Систематично досліджено взаємодію світла з фотоативними біологічними макромолекулами, що перебувають у стані з фоторозділеним зарядом аномально великий час (секунди та більше). Визначено умови, за яких можливий рівномірний розподіл збуджувального світла вздовж його оптичного шляху. Розроблено нову методику обробки експериментальних результатів, що передбачає врахування нелінійного характеру поглинання молекул. Відкрито явище утворення нових фонтоіндукованих конформаційних підстанів РЦ. Показано, що їх поява залежить від режиму фотоактивації зразка, а саме: інтенсивності та тривалості збуджувального світла. Проаналізовано динаміку змін констант швидкості рекомбінації електрона зі стану з розділеними зарядами для зразків різних РЦ.

  Скачати повний текст

Зазначено, що міграція екситонів досліджувалась завдяки використанню двох інших барвників, інкорпорованих до J-агрегатів, які служать акцепторами енергії. Ефективність екситонного транспорту визначено з гасіння люмінесценції J-агрегатів екситонними пастками завдяки використанню модифікованого рівняння Штерна - Фольмера. Встановлено, що ефективність міграції екситонів можна збільшити майже в 1,5 раза, якщо зменшити ступінь статичного безладу в J-агрегатах за рахунок формування комплексу "J-агрегат-ПАР ЦПБ".Дослідження температурної залежності сенсибілізованої люмінесценції екситонних пасток в J-агрегатах з великим ступенем статичного безладу показало, що основним механізмом екситонного транспорту в J-агрегатах amphi-PIC є когерентний, тобто розповсюдження екситонів як хвильових пакетів.

  Скачати повний текст

З використанням сучасного методу багаторазових батифотометричних зондувань верхнього фотичного шару пелагіалі вивчено дрібномасштабну просторово-часову структуру планктонного угруповання у різних за гідрологічною структурою водних масах. Показано визначальну роль дінофітових водоростей у формуванні мезомасштабної просторової структури, а також тонкої вертикальної структури поля біолюмінесценції у морях Середземноморського басейну. Доведено вагомий вплив зсувних ефектів внутрішніх хвиль на розподіл планктону, неврахування яких може призвести до значних помилок у визначенні його продуктивності. Установлено повсюдне існування тонкої структури у розподілі планктону як протяжних шарів товщиною 3 - 7 м, що має важливе значення для функціонування пелагічних угруповань і загальної оцінки стану морських екосистем. Розглянуто механізми генерації тонких шарів скупчень дінофітових водоростей на фоні фронтогенезу вод за переходу від північно-західного шельфу до відкритої частини у Чорному морі. Виявлено взаємозв'язок між тонкою структурою поля біолюмінесценції (планктону) та тонкою термохалінною структурою вод. Розроблено метод розрахунку параметрів тонкої структури поля біолюмінесценції, що відображають характер агрегованості планктону. Досліджено діапазони їх мінливості у водних масах з різним динамічним режимом. Уперше показано залежність процесів структуроутворення планктонних скупчень від гідродинамічних факторів.

  Скачати повний текст