Дисертацію присвячено комплексному дослідженню явища мірмекохорії в межах однієї екосистеми. Встановлено, що видовий комплекс мурашок впливає на видовий комплекс рослин через розповсюдження зачатків. Показано, що рослини-мірмекохори мають ряд пристосувань до мірмекохорії (мірмекохорний синдром). Досліджені основні етапи мірмекохорії (вилучення, транспортування, вторинне переміщення зачатків) та виявлені фактори, що впливають на ефективність вилучення і транспортування зачатків. Показано значення вторинного переміщення зачатків мурашками для збільшення відстані, на яку розповсюджуються зачатки. Запропоновано проводити аналіз селективних переваг мірмекохорії (закріплених природним добором переваг, які отримують рослини від розповсюдження зачатків мурашками) з урахуванням конкретного виду рослин, конкретного виду мурашок та особливостей мікростації.

  Скачати повний текст

Розширено уявлення про регуляторну роль фітолектинів на клітинному, організменному та системному рівнях організації фітобактеріальних симбіозів та асоціацій, яка обумовлена спектром біологічної активності аглютинінів щодо компонентів системи рослина - грунт - мікроорганізми та характеризується полівекторною та пролонгованою дією лектинів на рослини та грунтові мікроорганізми in vitro та in situ. Показано, що ступінь спорідненості фітолектинів до азотфіксувальних мікроорганізмів in vitro є показником специфічності симбіопартнерів і здатності утворювати функціональний азотфіксувальний симбіоз in situ. Вперше запропоновано використовувати оцінку лектин-бактеріальної взаємодії як основу для створення лектин-бактеріальних композицій за принципом максимальної комплементарності компонентів. Обгрунтовано фізіологічні основи створення та доведено ефективність дії лектин-бактеріальних композицій за передпосівної обробки насіння пшениці, сої та гороху. Вперше показано, що фітолектини під час дії на насіння активізують його проростання та ріст рослин, змінюють перебіг їх метаболічних процесів, формування вегетативної маси й урожаю, а також розвиток і функціональну здатність мікрофлори грунту.

  Скачати повний текст

Для аналізу рослинно-мікробних взаємовідносин in situ на структурному, цитохімічному та молекулярному рівнях розроблено, досліджено та застосовано в експерименті нову модифікацію методу скелець обростання М. Г. Холодного, що базується на використанні поліетилентерефталатних плівок як носіїв, на поверхні яких формуються рослинно-мікробні асоціації за умов ніші. Вперше завдяки методу плівок обростання встановлено, що Pseudomonas fluorescens SBW 25 виявляє високу конкурентну спроможність у перебігу колонізації ризоплану та близьких до ризосфери ріпаку ділянок. Вперше досліджено характер колонізації філо- й ендосфери ріпаку штамом P. fluorescens SBW25 за різних умов. Встановлено, що ці бактерії здатні до колонізації ендосфери ріпаку, а їх клітини колонізують корінці проростків ріпаку, утворюють волокноподібні колонії вздовж епідермальних клітин і формують біоплівки. Вперше досліджено ендофітні мікроорганізми бамбуку родів Phyllostachys і Fragresia. Визначено вісімнадцять видів ендофітних бактерій бамбуків (Achromobacter sp., Acinetobacter calcoaceticus, Bacillus amyloliquefaciens, Microbacterium laevaniformans тощо). Встановлено, що мікробіота ендосфери підземної частини бамбуків більш різноманітна, ніж мікробіота ендосфери надземної частини.

  Скачати повний текст