Уперше системно досліджено вплив температурно-часових параметрів кристалізації на характеристики первинної та вторинної литої структури, фізико-механічні властивості конструкційних сталей та можливості їх спадкування за наступних технологічних операцій термічної та хіміко-термічної обробки. Визначено, що відповідні зміни залежно від умов кристалізації відбуваються на рівні тонкої кристалічної будови. З'ясовано, що підвищення швидкості охолодження призводить до зростання густоти дислокації, викривлень кристалічної гратки, подрібнення блоків мозаїки. Це зумовлює більш тривале закріплення закладених під час кристалізації спадкових ознак. Уперше показано, що литі сталі з різною вихідною литою структурою наслідують певні структурно-фазові ознаки на рівні макро- та мікроструктури, тонкої кристалічної будови після зміцнювальної термічної обробки та забезпечують збереження закладених під час кристалізації високих показників міцності та в'язкості швидкоохолоджених салей. Ефект спадкування є наявним у разі тривалого аустенічного нагріву та наступного гартування й відпуску. Це виявляє додаткові технологічні можливості одержання спадково дрібнозернистих сталей. Доведено закономірний спадковий зв'язок вихідної литої структури зі структурою та властивостями дифузійного шару та серцевини сталей у разі цементації та азотування. Відзначено, що дрібнозерниста лита структура швидкоохолоджених за умов кристалізації сталей з високим рівнем дефектів кристалічної будови та розвиненою системою міжзеренних меж зумовлює більш активний процес дифузійного насичення сталі, зростання глибини та твердості дифузійного шару. Зазначено, що установлені кількісні залежності рівня механічних властивостей виливків, температурно-часових умов кристалізації, структуроутворення та наступної їх термічної обробки дають змогу реалізувати можливості прогнозування та забезпечення заданого комплексу властивостей литих сталей.

  Скачати повний текст

Досліджено, що низьколеговані сталі промислового виробництва мають великі резерви підвищення міцністних і пластичних властивостей. Розроблено методику оцінки максимального розміру аустенітного зерна за скінченною ферито-перлітною структурою. Наведено рекомендації щодо використання сталі 10Г2ФБ як матеріалу для зварних металевих конструкцій відповідного призначення, що експлуатуються за умов відкритої атмосфери.

  Скачати повний текст

Розроблено нову методику визначення середнього розміру зерна аустеніту за ферито-перлітною структурою прокату з низько-вуглецевих мікролегованих сталей шляхом вимірювання відстані між перлітними смугами. Створено та запропоновано для реалізації за умов металугійних комбінатів України вдосконалену технологічну схему виробництва товстого листа сталі 10Г2ФБ, яка дозволяє одержати дисперсну ферито-перлітну структуру. Реалізація технологічної схеми не вимагає додаткових витрат на переоснащення існуючого обладнання та не знижує технологічність процесу гарячого прокатування, дає змогу підвищити механічні властивості сталі, особливо за напрямком, перпендикулярним до площини товстого листа. Запропоновано спосіб подрібнення аустенітних зерен за гарячого деформування маловуглецевої низьколегованої сталі, який передбачає одночасне здійснення гарячої деформації та охолодження металу. Така технологічна схема дозволяє одержати дрібне зерно аустеніту.

  Скачати повний текст