Досліджено та розвинуто теоретичні уявлення про процеси структуроутворення та формування властивостей під час твердіння та нагнітання рідкого скла. Розроблено нові матеріали та технології з метою забезпечення високої несучої здатності та продовження довговічності основ зі слабких грунтів. На підставі критичного аналізу теорій про структуроутворення рідкого скла, його проникнення в грунт, на підставі засад колоїдної хімії та фізико-хімічної механіки дисперсних систем і матеріалів, показано можливість значного поліпшення властивостей рідкого скла за рахунок його модифікування домішкою натрієвої солі поліметиленполінафталінсульфокислоти, що є високодисперсною системою зі змінним електроповерхневим потенціалом - негативним до затвердіння рідкого скла, що потім стає позитивним під час його твердіння (С-3 застосовується як домішка-суперпластифікатор для портландцементу). Проаналізовано хімічні реакції рідкого скла з різними речовинами (кислотами, лугами, солями), що впливають на твердіння таких композицій. Показано, що залежно від виду речовин, що додаються в рідке скло, механізми твердіння визначаються розклинювальним тиском між зарядженими частинками дисперсної системи за участі молекулярної (притягувальної), електростатичної та структурної (відштовхувальних), електрогетерогенної (між частинками з протилежними електроповерхневими потенціалами), що також є притягувальною, складових розклинювального тиску. Наведено результати експериментальних досліджень впливу модифікатора С-3 на міцність рідкого скла та суміші піску та рідкого скла з різним вмістом С-3, водостійкість, його реологічні властивості, проникну здатність і потенціал течії. За результатами дослідження підтверджено, що внаслідок модифікування рідкого скла домішкою С-3 у кількості 7,8 % збільшується міцність, водостійкість і проникна здатність рідкого скла. Розроблено датчик і методику для діагностування вологісного стану грунтів.

  Скачати повний текст