Вивчено вікові особливості будови серпа великого мозку людини з використанням морфометричних, краніометричних, гістологічних, ін'єкційних методик дослідження з проведенням анатомо-експериментальних операцій на синусах твердої мозкової оболонки, які оточують серп великого мозку. Встановлено, що розміри та форма серпа великого мозку залежать від віку, статі та форми черепа людини. Виділено крайні форми будови серпа великого мозку: серповидно-вузька - у доліхоцефалів, серповидно-широка - у брахіцефалів. Значна перевага поздовжніх розмірів характерна для доліхоцефалів, поперечних - для брахіцефалів. Анатомо-експериментально розроблено методи розшарування серпа великого мозку з метою використання аутотрансплантатів для пластики навколишніх синусів твердої мозкової оболонки: верхнього сагітального синуса та прямого синуса. Зазначено, що оперативні втручання на серпі великого мозку та синусах необхідно виконувати з урахуванням індивідуальної мінливості розмірів відростка та його навколишніх синусів.

  Скачати повний текст

Вперше в Україні розроблено методику багатоканальної ортогональної реєстрації коротколатентних слухових викликаних потенціалів (КСВП) у людини. Доведено важливу роль розташування поверхневих електродів на голові обстеженого за такою схемою: активний електрод локалізовано на спільній для усіх каналів точці верхів'я темені - vertex, референтні - відповідно на обох сосковидних паростках, середині лоба і VII-му шийному хребті. За результатами обстеження встановлено, що багатоканальна ортогональна реєстрація КСВП більш "чутлива" до функціональних змін стовбура мозку, ніж одноканальна вертекс-мастоїдальна. Одержано показники багатоканальних ортогональних КСВП у людини з нормальним (нормативні дані) та порушеним слухом. Застосування багатоканальності під час електрофізіологічного тестування слухового аналізатора підвищує роздільну здатність методу, збільшує об'єм інформації, що дозволяє одночасно аналізувати три складові системи слухового сприйняття: звук - слух - мозок.

  Скачати повний текст

Отримано результати про участь у канцерогенезі злоякісних асроцитарних гліом біля 1 % генів, що експресуються у головному мозку. Визначено, що чотириразовее зниження кількості РНК зразка астроцитарної пухлини є його нормалізацією із зразком РНК головного мозку людини для адекватного нозерн-аналізу експресії досліджуваних генів. Виділено групи для 203 ідентифікованих генів із відомою функцією, які потенційно задіяні у комплексах процесів неопластичної трансформації астроцитів. Доведено, що активація переважно в гліомах інгібованого у нормі гена Sox-2 може визначати у пухлинах експресію генів, які функціонують лише в проліферованих ембріональних нервових клітинах. Встановлено значно виражену експресію інгібованого у нормі гена HC gp-39 тільки у гліобластомі, для діагностики якої він може використовуватись як молекулярний маркер.

  Скачати повний текст

Досліджено найбільшу кількість (НК) достовірних тенденцій відмінностей комп'ютерно-томографічних розмірів (КТР) анатомічних утворень передньої черепної ямки (ПЧЯ) та зорового нерва (ЗН) між дівчатами різного віку на Поділлі, а також найменшу - між дівчатами різних краніотипів; НК відмінностей у юнаків різного віку та краніотипів, найменшу - між юнаками різних соматотипів. Визначено прояви статевого диморфізму КТР зазначених структур мозку (ЗСМ) між однаковими за віком, краніотипом і соматотипом юнаками та дівчатами (практично в усіх випадках більші значення встановлені у юнаків). Проаналізовано особливості взаємозв'язків між КТР анатомічних утворень ПЧЯ та ЗН і антропометричними та соматотипологічними параметрами організму здорових юнаків і дівчат, описано регресійні рівняння індивідуальних розмірів ЗСМ.

  Скачати повний текст

Одержано принципово нові дані про архітектоніку та будову мікроциркуляторного русла судинних сплетень шлуночків головного мозку. Виявлено морфологічні особливості та співвідношення нервово-судинних елементів з тканинним субстратом. Встановлено корелятивну залежність мікроциркуляторного русла та нервового апарату судинних сплетень шлуночків з розвитком спинного мозку. За гіпертонічної хвороби й атеросклерозу в елементах нервового апарату судин цих сплетень виявлено реактивні та дегенеративні зміни, що мають мозаїчний вигляд: чергування зон з вираженими змінами з ділянками, де структурні порушення виявляються слабо або не спостерігаються взагалі. У результаті вивчення джерел іннервації судинних сплетень шлуночків головного мозку встановлено, що вони мають гетеролатеральну іннервацію.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження венозних пазух як складних анатомічних апаратів, що регулюють надходження, розподіл і напрямок кров'яних потоків. Визначено особливості індивідуальної та анатомічної мінливості будови пазух твердої оболонки головного мозку склепіння черепа та підшкірних вен верхньої та нижньої кінцівок, з урахуванням яких розроблено нову техніку проведення пазушно-венозної пластики, встановлено пошарову томографію та гістологію стінок пазух твердої оболонки головного мозку та великих підшкірних вен верхньої та нижньої кінцівок. Вперше наведено антропо- та морфометричне обгрунтування нових способів моделювання різних відділів пазух твердої оболонки головного мозку за допомогою венозних трансплантатів.

  Скачати повний текст

Наведено дані, одержані завдяки комплексному дослідженню розвитку пазух твердої мозкової оболони головного мозку (ТОГМ), основи черепа, їх зв'язків з внутрішньо- та позачерепними венами та венозними сплетіннями з використанням методів ін'єкції, препаровки, корозії, макро- та мікроскопії, стереотопо- та морфометрії. Установлено послідовність і закономірності розвитку венозного комплексу основи черепа, утвореного печеристою, передньою та задньою міжпечеристими, верхньою та нижньою кам'янистими пазухами ТОГМ, їх зв'язками з внутрішньо- та позачерепними венами, крилоподібним сплетінням та венами очної ямки. Досліджено особливості будови пазух ТОГМ, венозних сплетень зовнішньої основи черепа, крилоподібного венозного сплетення, очних вен на різних етапах фетального розвитку людини. Формування та становлення пазух даної оболони та суміжних венозних утворень знаходяться у морфофункціональному взаємозв'язку з ростом черепа та його відділів. Взаємовпливи індивідуальної мінливості форми, локалізації, розмірів пазух твердої оболони основи мозку та вікових змінів будови черепа підтверджено результатами варіаційно-статистичного аналізу.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження нейроно-гліально-капілярних взаємовідношень у вентролатеральній групи ядер таламуса людини. На підставі морфологічних і морфометричних досліджень доведено, що зі збільшенням віку спостерігається прогресивне зменшення щільності розташування, кількості та розміру нервових клітин, зменшення кількості субстанції Ніссля, дистрофія та дегенерація нейронів, нагромадження в них ліпофусцину, зниження білоксинтезувальної функції, збільшення кількості гліоцитів, редукція капілярної мережі, поліморфізм клітин ендотелію. Відзначено як у чоловіків, так і у жінок однакові зміни показників нейроно-гліально-капілярних взаємовідношень у вентролатеральній групі ядер таламуса зі збільшенням віку, розходження полягають у ступені виразності цих змін. Визначено, що у чоловіків показники змінюються більшою мірою, ніж у жінок. Виявлено, що як у чоловіків, так і у жінок відсутні статистично достовірні розходження в показниках щільності нейронів, глії та капілярів між правою та лівою половинами мозку, відсутня залежність досліджених показників від довжини інтеркомісуральної лінії. Під час вивчення нейроно-гліально-капілярних взаємовідношень у вентролательній групі ядер таламуса визначено, що нейрони, глія та капіляри утворюють єдину систему, структура зв'язків у якій добре описано лінійними рівняннями, які можуть бути використані для прогнозування ймовірної щільності клітинних компонентів у осіб різних вікових груп.

  Скачати повний текст

Вивчено морфологічні особливості пазух і вен твердої оболонки головного мозку (ТОГМ) у собак різної маси, віку та статі. Виявлено шляхи та типи венозної крові на підставі вірогідних даних. У порівняльному аспекті вивчено морфо- та стереотопометричну характеристику пазушно-венозних утворень ТОГМ і визначено їх відмінності між людиною та собакою. Установлено онтогенетичні особливості топографії вен і пазух ТОГМ у різних ланках і басейнах судинного русла склепіння основи черепа. Венозну сітку ТОГМ собаки розглянуто як експериментальну модель для обгрунтування хірургічних доступів до вивчених венозних утворень.

  Скачати повний текст

Проведено морфологічні дослідження з максимальним збільшенням світлового мікроскопа та на трансмісійному електронному мікроскопі, представлено дані про будову стінок пазух твердої мозкової оболонки у різні вікові періоди. Стінка пазух як складова частина твердої оболонки головного мозку має тісний синтопічний зв'язок з оточуючими тканинами, тому такі терміни, як "епідуральний простір" та "субдуральний простір" неприйнятні. Вивчено особливості становлення конструкції та ультраструктурної будови окремих ланок кровоносного мікроциркуляторного русла стінок пазух в онтогенезі. Виявлено деталі архітектоніки артеріальних судин стінок пазух; субентеліальне розміщення анастомотичних артерій у пристінних пазухах розглянуто з позицій функціональної анатомії. Визначено індивідуальні особливості розвитку та становлення пазух у пренатальному та постнатальному антогенезі. Одержані результати розглянуто в аспектах теорії системогенезу П.К.Анохіна. Проведено структурний аналіз внутрішньопазушних утворень, який дає змогу уточнити їх локалізацію, що має значення для розширення діапазону хірургічних втручань на стінках пазух без порушення характеру кровотоку в них. Наведено відомості щодо топографії пазух твердої мозкової оболонки в різні вікові періоди. Запропоновано нову періодизацію розвитку пазух твердої мозкової оболонки, до основи якої покладено не тільки функціональні характеристики, але і деталі будови стінок, походження та наявність внутрішньопазушних утворень.

  Скачати повний текст