срібний. Наведено результати вивчення речовинного складу руд, стадійності й умов їх утворення, поширення головних рудних мінералів в різних типах рудної мінералізації. Виявлено та проведено детальне дослідження відкритих вперше для Українського щита мінералів золота, срібла, вісмуту, телуру, талію та селену. Виділені типи знаходяться в певних просторово-часових взаємовідношеннях, що зумовлено загальною еволюцією процесів рудоутворення та формування породних комплексів регіону. На підставі вивчення типоморфних особливостей самородного золота й індикаторних рудних матеріалів запропоновано критерії пошуку й оцінки руд на потенційно рудоносних площах.

  Скачати повний текст

Вперше одержано модель автоматизованого робочого місця геолога на базі нової геоінформаційної системи, з використанням якої визначено множину операцій з геологорозвідувальними даними для процесів атоматизації тривимірного моделювання, подання в цифровій і друкованій формах геологічних вертикальних розрізів і погоризонтних планів. Розроблено модель рудних тіл і покладів, яка на відміну від існуючих оперує комплексом даних про просторове розташування свердловин, геометрію інтервалів проб свердловин, геометрію перерізів, просторові зв'язки між перерізами. Із використанням нової моделі визначено множину основних параметрів для процесу автоматизованої побудови тривимірних каркасних моделей. Розрооблено метод створення тривимірних каркасних моделей рудних тіл і покладів, в якому вперше застосовано модифікований агломеративний ієрархічний алгоритм та алгоритм просторового аналізу розташування перерізів для автоматизації процесу побудови таких моделей. Удосконалено архітектурну складову інформаційної технології для ефективного розв'язання комплексу задач, пов'язаних з обробкою, аналізом і візуалізацією просторових геологорозвідувальних даних і вибором інстументів геоінформаційної системи.

  Скачати повний текст

Проведено комплексний аналіз мінерально-сировиної бази (МСБ) горючих, металічних і неметалічних корисних копалин України. З урахуванням загальносвітових тенденцій, а також потреби структурної перебудови економіки країни встановлено можливість створення гармонійно-розвинутої збалансованої МСБ стратегічно-важливих видів корисних копалин. Виділено чотири категорії стратегічно важливих для економіки країни видів корисних копалин, використання яких забезпечує приріст внутрішнього валового продукту, наповнення державного бюджету, валютні надходження, економічну й оборонну безпеку держави. Установлено комплекс регіональних і локальних геологічних та структурно-тектонічних факторів контролю ендогенних і екзогенних видів забруднення на території країни та їх роль у формуванні родовищ різних генетичних типів. Виявлено аспекти захисту геополітичних інтересів України на ринку мінеральної сировини завдяки реалізації розроблених заходів. Доведено необхідність прийняття Верховною Радою України закону про державну мінерально-сировинну політику щодо використання стратегічно важливих для економіки країни корисних копалин. Показано, що внаслідок реалізації концепції державної мінерально-сировинної політики використання стратегічно важливих для економіки країни корисних копалин буде сформована потужна МСБ України.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Висвітлено проблему використання вітчизняної сировини під час виплавки високвуглецевого ферохрому. Проведено термодинамічний аналіз хромітових руд Побужжя за умов даного процесу. Експериментально вивчено, проаналізовано та теоретично узагальнено результати досліджень хромітових руд цього регіону. Вивчено вплив речовинного та гранулометричного складу шихт на кінетику відновлення хромітових руд, а також простежено процес вуглецевотермічного відновлення хромітових руд Побужжя. Наведено удосконалені технологічні рішення щодо виробництва високовуглецевого ферохрому за умов використання хромітових руд даного регіону.

  Скачати повний текст