Уперше науково обгрунтовано можливість розв'язання прямої та зворотної задач теорії формоутворення поверхонь з профілем у вигляді дуги кола з використанням загальних і окремих модульних 3D моделей зняття припуску, формоутворення та профілювання інструмента, які мають вигляд добутку трьох сферичних модулів (інструментального, орієнтації та формоутворення) у матричному вигляді. Розвинуто спосіб профілювання круга, який передбачає заміну точок інструментальної поверхні дугою кола, радіус якої менше радіуса профілю заготовки та визначено області його застосування залежно від точності профілю. Розроблено загальну залежність визначення продуктивності шліфування з урахуванням опису заготовки, деталі й інструмента сферичними модулями та методику визначення точності обробки, яка передбачає врахування похибок форм круга, його спрацювання, похибки ланок системи формоутворення за умов правки круга та формоуторення поверхні деталі, а також динамічні характеристики процесу шліфування. Визначено товщину шару, що зрізається різальною кромкою, з урахуванням різальних і деформувальних зерен. На підставі одержаних параметрів шару, що зрізається, визначено локальні та загальні сили різання та теплонапруженість процесу. Теоретично й експериментально обгрунтовано можливість обробки кільцевого жолоба змінного радіусного профілю з використанням методу копіювання за всією довжиною твірної абразивним кругом, радіус профілю якого менший радіуса профілю заготовки, а радуіс проекції лінії контакту на осьову площину дорівнює радіусу жолоба на ділянці, що калібрує.

  Скачати повний текст