Досліджено механізми контролю цілеспрямованих моторних реакцій з блоку центральної нервової системи. Експерименти виконано з застосуванням відведення потенціалів дії поодиноких нейронів моторної кори мозку кішки та електроміограмної активності mm.biceps та triceps brachii, в процесі виконання цілеспрямованого інструментального руху в ліктьовому суглобі. Установлено, що нейрони моторної кори розряджалися з частотою, пропорційною зусиллю, що розвивається м'язом, чи зміні швидкості цього зусилля. Визначено, що частота імпульсації пірамідних нейронів практично не залежала від поточного значення суглобного кута. Показано, що нове стаціонарне значення суглобового кута встановлюється протягом часу, що відповідає динамічній фазі активності моторної кори. Стаціонарна фаза моторної команди не несе в собі ніякої інформації про значення встановлюваного суглобного кута. Виявлено невелику кількість нейронів, імпульсні характеристики яких змінюються тільки в моменти початку та припинення руху. На підставі одержаних даних зроблено висновок, що під час реалізації даних рухів і утриманні цільового положення в механічній активності м'язів присутні складові, не керовані моторною командою. Одержані дані підтверджують припущення про здійснення центрального контролю цілеспрямованих рухів на підставі динамічних змін керуючих сигналів, певним чином скоординованих у часі, стаціонарна ж фаза таких сигналів є лише одним з ряду чиників, що визначають рівноважне цільове положення суглоба.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено процеси модуляції та пластичності синаптичної передачі. У нейронних мережах, що опосердковують захисні рефлекси у молюска аплізії, описано модуляцію ефективності синаптичних зв'язків між ідентифікованим гальмівним холінергічним інтернейроном L16 та сенсорними нейронами нейроцептидом SCP та серотоніном. Показано, що серотонін протилежним чином впливає на ефективність збуджуючих синаптичних зв'язків сенсорних нейронів з LE та RF кластерів. Даним результатом пояснено деякі явища, які спостерігаються на рівні поведінки аплізії. Встановлено істотний внесок в посттетанічну потенціацію синаптичних зв'язків збуджуючих інтернейронів аплізії пресинаптичних механізмів. Вперше одержано фармакологічні дані щодо залучення кальцієвих каналів L-типу в постетанічній потенціації. На підставі результатів дослідження пластичності та модуляції ГАМК-ергічної синаптичної передачі встановлено, що явище пригнічення гальмування, зумовленого деполяризацією, притаманне ГАМК-ергічним синаптичним зв'язкам нейронів неокортекса та характерне лише для частини цих синаптичних зв'язків. Одержано дані щодо залучення мітохондрій в посттетанічну потенціацію в синапсах нейронів неокортекса. Показано істотний внесок в модулюючий ефект ацетилхоліну постсинаптичних механізмів, що впливають на ефективність ГАМК-ергічної синаптичної передачі. Вперше для нейронних мереж гіпокампа виявлено гомеостатичні зміни ГАМК-ергічної синаптичної передачі.

  Скачати повний текст

Вивчено механізми підготовки, реалізації та оцінювання результатів цілеспрямованих поведінкових актів людини й тварин, зокрема довільних рухів, обумовлених часовими параметрами. Реєстровано активність дофамінерічних, норадренергічних і серотонінергічних нейронів ділянки чорної субстанції, блакитної плями та ядер шва мозку кішки відповідно. З'ясовано, що зміни такої активності пов'язані з моторними, когнітивними й емоційно значущими компонентами поведінкового акту. Одержано дані, на підставі яких установлено, що нейтрони тім'яної асоціативної кори кішки приймають активну участь у підготовці довільних рухів. Виявлено збіг часових інтервалів, у межах яких реєстровано викликані потенціали тім'яної кори й основні компоненти реакцій амінергічних нейронів. Показано, що в людей (дорослих і дітей віком 5 - 16-ти років) під час виконання цілеспрямованого поведінкового акту розвиваються викликані ЕЕГ-потенціали, варіативність яких значною мірою пов'язана з психологічними характеристиками досліджених осіб. Зроблено припущення, що такі характеристики залежать від індивідуальних особливостей активності амінергічних систем мозку.

  Скачати повний текст