Розроблено апаратурно-методичне та програмно-алгоритмічне забезпечення морських геофізичних робіт на базі комплексування геотермічних, гравімагнітометричних і сейсмоакустичних досліджень. Наведено результати комплексних геофізичних досліджень вивчення глибинної будови північної частини континентального схилу та зони переходу до глибоководної Чорноморської западини. Запропоновано геодинамічну модель формування Чорноморської мегазападини та структури її обрамлення у межах єдиної концепції походження та розвитку Середземноморського складчастого поясу. Вперше для мегазападини визначено дві стадії її формування: прогресивну, у процесі якої сформувалися два палеосклепіння, пов'язані з підйомом Східного та Західного мантійних діапірів; регресивна стадія пов'язана з різким (за механізмом планж-принципу) зануренням палеосклепінь у внутрішні галузі мантійних діапірів, що ознаменувалося відповідною екстракцією їх магматичного матеріалу по зоні глибинного Циркумчорноморського розлому. Вперше досліджено взаємозв'язок між геодинамічною, азимутальною анізотропією теплопровідності та геотермічним режимом верхньої мантії, що є яскравим прикладом структурної самоорганізації процесів у надрах Землі.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему створення регіональної мережі геологічного моніторингу просторово-часової мінливості структурно-тектонічних зон у межах північно-західного шельфу Чорного моря з використанням сейсмоакустичного методу моніторингу з урахуванням особливостей поширення пружних хвиль у шаруватому геологічному середовищі. Розроблено теоретичні та методичні засади моніторингу геодинамічних зон шельфу Чорного моря у межах зони з'єднання Східно-Європейської платформи та Скіфської плити. Визначено спряженість структурно-тектонічних полів дослідженого регіону з геодинамічною системою. Наведено принципи побудови системи моніторингу динаміки інтегральних градієнтів геологічного об'єкта даного регіону та сформовано геодинамічну модель для північно-західного шельфу Чорного моря з використанням принципів допустимої однорідності геологічного середовища. Побудовану модель обгрунтовано даними про геологічну будову регіону, його структурно-тектонічний і геодинамічний розвиток, а також визначеними геофізичними та фізико-механічними параметрами гірських порід. Модельні шари обрано максимально однорідними за своїми геологічними, геофізичними, інженерно-геологічними й іншими параметрами. Фізичними параметрами є швидкість проходження хвиль, коефіцієнти їх загасання та поглинання, а також щільність гірських порід. Метод інтегрального обчислення визначено як математичну модель вивчення динамічних характеристик напруженого стану у структурних полях. Доведено необхідність створення системи моніторингу для реєстрації та прогнозу землетрусів, дослідження глибинної будови земної кори, детального вивчення динаміки сучасних відкладів.

  Скачати повний текст