Досліджено периферичну дію RF-амід (RFA)-споріднених пептидів. З використанням електрофізіологічного методу in vitro та реєстрації поведінки in vivo вивчено ефекти та можливі механізми дії FMRFa та ряду аналогів у периферичній ноцицепції. Показано, що RFa пептиди значною мірою спричинюють активацію у більшості С-волокон у дослідах на препараті шкіра-нерв. "Амілорид" обратимо викликав пригнічення збуджувального ефекту RFa пептидів 21-го з 38-ми волокон, в інших 17-ти випадках він не завдавав істотного впливу на рівень активності у волокнах. Таким чином, збуджувальна дія RFa пептидів не може бути пояснена лише як взаємодія з ASICs. З'ясовано, що підшкірна ін'єкція NPSF у ділянку інервації n. saphenous призводить до чіткої поведінки у ASIC3-/- та у мишей похідного генотипу C57BL/6J. Зроблено висновок, що периферична алгогенна дія NPSF не може бути інтерпретована як дія на ASIC3 канали.

  Скачати повний текст

Відзначено, що попередня як одноразова, так і курсова дія низькоінтенсивного ЕМВ НВЧ має виражену антиноцицептивну дію за больових стресів різної етіології (тонічного, вісцерального, гострого болю), що свідчить про певну універсальність анальгетичної дії даної НВЧ на організм; визначено її антиноцицептивну дію, зокрема, значне зменшення тривалості больових реакцій, збільшення порогу больової чутливості щурів у високочастотному, ультра- і інфрадіанному діапазонах. Доведено, що у механізмах анальгетичної дії міліметрового випромінювання значну роль відіграють опіоїдні пептиди, серотонін, мелатонін, дофамін- і норадренергічні системи організму.

  Скачати повний текст

У ході дослідження доведено, що значна частина пептидних компонентів отрути впливає на іонні струми, опосередковані роботою P2X рецепторів сенсорних нейронів щурів. Детальне вивчення одного з пептидних компонентів (а саме, PT1) показало, що він селективно впливає на P2X3-опосередковані струми. Дія PT1 заплежить від функціонального стану рецептор-какального комплексу. Механізм дії PT1 на P2X3 рецептори полягає у затриманні останніх у десенситизованому стані. Показано, що PT1 ефективно зменшує прояви больової поведінки in vivo. Продемонстровано чутливість людських P2X3 рецепторів до дії PT1.

  Скачати повний текст

Досліджено зміни больової чутливості щурів під впливом гіпокінетичного (ГК) стресу різної тривалості. Показано, що ГК стрес змінює поведінкові реакції у щурів за дії больових стресів (у "формаліновому" й "оцтовому" тестах), а також больову чутливість на пороговому рівні у тестах "гарячої пластинки" й електростимуляції, що доводить модифікувальну дію ГК на больову чутливість тварин незалежно від природи больового подразника. За цього модифікувальний ефект ГК стресу на больову чутливість залежить від тривалості обмеження рухливості. За адаптації щурів до нетривалого ГК стресу (1 - 6-та доба) відзначалося зменшення тривалості больових реакцій на фоні збільшення больового порогу та рівня витривалості болю, тривалості рухової активності, відновлення кореляційних і кластерних взаємозв'язків між вивченими поведінковими проявами, синхронізацію ритмічних процесів больової чутливості щурів у мікродіапазоні, що є оптимальним для розвитку адаптивної поведінки та свідчить про розвиток в організмі щурів перехресної або крос-адаптації. На фоні блокади опіоїдних рецепторів модулювальний вплив ГК стресу на рівень больової чутливості знизився, що доводить участь системи опіоїдних пептидів у механізмах модифікувальної дії ГК стресу на больову чутливість. За тривалої ГК (7 - 9-та доба) відзначалося збільшення тривалості больових реакцій, зменшення тривалості рухової активності, больового порогу та рівня витривалості болю, роз'єднування взаємозв'язків між больовими та небольовими поведінковими проявами, розвиток дисинхронозу, що взаємопов'язано з розвитком першої стадії стресу - реакції тривоги, за якої відбувається гіперактивація стрес-реалізувальних на фоні пригнічення активності стрес-лімітувальних систем організму.

  Скачати повний текст

Вивчено вплив експериментального післяопераційного соматогенного болю на рівень окремих нервовоспецифічних білків у мозку щура. Показано, що у оперованих щурів стан гіпералгезії супроводжується зниженням локомоторної та дослідницької активності. Підтверджено наявність післяопераційної гіпералгезії на відсутність інфекційного запалення. Визначено вплив нестероїдного протизапального препарату на вміст нервовоспецифічних білків за умов гіпералгезії. Проведено кореляційний аналіз та аналіз вітсоткового вмісту різних форм білків, специфічних для нейронів і астроглії й глікозаміноглікат-зв'язуючої активності білків міжклітинного матриксу за умов післяопераційного болю та впливу даних препаратів.

  Скачати повний текст

Вперше проведено порівняльне дослідження модифікацій механізмів внутрішньоклітинної кальцієвої сигналізації як імовірної основи розвитку больових синдромів у разі запалення та діабетичної нейропатії. Виявлено зміни кальцієвого гомеостазу у первинних (клітинах дорсальнокорінцевих гангліїв) та вторинних (клітинах дорсонального рогу) соматосенсорних нейронах, що характерині для станів ноцицептивного та нейроптичного болю у гризунів. Зазначено, що дані зміни відбуваються у функціях кальцієвих каналів та внутрішньоклітинних кальцієвих депо досліджених нейронів мишей та щурів. Вперше продемонстровано, що за умови больових синдромів амплітуди кальцієвих транзієнтів, індукованих кофеїном, АТФ та іономіцином, зменшуються, а надходження іонів кальцію у цитозоль через іонотропні глутаматні рецептори посилюється. Встановлено, що часовий перебіг даних змін чітко корелює з динамікою розвитку алодінії та гіпералгезії після ініціації захворювання. На підставі одержаних даних встановлено можливість зменшення кальційакумулюючої активності ендоплазматичного ретикулуму та мітохондрій як основного фактора, відповідального за процеси центральної сенситизації. Вперше показано специфічні ознаки кальцієвої сигналізації в первинних та вторинних соматосенсорних нейронах щурів з периферичним запаленням та цукровим діабетом.

  Скачати повний текст

Детально вивчено характеристики протон-активованих каналів та вплив на них RFа-подібних нейропептидів. Досліджено їх вплив на кінетику десенситизації струму, характеристики стаціонарної активації та інактивації каналів. Установлено, що RFа-пептиди здатні змінювати чутливість нейронів-ноцицепторів до протонів шляхом зсуву характерної для них кривої стаціонарної десенситизації у бік більш кислих значень pH. Вивчено залежність структура - активність для дослідження взаємодії пептидів з каналами.

  Скачати повний текст

Вперше розкрито роль каналів TPRV1 не лише як температурних сенсорів ноцицептивного рівня у первинних сенсорних нейронах, а також як учасників регуляції процесу транзієнтного підвищення внутрішньоклітинної концентрації вільного кальцію. Показано залежність рівня внутрішньоклітинних кальцієвих осциляцій, обумовлених деполяризацією нейронів дорсальнокорінцевого гаглію за блокування капсаїцинових рецепторів, які експресуються в сомі даних нейронів. Виявлено залежність активаційної здатності TPRV1 за активації їх специфічними агоністами від рівня внутрішньоклітинного рівня кальцію за деполяризації клітини. Досліджено особливості впливу габапентіну на різні типи сенсорних нейронів в нормі та за умов розвитку стрептозотоцин-індукованого цукрового діабету. Показано модулювальні можливості габапентіну у процесі формування кальцієвих транзієнтів, обумовлених активацією каналів TPRV1.

  Скачати повний текст

Показано, що профіль моторної асиметрії може бути використано як критерій індивідуальної чутливості тварин до гострого больового, хронічного гіпокінетичного стресів та їх комбінації. Доведено, що щурі, які мають різний профіль моторної асиметрії, відрізняються індивідуально-типологічними особливостями поведінки у тесті "відкритого поля". Виявлено, що хронічний гіпокінетичний стрес викликає виражені зміни поведінкових реакцій тварин, варіабельність яких суттєво залежить від моторної латералізації. Показано, що зміни тривалості поведінкових феноменів у тварин під впливом гострого больового стресу залежать від індивідуально-типологічних особливостей моторної асиметрії. Встановлено, що хронічний стрес на обмеження рухливості викликає модифіковану дію на рівень больової чутливості у щурів у разі соматичного тонічного болю, але даний ефект залежить як від тривалості обмеження рухливості, так і від індивідуально-типологічних особливостей тварин.

  Скачати повний текст