Проведено комплексне анатомо-гістологічне дослідження судин хвоста напівводних гризунів та деяких видів наземних ссавців. Виявлено судини хвоста, раніше не описані в анатомічній літературі, а саме: глибокі та поверхневі гілки серединної та дорсальної хвостових артерій і вен, а також підшкірну хвостову артерію та вену. Виділено типи галуження судин хвоста. У результаті порівняльного аналізу виявлено характерні морфологічні особливості судин хвоста напівводних гризунів, за рахунок яких хвіст можна вважати органом терморегуляції. Установлено, що судинне русло хвоста досліджених видів побудоване за роздільним типом, що забезпечує зберігання тепла та його ефективне розсіювання.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Виявлено якісні та кількісні взаємозв'язки між інтегральними параметрами системи терморегуляції, ефективністю її основних механізмів і станом секреторної функції аденогіпофізарно-тиреоїдної системи білих щурів за умов нормотермії та за гострої дії холоду різної інтенсивності. Установлено, що у разі посилення гіпотермічної дії холоду нівелюється головний механізм теплоутворення у холоді - термогенна ефективність скелетної мускулатури. Виявлено, що екзогенне введення адреналіну за умов in situ підвищує теплотвірну функцію великогомілкового м'яза білих щурів за рахунок зниження енергетичної ефективності скоротливого акту. Зазначений механізм підвищення термогенної вартості м'язового скорочення найбільш ефективний за фізіологічної моделі охолодження і разом з розвитком гіпотермічного стану поступово послаблюється та повністю зникає за глибокої гіпотермії. Показано, що разом з розвитком гіпотермії послаблюється, а потім повністю втрачається здатність адреналіну стимулювати інтенсивність холодового калоригенезу у гомойотермного організму - білих щурів. Наведено дані, що стосуються характеру взаємостосунків між різними складовими елементами аденотіпофізарно-тиреоїдної системи за умов нормотермії та гострого охолоджування. Установлено, що за умов термонейтральної зони у межах фізіологічних коливань тиреотропного гормону крові регуляція секреції гормонів щитовидної залози за принципом "плюс-мінус взаємодія" значною мірою відносна, а регуляція здійснюється переважно за принципом позитивного зворотного зв'язку, на крайніх кордонах фізіологічної норми концентрацій тиреотропного гормону гіпофіза (ТГГ) зворотний негативний зв'язок у системі, як принцип регуляції, поновлюється. За результатами паралельного імуноферментного та морфометричного аналізів показано, що з підвищенням виразності гіпотермічної дії активність аденогіпофізарно-тиреоїдної системи зазнає наступних закономірних фаз: початкова активація - гіперактивність - повне пригноблення секреторної функції. На підставі одержаних даних зроблено висновок, що за умов холодної дії різної інтенсивності та тривалості змінюється профіль секреторної функції щитовидної залози на користь активнішого гормону - трийодтироніну.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження стану фізіологічного калоригенезу і термогенної ефективності його механізмів у гомойотермних тварин (білих щурів) за умов багаторазової адренергічної стимуляції шляхом ін'єкцій адреналіну, норадреналіну та катехоламіну. Показано, що у разі імітації активності симпатоадреналової системи зростає рівень основного обміну, температури тіла, підвищується холодова стійкість тварин та інтенсивність холодового калоригенезу, а цілісна система терморегуляції перебудовується на новий еталон регулювання температури шляхом зсуву угору значення "настановної точки". Встановлено, що багаторазові ін'єкції катехоламінів підсилюють дію адреналіну, норадреналіну й ізопропілнорадреналіну на "вихід" тепла м'яза у разі ізометричного скорочення, а також підвищують чутливість фізіологічного калоригенезу до катехоламінів.

  Скачати повний текст