Досліджено якісний склад природного угрупування гетеротрофних бактерій, яке зруйнувало бутилкаучуковий шар покриття Полікен 980-25. Визначено питоме продукування синтезу екзополімерного комплексу (ЕПК), загальну кількість білку та вуглеводів у ЕПК за різних моделей росту. Вивчено моносахаридний склад ЕПК. Встановлено, що моносахаридний склад ЕПК біоплівки більш різноманітний, ніж у планктоні, ксилоза була виявлена тільки у ЕПК біоплівок моно- та бінарних культур. Показано, що міцність до розриву захисного покриття Полікен 980-25 під впливом біоплівок, які сформовані моно- та бінарними культурами значно знижуються. Проаналізовано, що механізм біодеградації бутилкаучукового шару під впливом моно- та бінарної біоплівок відбувається внаслідок окисної деструкції. Запропоновано можливий механізм біодеградації бутилкаучукового шару покриття Полікен 980-25.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив техногенних навантажень на зміни кількісного й якісного складу мікробних угруповань грунтів, прилеглих до підземних металевих споруд. Вперше запропоновано можливий розподіл функцій між групами мікроорганізмів, які складають корозійнонебезпечне угруповання, в загальному корозійному процесі. Виявлено трофічні механізми, за рахунок яких можливе підтримання якісного сталого складу угруповання мікроорганізмів та високого рівня швидкості біокорозійного процесу. Доведено, що ступінь корозійних руйнувань підземних споруд може бути оцінений без розкопування об'єкта та проведення поверхневого огляду, а базуючись лише на визначенні складу мікробних метаболітів у прилеглих грунтах. Виявлено синергетичний ефект у разі спільної дії корозійно активних бактерій декількох систематичних груп. Вперше теоретично обгрунтовано та дослідно підтверджено, що вибір значення величини потенціалу катодного захисту залежить від складу аніонів грунту, в якому експлуатується споруда. Визначено вимоги щодо властивостей інгібіторів, які можуть застосовуватись для захисту підземних металевих комунікацій від мікробної корозії.

  Скачати повний текст

Визначено наявність інтенсивності розвитку сульфатвідновлювальних бактерій у феросфері сталі 45 (зоні грунту, що контактує з поверхнею сталі) та стимуляцію руйнування сталі, вплив пестицидів на кінетичні показники корозійного процесу. Уперше встановлено високу чутливість сульфатвідновлювальних бактерій до похідних діючої речовини рамроду: тіазольних сполук, пара-бром-феноксильного похідного та сполук з четвертинним азотом - солей піридинію та бізарядної сполуки (біс-чертвертинної солі діазобіцикло[2.2.2]октану. Виявлено, що найефективнішим біоцидом щодо асоціації сульфатвідновлювальних бактерій є четвертинна сіль стирилпіридинію, а культури Desulfovibrio idonensis - досліджені тіазольні сполуки. Показано нечутливість сульфатвідновлювалььних бактерій до хіназолонів, тіоефірів бензолу, тетразолу, триазолу, імідазолів. Установлено, що всі досліджені похідні є неефективними у пригніченні розвитку залізовідновлювальних бактерій. корозійно-активних культур сульфатвідновлювальних бактерій. Визначено кінетичні характеристики росту асоціації сульфатвідновлювальних бактерій за присутності діючої речовини пестициду рамрод та інгібіторів-біоцидів, отриманих на їх основі.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено функціонування корозійно активного мікробного угруповання грунту та вплив на нього похідних триазолоазепіну. Показано якісну сталість агресивного мікробного угруповання, що формується у феросфері піщаного та глинистого грунтів. Встановлено, що характерною ознакою сформованого корозійного мікробного угруповання є домінування сульфат- і залізовідновлювальних бактерій. Виявлено чутливість сульфат- і залізовідновлювальних та денітрифікувальних бактерій до ряду нових похідних триазолоазепіну. Обгрунтовано можливість інгібування неконкурентного типу росту сульфатвідновлювальних бактерій похідними триазолоазепіну, яке посилюється у разі зміни положення метильного замісника в бензеновому кільці у ряду орто- < мета- < пара-. З'ясовано, що збільшення антикорозійної дії похідних з метильним замісником в ароматичному кільці за умов біокорозії сталі, виникнення якої обумовлено сульфатвідновлювальними бактеріями, узгоджується з посиленням їх біоцидної активності. Для попередження мікробної корозії сталі рекомендовано використовувати інгібітор з біоцидною дією - N-(4-метилфеніл)-N-(6,7,8,9-тетрагідро-5H-[1,2,4]триазоло[4,3-а]азепін-3-ілметил)амін, який пригнічує формування біоплівки на поверхні сталі та проявляє захисний ефект 87,4 %.

  Скачати повний текст