Доведено переважний вплив на повітряно-тепловий режим теплових електростанцій (ТЕС) особливостей формування конвективних потоків у нагрітих вертикальних поверхонь котлів і в каналах між ними. Показано, що неврахування даного чиннику під час вибору схем організації повітрообміну і в розрахункових методиках призводить до значного температурного розшарування за висотою котельного відділення з відповідним переохолодженням нижніх та перегрівом верхніх зон, перевитратою теплової енергії на нагрів припливного та дуттьового повітря та значними тепловими втратами від обладнання. Сформульовано положення про необхідність переходу на зональні за висотою аераційно-механічні системи створення повітряно-теплового режиму з мінімізацією градієнта температур для зниження потужності термогравітаційних течій та раціонального тепловикористання. Запропоновано уточнену фізичну модель термогравітаційної турбулентної течії середовища у вертикальному каналі, а також систему вихідних рівнянь для теоретичного опису швидкісних, температурних і тепломасообмінних характеристик цієї течії. Вперше задачу визначення основних характеристик термогравітаційного потоку середовища розв'язано комплексно для всіх ділянок за висотою каналу для граничних умов першого та другого роду. На підставі результатів проведених за уточненими методиками експериментальних досліджень одержано дані стосовно характеристик термогравітаційних потоків у вертикальних каналах і вивчено вплив горизонтального струменевого перекриття каналу на характеристики термогравітаційного потоку в ньому. Визначено швидкості та температури повітря в об'ємах приміщень, а також температури поверхонь огороджень за різних умов та різних схем організації повітрообміну. За розробленою методикою числового моделювання одержано динамічні та теплові характеристики внутрішнього та зовнішнього повітряно-теплового режиму головних корпусів ТЕС з урахуванням взаємодії вітрового потоку з неізотермічними поверхнями цих споруд. Розроблено концепцію енергоощадних технологій створення повітряно-теплового режиму ТЕС з використанням багатозональних аераційно-механічних систем організації повітрообміну та тепловикористання.

  Скачати повний текст

Удосконалено спосіб пом'якшення та очищення природних і скидних вод ТЕЦ, а також встановлено основні закономірності процесу електрохімічної коагуляції іонів жорсткості та заліза. Проаналізовано вплив режимів обробки стоків і компонентів стічних вод на розчинення залізного анода. Запропоновано метод застосування безбаластної окисної системи для підвищення ефективності процесу пом'якшення теплоносіїв енергетичних установок. Вперше розроблено метод підвищення ступеня пом'якшення природних і стічних вод енергоустановок за рахунок одержання більш активного коагулянту, що адсорбує домішки на своїй поверхні. Удосконалено конструкцію електрокоагулятора колонного типу для очищення природних і стічних вод ТЕЦ, у якому поєднано стадії освітлення, коагуляції, адсорбції домішок, а також седиментації осаду.

  Скачати повний текст