Вирішено важливу науково-технічну задачу вибору й обгрунтовано параметри гідросистеми механізованого кріплення з метою підвищення ефективності їх експлуатації на похилих пластах. Досліджено кінематику переміщення секцій механізованого кріплення на зазначених пластах та установлено, що одним з основних чинників, які стримують їх ефективне використання на похилих пластах є недостатня бічна стійкість і забезпеченість спрямованості пересування даних секцій. Розроблено математичну модель гідросистеми секцій механізованого кріплення й алгоритм її реалізації на ПЕОМ. Досліджено динамічні процеси у гідросистемі у разі виконання кріплення операцій технологічного циклу. Розроблено засоби підвищення надійності ефективності роботи механізованого кріплення на похилих пластах. Проведено стендові та шахтні експериментальні дослідження роботи секцій механізованого кріплення підтверджено результати теоретичних досліджень (розбіжність результатів не перевищує 15 %). Застосування запропонованої гідросистеми механізованого кріплення забезпечує його пересування з підпором 15 - 20 кПа. У разі сполучення операцій розвантаження та пересування швидкість кріплення вибою збільшується у середньому на 25 %. Розроблені рекомендації включені до нормативного документа РД42.027-84 "Кріплення механізоване. Розрахунок стійкості".

  Скачати повний текст

Дисертаційна робота містить нове рішення актуальної для вугільної промисловості України задачі, пов'язаної з підтриманням, охороною та погашенням підготовчих виробок шахт з похилим заляганням пластів. Обгрунтовані техніко-технологічні параметри нових способів охорони, підтримання та погашення їх нетрадиційними засобами. Ефективність отриманих результатів полягає в підвищенні рівня механізації технологічних процесів з охорони, підтримання та погашення підготовчих виробок, у тому числі в зонах впливу очисних робіт.

  Скачати повний текст