Встановлено, що дія озону базується не тільки на деполяризації катодного процесу, але й на специфічному впливі його на анодне розчинення металів за рахунок відновлення через активні форми кисню за участю водню. Вплив озону може бути як захисним, пасивуючим, так і активуючим із переводом металів у транспасивний стан. Визначено існування двох областей потенціалів з різними механізмами відновлення озону. Висока початкова теплота адсорбції кисню на поверхні перехідних металів, відповідна малим покриттям, сприяє розкладанню озону, у разі збільшення покриття теплота адсорбції кисню зменшується та створюються умови для стабілізації молекулярного озону. Продукти, які утворюються в озонових синтезах кисневмісних сполук стимулюють корозію за рахунок відновлення їх на металах. Для зварних з'єднань у середовищах, що озонуються, характерне збільшення густини анодних струмів у всьому діапазоні потенціалів, сформульовано умови використання зварних з'єднань. Практично реалізовано використання озонування як способу захисту нержавіючих сталей, титану й його сплавів від корозії. Розроблено газову витратовимірювальну установку для подачі та вимірювання зразкової кількості газу, експериментально-аналітичну методику визначення концентрації озону у водних розчинах кислот. Запропоновано спосіб захисту нержавіючої сталі в сірчаній кислоті, що озонується, шляхом збагачення її поверхні хромом.

  Скачати повний текст