З метою пояснення АЕ в ГХК побудовано феноменологічну теорію, згідно з якою ГХК замінюється достатньо великим набором автодинних генераторів монохроматичних коливань (АГМК) з еквідистантно розташованими частотами. Відповідно до теорії АГМК здійснено автодинний зсув частоти (АЗЧ) та зміну потужності кожного генератора, а також складання у визначених частотних інтервалах. Показано, що глибина модуляції визначається відношенням АЗЧ спектральних компонент до частотного періоду модуляції. Запропоновано використовувати АЕ у ГХК для управління їх параметрами. Розроблено метод модифікованої подвійної спектральної обробки (ММПСО), що дозволяє проводити однозначні вимірювання відстаней з похибкою у декілька мікрон в діапазоні його зміни від 20-ти до 100-та м. Розглянуто можливість застосування ММПСО для здійснення вимірювання з використанням ГХК.

  Скачати повний текст

Уперше розроблено тривимірну багатоперіодичну математичну модель двокаскадного магнетронного автогенератора з використанням методу великих часток в одновидовому й одночастотному наближеннях. Здійснено математичне моделювання нелінійної взаємодії двох замкнених електронних потоків з високочастотним полем резонансної сповільнюючої системи двокаскадного магнетрона та проаналізовано електричні режими такої взаємодії. Вивчено динаміку електронного потоку, а саме процеси фазового угрупування у магнетронних системах оберненого типу у широкому діапазоні вхідних електричних параметрів з урахуванням дії сил просторового заряду. Досліджено енергетичні (вольт-амперні, вихідної потужності, коефіцієнт корисної дії) і частотні (електронного зсуву частоти) характеристики двокаскадного магнетронного автогенератора та визначено ефективні режими його роботи. Розроблено загальний підхід до візуалізації обчислювального експерименту, що є віртуальною лабораторією та дозволяє проводити дослідження динамічного режиму роботи традиційних (звичайних і обернених) і нетрадиційних магнетронних автогенераторів.

  Скачати повний текст

Розв'язано задачу оптимізації синтезаторів частот (СЧ) непрямого типу за критерієм мінімуму загального коефіцієнта підсилення контуру фазового автопідлаштування частоти (ФАПЧ) за наявності зовнішніх обмежень, що накладаються стандартами, за якими працює система, складовою частиною якої є цей СЧ. Ці обмеження виражаються у вигляді обмежувальних шаблонів, що визначають вимоги до кривої перехідного процесу. Досліджено вплив наявності, типів режимів і тривалості перехідного процесу на характеристики неідеального ЧМн-2 сигналу, що формується за допомогою СЧ непрямого типу. Запропоновано методи маніпуляції, що складаються в формуванні ансамблів двійкових маніпульованих сигналів, одна або дві складові яких є радіоімпульсами з кутовою модуляцією складної форми.

  Скачати повний текст

Здійснено числове моделювання, експериментальне дослідження та розробку схем заміщення щілинної антени складної форми на діелектричній основі у хвилеводі. Уперше таку структуру використано для створення інтегральних напівпропровідників пристроїв надвисоких частот (НВЧ). Розроблено конструкцію поперечно-планарного інтегрального транзисторного генератора НВЧ з щілинною антеною, що ввімкнута у коло зворотного зв'язку генератора. Запропоновано конструкції таких генераторів з електричним перестроюванням частоти варакторним діодом. Створено та досліджено оригінальні конструкції малогабаритних хвилевідних генераторів НВЧ, стабілізованих об'ємним резонатором, базуючись на транзисторному генераторі з механічним, електричним перестроюванням частоти. Розроблено нову конструкцію транзисторного генератора НВЧ, стабілізованого відкритим резонатором, на базі поперечно-планарного інтегрального транзисторного генератора. Завдяки застосуванню відкритого резонатора генератор має оптимальні спектральні характеристики випромінювання. Показано, що розроблений квазіоптичний генератор може бути ефективно використаний для вимірювання фізичних характеристик діелектричних матеріалів. Розроблено схеми заміщення коливальних систем поперечно-планарних генераторів з щілинними антенами, хвилевідних та квазіоптичних конструкцій генераторів.

  Скачати повний текст

Проаналізовано структури дворівневих цифрових синтезаторів частоти (ДЦСЧ) з можливістю керування кроком зміни частоти, зокрема, на двох нагромаджувальних суматорах, на нагромаджувальному суматорі з мультиплексуванням керувальних кодів, коефіцієнт перетворення якого може бути як меншим, так і більшим від одиниці, синтезатори, адаптовані до конвеєрного способу побудови нагромаджувальних суматорів, що дозволило істотно підвищити швидкодію даних пристроїв, і, як наслідок, збільшити максимальну вихідну синтезовану частоту. Знайдено оптимальні початкові стани елементів схеми, що забезпечують високу точність перетворення синтезаторів, а також визначено залежність часу налаштування конвеєрного ДЦСЧ від кількості розрядів. Удосконалено метод зменшення нерівномірних вихідних імпульсних послідовностей синтезаторів за допомогою застосування симетричної структури керованого пристрою затримки, що дає можливість забезпечити потрібну точність часової затримки й усуває необхідність коректувати константи схеми.

  Скачати повний текст