Висвітлено результати теоретичних і експериментальних досліджень процесів галопування проводів повітряних ліній (ПЛ) електропередачі за етапами їх розвитку. З використанням математичної моделі описано залежності, які характеризують основні параметри процесу галопування. Показано, що головним фактором виникнення цього явища у прогоні є коливання точок кріплення на проміжних опорах, зумовлене різницею тяжінь, що виникають внаслідок нерівномірної дії поривів вітру на різні прогони. Наведено визначення поняття галопування проводів як результат аеропружної взаємодії проводів з вітровим потоком і впливу коливальних явищ у суміжних прогонах. Установлено залежість між силою, що спричиняє переміщення точок кріплення проводів і силою, що діє за цього на всі точки проводу у прогоні. Доведено, що зусилля вздовж осі ПЛ, що виникає під час відхилення точок кріплення проводів, залежить від довжини гірлянди, стріли провисання та довжини прогону та зумовлює збудження галопування проводів, не перевищує 15 % від величини тяжіння проводу за нормального режиму (для типових проектів ПЛ). Це дозволяє створити конструкції кріплення проводів на проміжних опорах, які не перешкоджають редукуванню проводів у разі їх обриву та захищають від галопування. Установлено послідовність етапів розвитку процесів галопування, а саме: вплив дії вітру (або вітру під час ожеледі) на розгойдування проводів, вплив їх розгойдування на виникнення повздовжніх відхилень точок кріплення (гірлянди, траверси або опори в цілому), вплив відхилень точок кріплення проводів на створення поштовхових вертикальних сил, що діють на всі точки проводу у прогоні. Обгрунтовано теорію коливань проводу під дією вертикальних поштовхових сил, спричинених горизонтальними коливаннями точок кріплення проводів на проміжних опорах.

  Скачати повний текст

Розкрито проблеми розробки технічних систем контролю ожеледно-паморозевих утворень (ОПУ), які забезпечують покращання експлуатаційних характеристик ліній електропередавання шляхом своєчасного сповіщення оперативного персоналу про наближення моменту льодоутворення. Проаналізовано сучасні засоби контролю ОПУ, виявлено їх недоліки та запропоновано використовувати граничний біконічний резонатор для контролю початкового моменту льодоутворення. Вдосконалено математичну модель, яка дозволяє пов'язувати параметри резонансного елемента з електрофізичними характеристиками атмосферного повітря та розраховувати параметри біконічного резонатора. Розроблено структурну схему пристрою контролю початкового моменту льодоутворення на основі біконічного резонатора. Проаналізовано чутливість датчика контролю ОПУ. Визначено причини відмов повітряних ліній електропередач, кількісно оцінено вплив ожеледно-вітрових навантажень на експлуатаційні характеристики лінії. Наведено технічні рекомендації щодо створення мережі відомчих автоматизованих метеопостів.

  Скачати повний текст