Розроблено хімічний склад сталі для ХОШ, що містить як основну систему легування 0,10 - 0,45 % вуглецю, 0,50 - 1,40 % марганцю, 0,10 - 0,30 % кремнію, 0,002 - 0,012 % азоту та 0,005 - 0,015 % бору. Встановлено співвідношення, що визначає вміст бору й азоту у сталі виду B/N = (1 + K/N), де К - коефіцієнт рівний 0,0025 - 0,0035. Розроблено новий метод прогнозного визначення прогартовуваності боровмісної сталі для ХОШ, що базується на ідентичності твердості загартованого зразка-проби, взятого від рідкої сталі та твердості теплотехнічно еквівалентного зразка, взятого з готового прокату. Розроблено та погоджено технічну угоду ТС/ТО-02-2003 на прокат з боровмісних сталей 12ГІР, 20Г2Р та 30ГІР, в яку внесено наступні основні вимоги: вміст бору загального у сталі має складати 0,005 - 0,012 %, що істотно перевищує звичайні норми (0,001 - 0,005 %); прогартованість, обумовлена за твердістю центральної зони загартованих натурних зразків прокату, повинна бути не менше HRC 35, HRC 37 та HRC 38 відповідно для сталі марок 12ГІР, 20Г2Р та 30ГІР. Визначено параметри знеміцнювальної термомеханічної обробки (ТМО) прокату для ХОШ, із застосуванням якої випущено дослідно-промислові партії прокату зі сталі, мікролегованої бором, за традиційною та новою технологічними схемами. Встановлено, що незалежно від схеми мікролегування бором кріплення, виготовлені зі сталі 20Г2Р, відповідають класу 8.8 після зміцнювальної термічної обробки.

  Скачати повний текст

Досліджено структурні та технологічні причини тріщиноутворення у найбільш проблемних зонах робочих поверхонь бандажів залізничних коліс (гребінь, поверхня катання, область переходу від поверхні катання до гребеня) з урахуванням впливу експлуатаційних умов і режимів технологічного зміцнення, обгрунтовано шляхи підвищення їх експлуатаційної надійності. З'ясовано причину тріщиноутворення та руйнування робочих поверхонь бандажів коліс у разі відновлюваного зміцнення зношеного профілю, якою є формування протяжних смугових структур з мінімальною щільністю дислокацій у внутрішніх об'ємах і чітко вираженими дислокаційними межами, що виникає у результаті зміщення температурної зони нагріву плазмотрону в область експлуатаційного наклепу.

  Скачати повний текст