Наведено теоретичні та експериментальні дані стосовно ідентифікації генотипів за допомогою ДНК-маркерів, зокрема SSR-локусів геному соняшнику (Helianthus annuus L.). За допомогою маркерів для мікросателітних локусів геном соняшнику визначено особливості алельного складу для кожного генотипу, а також для кожного центру створення цієї культури в Україні. На підставі даних SSRP-аналізу здійснено диференціювання досліджених генотипів, установлено наявність унікальних алелів, виявлено генетичні взамовідносини між досліджуваними генотипами соняшнику, запропоновано тест-систему для визначення типовості та гібридності селекційних форм, а також створено ідентифікаційні формули інбредних ліній і гібридів соняшнику.

  Скачати повний текст

Розроблено метод виявлення різноконденсованих ділянок хромосом на стадії прометафази, а також способи вимірювання оптичної щільності індивідуальних хромосом та внутрішньохромосомних ділянок шляхом денситометричного сканування на системі аналізу зображень. Метод дозволяє об'єктивно оцінювати розподіл у кожній хромосомі ділянок різної оптичної щільності - умовних сегментів, що суттєво відрізняються оптичною щільністю, послідовність яких специфічна для індивідуальних хромосом і може бути використана для їх ідентифікації. Встановлено відмінність між кріотипами давніх та сучасних видів Crepis за величиною оптично-щільного матеріалу на геном та хромосому, за кількістю, а також об'ємом сегментів. З'ясовано, що давні види роду Crepis відрізняються від молодих значно ширшим розмахом міжвидової мінливості хромосом за величинами й кількістю сегментів. Запропоновано новий підхід в індивідуальному типуванні хромосом. Показано можливості реєстрації індукованих числових та структурних перебудов хромосом. Основні результати роботи знайшли застосування у вирішенні питань внутрішньо- та міжвидової диференціації каріотипів.

  Скачати повний текст

Вивчено морфологічні особливості процесу запліднення у T. durum, T. aestivum, S. cerale та H. annuus на послідовних стадіях проходження цього процесу. Визначено об'єми клітин, їх ядер і ядерець, величину ядерно-ядерцевого (ЯЯС) і ядерно-цитоплазматичного (ЯЦС) співвідношень та досліджено динаміку цих показників за розвитку яйцеклітини та зиготи у даних видів. Виявлено, що об'єми клітини, ядра та ядерець, а також значення величини ЯЯС і ЯЦС у період дозрівання зиготи у цих видів змінюються. Показано, що за спрямованістю змін об'ємів зиготи та її структурних компонентів у порівнянні з яйцеклітиною досліджені види розрізняються. Зазначено, що криві, які відбивають процентне співвідношення цих об'ємів до відповідних об'ємів яйцеклітини у T. durum, T. aestivum, та у S. cerale - двовершинні. У них період коливань дорівнює 4 - 6 год., а у H. annuus - близько години. Морфометричні параметри розглянуто як інтегральні показники функціонального стану цієї клітини за її розвитку. Досліджено характер змін морфометричних параметрів, ступінь накопичення нуклеїнових кислот і білка й особливості структурного стану хроматину в ядрах цих клітин. У яйцеклітині та зиготі цитохімічні реакції на конструктивні речовини (білки, нуклеїнові кислоти) схожі, а на запасні - розрізняються: в яйцеклітині та зиготі злаків запасними речовинами є, головним чином, крохмаль, а у H. annuus - ліпіди, більш енергетично багаті. Розроблено критерії непрямої оцінки функціональної активності клітини, використовуючи інтенсивність цитохімічних реакцій, об'єм клітин, їх ядер та ядерець, а також величину співвідношень - ЯЯС та ЯЦС.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проведено фармакогностичне вивчення надземної частини кульбаби лікарської та розроблено способи проведення аналізу біологічно активних речовин (БАР) цієї рослини. Досліджено якісний склад і кількісний вміст основних БАР у квітках та листі кульбаби лікарської. У квітках ідентифіковано 45 біологічно активних речовин, 7 з яких виділено в індивідуальному стані, а саме: 3 флавоноїди та 4 гідроксикоричних кислоти. У листі ідентифіковано 35 біологічно активних речовин, 7 з яких виділено в індвідуальному стані: 3 флавоноїди та 4 гідроксикоричних кислоти. З застосуванням сучасних методів аналізу розроблено методики аналізу БАР та проведено порівняльний аналіз їх вмісту в листі, квітках і коренях кульбаби лікарської. Розроблено проекти аналітичної нормативної документації АНД "Кульбаби лікарської листя", "Кульбаби лікарської квітки", "Кульбаби лікарської корені" та на фітокомпозицію "Кардіосед". Установлено, що за параметрами гострої токсичності водно-спиртові екстракти листя та квіток кульбаби лікарської відносяться до IV класу токсичності - практично нетоксичних речовин і мають прояв у протизапальній, антиоксидантній та геномозахисній активності. Показано можливість використання цикорієвої кислоти, що міститься в усіх органах кульбаби лікарської як маркера кульбаби лікарської за умов аналізу фітокомпозицій.

  Скачати повний текст